Меморіал Шевченка

Шевченківський меморіал урочисто відкрили 18 червня 1939 року Фото: з музею Шевченка

Комплекс споруд біля могили Шевченка відкрили 69 років тому у присутності 40 тисяч осіб.

Сучасного вигляду меморіал Шевченка набув улітку 1939 року, коли на могилі Великого Кобзаря було встановлено бронзовий пам’ятник і споруджено літературно-меморіальний музей.

Рада народних комісарів УРСР 10 березня 1931 року ухвалила постанову "Про відзначення 70-х роковин з дня смерті Т. Г. Шевченка", згідно з якою було передбачено перетворити територію Шевченкової могили біля Канева на культурно-освітній осередок. Проектування музею було доручено архітекторам – основоположнику українського стилю в архітектурі Василю Кричевському та його найкращому учневі Петру Костирку. Їхні ідеї ґрунтувалися на тому, що будівництво музею, реставрацію могили, спорудження пам’ятника, упорядкування сходів, облаштування зелених насаджень потрібно вирішувати в комплексі, єдиним архітектурним проектом. Авторами пам’ятника на могилі Великого Кобзаря в результаті ряду конкурсів стали скульптор Матвій Манізер та архітектор Євген Левінсон.

Урочисті закладини Національного музею-пам’ятника Т. Г. Шевченка відбулися 11 березня 1934 року, а через три роки будівництво приміщення музею в цілому було завершено. Митці розробили проект зовнішнього та внутрішнього оформлення музею, в основу якого було покладено мотиви народної творчості, але через брак коштів та ідеологічні перешкоди авторам довелося суттєво змінити первісний проект та відмовитись від художнього оздоблення будівлі, що в подальшому призвело до її спрощення та незавершеності.

Сучасний пам’ятник і літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка урочисто відкрили 18 червня 1939 року з нагоди 125-річчя з дня його народження у присутності 40 тисяч осіб!

Під час Другої світової війни пам’ятка зазнала відчутних втрат. Упродовж 1943–1944 років у музеї фашисти влаштували трудовий табір. Була повністю знищена експозиція. Пам’ятник на могилі був у 17 місцях прострілений кулями. Після звільнення Канева від фашистів у 1944 році музей прийняв перших відвідувачів.

...Минули десятиліття, насичені багатьма подіями. Нині Шевченківський національний заповідник – це науково-дослідна та пам’ятко-охоронна інституція, яка об’єднує території історико-культурного та природно-заповідного фонду загальною площею 45 га. Фондове зібрання музею нараховує понад 35 тисяч одиниць збереження. Окрасою колекції є офорти Тараса Шевченка, меморіальні речі, пов’язані з похованням українського поета в Петербурзі та перепохованням його в Україні, рідкісні видання книг, високохудожні твори українських і зарубіжних митців, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, старовинні листівки, предмети побуту та ужиткового народно-декоративного мистецтва тощо.

Наразі реалізовується загальнодержавна програма розвитку Шевченківського національного заповідника, відбувається реставрація та реконструкція будівлі музею. Більшість робіт уже виконана, зокрема підсилено фундаменти, міжвіконні простінки та колони, замінено дерев’яні перекриття на залізобетонні, виготовлено металоконструкцію даху та здійснено його покриття керамічною черепицею, збудовано підземні споруди, де будуть розміщені виставкові зали, змонтовано системи опалення, вентиляції та кондиціонування тощо. У 2008 році із державного бюджету виділено 25 тис. грн. на завершення робіт на споруді музею Тараса Шевченка.

Науковий колектив заповідника працює над створенням тематико-експозиційного плану майбутньої експозиції, яка по-новому презентуватиме постать Тараса Шевченка, його перебування на канівській землі, розкриє історію могили як національної святині.

Підготував: Віта ДЗИМА
Джерело: "Прес-Центр"