Капітан Юрій Марченко добровільно призвався до ТЦК, потім у складі стрілецького батальйону воював на авдіївському напрямку, після чого повернувся в Козельщину.
Про бойовий шлях офіцера розповіло оперативне командування «Північ».
Юрій за освітою вчитель. Працював за фахом, потім — в органах місцевого самоврядування. Був заступником, а потім і головою районної ради.
24 лютого 2022-го пішов добровольцем до ТЦК та СП у Козельщині. На той час з військового досвіду мав лише строкову службу наприкінці 1980-х років. На початку 2000-х пройшов навчання та здобув лейтенантське звання, військовий фах — офіцер з МПЗ.
«Мене спонукало, як і більшість добровольців, усвідомлення, що треба йти захищати свою Батьківщину, власну родину. Просто не міг залишитися осторонь тієї біди, що навалилася на нашу землю», — розповів Юрій Марченко.
Одразу був мобілізований до роти охорони ТЦК та СП в Козельщині. Був заступником командира з морально-психологічного забезпечення. Та за рік, 24 лютого 2023-го за власним бажанням записався до лав 407-го окремого стрілецького батальйону, який тоді якраз формувався. Призначений на посаду командира стрілецької роти, а за кілька місяців по тому переведений на посаду начальника групи розвідки штабу.
Після трьох місяців навчання та злагодження у травні 2023-го підрозділ вибув на місце виконання завдань. Харківська область, потім — Херсонська, Київська. Виконували завдання з охорони об’єктів на 2-3 лінії оборони.
Восени отримали нове завдання: висунутися на Донеччину на Авдіївський напрямок.
«Наприкінці жовтня потрапили на Авдіївський коксохім. Я був начальником військової розвідки, ми займалися плануванням. Основним було налагодження взаємодії з іншими підрозділами, планування розвідки та спостереження за противником та забезпечення інформацією командування», — згадував Юрій Марченко.
Позиції стрілецького батальйону ворог безперестанно атакував з різних видів озброєння – міномети, артилерія, танки, регулярно скидали з літаків КАБи. Важкі бої відбувалися, коли ворог зайшов у тил українським підрозділам — через розгалужену систему підземних комунікацій в районі «Царської охоти» наприкінці січня.
Тоді наступ вдалося відбити, були пропрацьовані усі комунікації на території заводу, щоб більше не допустити ворога цим шляхом на територію коксохіму, розповідає офіцер.
Основний особовий склад окремого стрілецького батальйону були виведені з території заводу 12-13 лютого 2024 року.
«Планувалося переміщення батальйону в іншу частину. Наш командний пункт залишався там на місці. Але так склалася ситуація, що ми отримали команду на вихід. 15 числа виходили малими групами по п’ятеро — нас там залишалося 24. Далі нас підбирали автомобілі та вивозили в Мирноград», — повідомив військовий.
За його словами, тоді виходили пішки по невідомій місцевості, під постійними обстрілами та між мінами. Тоді за два дні нарахував майже 250 КАБів по території заводу — ворожі літаки були в повітрі майже безперестанно.
Капітану Марченко вдалося вийти без поранень. Однак, зізнається, контузій було багато — їх у тих умовах ніхто не рахував. Хоча було важко, каже військовий, але тримався на вірі в те, що все буде добре. Підтримував зв’язок з рідними завдяки інтернету. Також з побратимами, які були поруч, підбадьорювали один одного.
З Мирнограда підрозділ вивели на відновлення на Черкащину. Юрій лікувався після отриманих контузій та згодом пройшов ВЛК і за його висновками був визнаний непридатним для служби в бойових частинах.
Узяв відношення та вже у квітні повернувся до рідного Четвертого відділу Кременчуцького ТЦК та СП в Козельщину. Очолив групу документального забезпечення.
Працює з документами, займається кадровими питаннями та матеріальним забезпеченням. Підкреслює, що для того, щоб здобути перемогу проти сильного ворога, Збройним Силам України потрібне вмотивоване поповнення.
«Якщо не нам, чоловікам, захищати свою Батьківщину, то кому? Бо інакше ворог дуже швидко прийде сюди — на Полтавщину. Ми вже бачили, як швидко він може просуватися, коли не зустрічає спротиву. Я розумію, наскільки важлива робота територіальних центрів комплектування в питаннях поповнення Сил оборони. Однак, бачу і той інформаційний прес, який сьогодні йде проти ТЦК. Тому що завдання ворога — всілякими засобами зірвати мобілізації до лав ЗСУ. А ці ІПСО не лише лякають цивільних чоловіків, які в результаті всіляко намагаються уникнути мобілізації. Це також і демотивує воїнів, які б’ються за Україну — дехто і по три-чотири роки. Військовим теж потрібен час на відпочинок. Але ким їх замінити? Єдиний вихід — відкласти усі відмовки та кожному стати на захист України», — зауважив Юрій Марченко.
Як повідомляла АрміяInform, про таких, як боєць 81 аеромобільної Слобожанської бригади Сергій, на позивний «Фантом», кажуть, що вони народились у сорочці. Все тому, що воїн вцілів після розриву 82-мм міни за кілька кроків від себе. Читати...
Уродженців Сакартвело найбільше серед тисяч іноземних добровольців, які захищають Україну та допомагають нам боротися за свободу. Всього в Україні воює понад дві з половиною тисячі грузинів. І найбільше полеглих героїв також серед них. Бо саме вони першими кинулися допомагати українцям, ще влітку 2014.
https://youtu.be/lLn09IBSvo8
І відтоді ряди Грузинського легіону тільки поповнюються. Чому саме грузини стали на захист української держави? Про це в сюжеті нашого воєнкора Ігоря Левенка.
Бій за Україну і за Грузію! Чому картвели так відчайдушно нас підтримують?
Найбільший іноземний підрозділ в українському війську! Штурми, розвідка та диверсії…
Як на російсько-українській війні б’ється Грузинський легіон?
Понад дві третини грузинів вважають, що війна в Україні є і їхньою війною. Така соціологія. Тисячі картвелів воюють на боці України, тому що вважають росію терористичною державою. Читати...
Солдат роти охорони Полтавського районного ТЦК та СП Дмитро Гонтарь розповів про свій бойовий шлях, починаючи від строкової служби в повітряно-десантних військах до сучасних оборонних завдань у складі ЗСУ.
Про це інформує Полтавський обласний ТЦК та СП.
Попри проблеми зі здоров’ям та попередження лікарів, він залишив професію охоронця і у 50 років добровільно став на захист України з перших днів широкомасштабного вторгнення росії.
За словами Дмитра, він мав можливість виїхати за кордон, однак відмовився і приєднався до зведеного штурмового підрозділу «Одін», де служили його побратими та друзі.
Підрозділ активно брав участь у боях на Донеччині, включаючи важкі операції поблизу Бахмута та Зайцевого.
В одному з боїв побратим Дмитра Юрій Левковський, ризикуючи власним життям, врятував свого товариша, а сам Дмитро під час сутичок неодноразово рятував поранених побратимів під обстрілами ворога.
Дмитро також розповів про важкі бої на Лиманському напрямку та боротьбу з ворожими ДРГ на Чернігівщині.
Його підрозділ завжди виконував поставлені завдання та не здавав жодної позиції. Однак воїн підкреслює, що втрати серед українських бійців були великими, адже російські сили добре підготовлені й оснащені.
Після ротації підрозділ «Одін» повернувся до Полтави для перепочинку та реабілітації. Дмитро нині служить у складі почесної варти та працює з мобілізованими, готуючи їх до відправлення на навчання.
Воїн закликає українців не боятися і готуватися до захисту своєї країни, тренуватися та вивчати військову справу, аби бути готовими протистояти ворогу.
«Я вижив, бо був налаштований на це», — підкреслює Дмитро, додаючи, що кожен українець має бути готовий захищати свою землю та своїх близьких. Читати...
Прокльони, погрози та навіть напади. Військовослужбовці Збройних Сил України з територіальних центрів комплектування досить часто стикаються з подібним ставленням з боку цивільних під час виконання своїх обов’язків. Щоб хоч якось виправдати своє небажання захищати Україну, недоброзичливці часто запитують: «А самі чому не воюєте?».
Але правда в тому, що в ТЦК часто служать бійці, які вже пройшли пекло війни. АрміяInform спільно зі Службою зв’язків з громадськістю Закарпатського ОТЦК та СП розповідає історії п’яти захисників, які після важких поранень або хвороб продовжують служити — тепер не в бойових бригадах, а в центрах комплектування.
«Тільки ми самі зможемо перемогти, за нас ніхто цього не робитиме»
«Часто чую міф: ніби в ТЦК служать хлопці по блату, за гроші, які нічого не бачили. Це повна маячня!» — розповідає головний сержант Микола на позивний «Ніксон». Нині він служить в Ужгородському РТЦК та СП. Але у «військкомат» він потрапив із бойового підрозділу.
Сам Микола до широкомасштабного вторгнення був підприємцем у Харкові — разом з дружиною мав крамницю жіночого взуття. На початку березня 2022 року вивіз дружину та матір до Ужгорода й одразу пішов у військкомат. Потрапив в окрему гірсько-штурмову бригаду. Далі були бої на Донбасі, а згодом участь в операції зі звільнення Херсонщини. Саме там під час штурмових дій дістав два кульові поранення.
«Потім шпиталі, довге лікування, кілька операцій. Після останньої дізнався, що праву нирку лікарі вимушені були видалити. Коли вже більш-менш оклигав, був переведений до Ужгородського РТЦК та СП. Звичайно, мрію про цивільне життя. Але спочатку стовідсоткова перемога і повернення наших кордонів до рівня 1991 року. Варто всім не забувати — тільки ми можемо перемогти ворога, за нас цього ніхто не робитиме», — говорить «Ніксон».
«У мене хороших друзів більше немає… Фото є, а друзів немає»
Інший військовослужбовець одного з ТЦК та СП Олександр з позивним «Юрист» також до широкомасштабного вторгнення не служив у війську. До військкомату прийшов добровольцем. Потрапив у розвідку. Розповідає, що воював майже на всіх напрямках, крім Харківського. Зазнав кількох поранень.
«Вперше — ми підірвалися на міні. Важка контузія. Оскільки пацани у нас всі красені, то швидко відкопалися і пішли далі. Вдруге — нас виявили, і по нас відпрацював танчик. Відкопали мене, виявляється, ще живий. Правда, нічого не чув, від слова „зовсім“, і нічого не розумів. Далі „евак“, пам’ятаю шматками», — розповідає «Юрист».
Він додає, що тоді він та його побратими завдання таки виконали, хоча всі думали, що група не змогла навіть вижити. За це захисник отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня. Далі були лікарні та переведення до ТЦК.
«Знаєте, на фронті така ситуація, що якщо прожив цю хвилину, то це тобі знову пощастило. Складних ситуацій було безліч. А от найбільш складно і важко — втрачати друзів, які прикривали тебе, витягували тебе не раз. На жаль, декого ми вже не повернемо. У мене хороших друзів більше немає… Фото є, а друзів немає», — говорить Олександр.
Нинішні різнобачення в суспільстві на тему мобілізації лише грають на руку ворогові, вважає військовослужбовець. І, на жаль, багато хто просуває цей ворожий наратив.
«В усьому винні „ТЦКашники“. От вони мобілізують сімейних чесних людей. Людей, які пам’ятають про права, але забувають про обов’язки. І ніхто не подивиться на ТЦКашника як на воїна, якому просто пощастило ТАМ вижити. І, мовляв, винний ТЦКшник, а не ворог, який напав на нашу країну. Але, крім нас, ніхто не розв’язуватиме наших проблем. У нас один варіант — або виграти, або програти», — додає військовослужбовець.
«Треба мати сталеві нерви, бо цивільні дуже багато собі дозволяють говорити на адресу військових, ветеранів»
Для Влада Сентипала з позивним «Металіст» війна розпочалася ще у 2014 році. За рік до цього він вирішив йти не на строкову службу, а одразу підписати контракт.
«Мене завжди приваблювала ратна справа, дід був військовим, служив у танковому полку. Хотів спробувати цю справу. На мою думку, кожен чоловік має хоча б спробувати бути військовим. Відчути на собі», — розповідає «Металіст».
Перше поранення дістав ще під час боїв за Дебальцеве у 2015 році. Після п’яти років контракту звільнився зі служби, але в лютому 2022-го знову повернувся у свою бойову частину разом з колегами та друзями, з яким служив до цього.
«Ті, хто був у реальних боях в АТО, сформували основу наших військ уже у 2022 році. Завдяки таким людям ми не програли за три дні», — вважає військовослужбовець.
«Металіст» спочатку воював на Запорізькому напрямку. Згодом потрапив на Донбас.
«Оскільки ми окремий батальйон, то нас прикомандировували до різних суміжних підрозділів і залучали до штурмових дій. Наприклад, повертали втрачені позиції. Було по-різному. Інколи вдавалося, інколи ні. Коли вдавалося — займали оборону, нищили ворожу техніку. Так і тривала служба в постійних боях. Дістав численні контузії. І в певний момент був змушений піти на лікування», — згадує Влад.
Під час служби в ТЦК зіштовхнувся вже з іншими проблемами. Каже, що нині цивільне населення не дуже підтримує військових з ТЦК.
«На жаль, мало хто знає, що в центрах комплектування служать насамперед люди, які переведені з бойових частин. Ну не може так бути, що доки я служив в піхоті — я був героєм для свого народу, а як став служити тут, то вже, м’яко кажучи, не герой», — говорить військовослужбовець.
За словами Влада, він особисто не ходив на оповіщення, але хлопці з роти, які теж воювали, ходили.
«Треба мати сталеві нерви, бо цивільні дуже багато собі дозволяють говорити в адресу військових, ветеранів. А вимоги прості — візьми повістку і прийди в ТЦК. Люди думають, що як будуть зараз підривати авторитет армії та пробувати зупинити мобілізацію, то буде краще. Та не буде краще! Прийдуть вороги й вони вже питати вас не будуть — хочете чи не хочете… Вас просто будуть відправляти на інші війни. І є великий шанс, що ті люди, які виступають проти мобілізації, будуть воювати з поляками, чехами, словаками, з військами НАТО», — вважає Влад.
«Тепер ногу не поламаю, бо там стрижень стоїть титановий»
Стас Югас — наймолодший військовослужбовець Ужгородського РТЦК та СП. Йому 20 років. У жовтні 2021 року, за кілька місяців до початку широкомасштабного вторгнення, підписав контракт з однією з десантно-штурмових бригад. Підготовку пройшов за фахом — стрілець ПЗРК. Російське вторгнення зустрів на півдні, коли був прикомандирований до іншої бригади.
«Доводилось виходити вночі майже з кільця — ми мали штурмувати, але ворогів було дуже багато, встигли вони сильно укріпитися. Коли вийшли, вразило, як люди нас підтримували і харчі нам носили», — розповідає Стас.
Згодом повернувся до свого підрозділу. Займався евакуацією поранених. Торік у квітні зазнав поранення.
«П’ять бомб — п’ять уламків в одній нозі. Далі — шпиталі й лікарні. Дуже прикро було почути висновок — обмежено придатний. Правда, є один плюс — ногу не поламаю, бо там стрижень стоїть титановий», — сміється Стас.
Розповідає, що якби була можливість, то повернувся б до свого підрозділу. Адже з хлопцями став однією родиною.
«Хлопцям, які першими пішли, потрібен відпочинок, і дуже образливо і гидко бачити чоловіків, яким байдуже і вони ховаються замість того, щоб захистити свою країну. Ми мусимо бути одним цільним кулаком — і тоді переможемо!» — каже Стас.
«Не є чимось героїчним втопитися в Тисі»
Чемпіон України з трейлу, бронзовий призер чемпіонату світу з бігу на 24 години Андрій Ткачук з позивним «Бродяга» спершу став на захист країни у 2014 році, а потім приєднався до Сил оборони у 2022-му.
Попри проблеми зі здоров’ям, вже 24 лютого прийшов до ТЦК та відправився в гірсько-штурмову бригаду.
Перед відправкою зістриг дреди, які носив 5 років
Розповідає, що заздалегідь розумів, що буде вторгнення, тому був готовий до цього. Вже 6 березня на Запоріжжі зазнав поранення. Але згодом повернувся у стрій. Воював до березня 2023 року. А далі вимушений був піти на лікування.
«Робота мого серця все погіршувалася й погіршувалася, напади почастішали. Насправді я думав, що мене вистачить тільки на пів року. За цей час ми або виграємо, або мене вб’ють і проблема вирішиться природним шляхом. Та, як кажуть, „дурням щастить“. І мені щастило. Якось при зміні на позиціях нас нормально так накрили „120-ми“ та „82-ми“, і єдина була думка: „тільки би нікого не поранило!“. Бо сам себе ледве тягну, якщо когось ще тягнути доведеться, то це буде вже дуже сумно. Зрозумів, що треба використовувати себе вже якось по-іншому, бо підставляєш не тільки себе, а передовсім побратимів».
Після операції на серці Андрій Ткачук потрапив на службу в ТЦК. Говорить, що українцям потрібно мобілізуватися. Адже це екзистенційна війна і для нас, і для росіян. Ворог вкладає всі ресурси.
«Виявляється, люди не знають, як відбувається процес мобілізації і подальшого проходження служби. Всі думають, що сьогодні тебе призвали, завтра ти потрапиш у бойовий підрозділ, а післязавтра — під Бахмут чи Авдіївку. А насправді ти маєш обов’язково пройти базову загальну військову підготовку, потім рекрутери приїдуть і спитають, які в тебе є можливості та скіли. Хто ти? Кухар, медик, водій, зварювальник, айтівець? І відповідно будуть тебе відбирати на ті посади, на яких ти можеш працювати. Армія потребує й фінансистів, і юристів, і інженерів. Скільки безпосередньо воює? Може, 30–35 відсотків, всі інші займаються забезпеченням. А люди думають, що всі сто відсотків відправляються на нуль. Це не так. І робота є для кожного», — говорить Андрій Ткачук.
На його думку, не є чимось героїчним втопитися в Тисі чи загинути в горах під час втечі: «Це наша земля, і потрібно боротися».
Фотографії Сергія Гудака, а також з особистих архівів військовослужбовців Читати...
У березні російське Сочі приймало Всесвітній фестиваль молоді. І поки тисячі його учасників проводили час під пропаганду на престижному курорті, до Луганська повезли невелику групу іноземних ентузіастів налагоджувати «міжнародні відносини» з окупантами. Осінтери Центру готовності цивільних з’ясували деякі цікаві деталі візиту та ризик цієї мандрівки.
Армія морських дронів «Sea Baby» може запросто «закрити» багатомільярдний флот у портах базування, не даючи йому виконувати бойові завдання. Про це сказав співробітник військової контррозвідки СБУ, який керував морським дроном «Sea Baby», що вразив Кримський міст у 2023 році.
«Сотня-дві таких дронів може зробити флот тягарем, а не корисним інструментом у досягненні військових цілей, адже він просто не зможе нікуди рипнутися», — зазначив спецпризначенець СБУ.
Він також поділився унікальною інформацією про нове покоління дронів «Sea Baby». Вони мають покращені аквадинамічні й технологічні характеристики та можуть проходити понад 1 тис. км. з більш як 1 тонною корисного навантаження несучи різні види озброєння.
https://t.me/insiderUKR/73181 Читати...
Голова СБУ розповів, що виконавцем замаху був житель Херсону, який працював на ворожі спецслужби. Зрадник безпосередньо на місці візуально коригував політ нового зразка ворожого fpv-дрона, який мав вдарити по авто Прокудіна.
«Все це вдалося задокументувати. Він затриманий на стадії завершеного замаху. Ворожий дрон, за рахунок наших РЕБів, посаджений своєчасно», - зазначив Малюк.
Голова СБУ також повідомив, що у цьому році вдалося викрити вже 11 агентурних мереж ворога.
Посилання на публікації:
https://www.pravda.com.ua/news/2024/04/13/7451084/ Читати...
Українські хакери, які можуть бути пов'язані з кіберами СБУ, знищили дата-центр, яким користувався російський ВПК, нафтогаз та телеком
У хмарному сервісі OwenCloud.ru свої дані тримали більше 10 тисяч юросіб — підприємства російського ВПК, нафтогазового, металургійного, авіакосмічного комплексів, а також телекомунікаційні гіганти. Серед них: «Уральський завод цивільної авіації», «НВП «РУБИН» (входить до складу холдингу «Роселектроніка»), «Уральський завод спецтехніки», Газпром, Трансгаз, Лукойл, Роснафта, «Норільський нікель», Ростелеком, Телеком, Мегафон.
За даними джерел, це була спільна операція української хакерської групи «BLACKJACK» з кібердепартаментом СБУ. Вони знищили більш ніж 300Тб даних. Це — 400 віртуальних та 42 фізичних сервери, на яких розміщувалася внутрішня документація, резервні копії та інші програми, через які клієнти віддалено керували виробничими процесами на підприємствах.
Знищення російського хмарного сервісу стало відплатою за атаку на український дата-центр «Парковий» у січні цього року.
https://suspilne.media/722461-ukrainski-hakeri-znisili-data-centr-akim-koristuvavsa-rosijskij-vpk-dzerela/ Читати...
Продаю підгузники(памперси) - Підгузники для дорослих Сені Стандарт Ейр Лардж (Seni Standart Air Large) розмір 3, 6 крапель 30 шт, ціна - 450грн.
тел.0501749075 Читати...
Ласкаво просимо на сайт "Непосиди" - ваш надійний провідник у світі додаткової освіти та розвитку для дітей в Україні! Наш ресурс - це захоплюючий каталог, що надає повну інформацію про гуртки, секції, заняття та навчальні заклади, доступні вашим дітям.
Сайт "Непосиди" - це не просто звичайна дошка оголошень. Це віртуальний простір, де батьки та діти можуть знайти натхнення та можливості для творчості, навчання та різностороннього розвитку. Ми зібрали найрізноманітніший асортимент занять, які допоможуть вашим дітям розкрити свій потенціал поза межами шкільної програми.
Каталог "Непосиди" охоплює всі вікові групи - від дошкільників до підлітків. Тут ви знайдете безліч гуртків і секцій, присвячених мистецтву, спорту, наукам, ремеслам та іншим захоплюючим галузям. Наші докладні описи супроводжуються реальними фотографіями та відгуками від батьків, які вже оцінили переваги наших партнерів.
Крім того, на сайті "Непосиди" ви знайдете інформацію про дитячі садки, школи та інші освітні заклади. Ми надаємо всю необхідну інформацію про програму навчання, педагогічний склад, інфраструктуру та додаткові можливості для розвитку дітей.
Ми прагнемо зробити вибір відповідного заняття або освітнього закладу максимально зручним та прозорим для батьків і дітей. Сайт "Непосиди" - ваш вірний партнер у пошуку найкращих шляхів для творчості та розвитку ваших дітей в Україні. Разом ми створюємо майбутнє, повне неймовірних можливостей!
Переглянути каталог освіти та розвитку дітей на сайті https://neposedy.com.ua
Розвиваючий комплекс Піклер - це мобільний дитячий майданчик.
Розмір східців висота 75 см, ширина 65см, ширина розкладеної внизу частини 70см, гірка/ скеледром довжиною 102 см, шириною 45см.
Підходить для використання в приміщення і на вулиці.
Розроблений для діток віком від 6 місяців до 6 років
з урахування природніх інтересів і потреб дитини.
Під час гри малюк
-розвиває координацію рухів та велику моторику
-вчиться володіти своїм тілом
-розвиває силу, витривалість, вчиться долати перешкоди
-прищеплює любов до фізичної активної та спорту
-позитивно впливає на розумовий розвиток
Цей універсальний спорткомплекс має низку переваг:
-він стійкий і при цьому мобільний-не потребує кріплення до стіни;
-має компактний розмір та може зберігатись у складеному вигляді;
- витримує навантаження до 60 кг, тобто на ньому можуть гратись одразу декілька дітей
-можливість закріплювати гірку на низькій висоті і похила конструкція ідеально підходять для малюків з недостатньо розвиненою координацією
Презентую добротні бетонні будівельні відходи
для укріплення дороги,фундаменту. інших будівельних робіт.
Все готове до вивезення у мішках.
Центр Канева.
100 мішків.
тел: 0666925647. Читати...
Ви хочете мати надійного друга?
Тоді чотирилапі двохмісячні хлопчик і дівчинка (м. Канів), чекають на вас.
Мама цуценят (на знімку) - невеликого росту і розміру (до 5 кг), подібна до вівчарки,
тільки маленька, на низьких ногах, надійний сторож, що не боїться зимових морозів,
Цуценята їдять вже все, цілком самостійні.
Телефонуйте:.
тел.: +380974431113, Вайбер: +380666925647 Читати...
Прийму в дар або за невелику плату батареї опалення потрібно 70 ребр (розмерзлося опалення), район Бронепоїзда, телефонуйте за номером 066-247-11-27 Читати...
Вчора в центрі міста напевно між Державною Податковою Службою та будинком №35 по вул. Г. Дніпра загублено робочу флешку - продовгувата форма, темно-сірий колір. Прохання повернути за виногороду. Дякую заздалегідь тел. 067-498-92-38 Любов Василівна Читати...
0 
0
