12 листопада Департамент будівництва Черкаської облдержадміністрації оголосив тендер на будівництво Будинку культури на 700 місць під Шевченківський культурний центр з очікуваною вартістю 96,49 млн грн. До цього на об’єкт уже спрямували 61,53 млн грн. Відкривати його приїздив Володимир Зеленський, а глава області Олександр Скічко запрошував до нього відвідувачів.
Про це пише видання «18000» з посиланням на «Прозорро».
Техзавдання передбачає фактичне виконання великої кількості робіт у всій будівлі. Це капітальний ремонт 4-го поверху приміщення (стеля, стіни, сцена), роботи на 1-3 поверхах (вікна, покриття підлоги, стеля), на фасаді, покрівлі, у вхідній групі (зокрема, облаштування пандуса). А також водопровід, каналізацію, протипожежну систему, електрообладнання, монтаж ліфту тощо. Читати...
Шевченківський культурний центр у Каневі (“Шевченко HUB”), який був довгобудом 36 років і завершений цього року в рамках програми президента Володимира Зеленського “Велике будівництво”, відчинив свої двері для тестових відвідин. Потрапити туди може кожен охочий за попередньою реєстрацією.
Надсучасний, просторий і прогресивний культурний центр замість недобудованого будинку культури. У Каневі добудували «Шевченко HUB». Вдалося це зробити завдяки програмі Президента #ВеликеБудівництво.
Відвідали його очільник області Олександр Скічко разом із Президентом України Володимиром Зеленським, першою леді Оленою Зеленською, керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком, заступником керівника Офісу Президента Кирилом Тимошенком. Читати...
Як повідомляє пресслужба Черкаської ОДА, під час робочої поїздки на Черкащину Президент України Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою відвідали новозбудований сучасний культурний центр «Шевченко HUB» у Каневі.
Цей будинок культури на 700 місць був довгобудом. Його включили до Національної програми «Велике будівництво» й завершили у 2021 році в межах підготовки до відзначення 30-ї річниці незалежності України. Це – знаковий для Черкащини сучасний культурний простір. Читати...
У Шевченківському національному заповіднику у Каневі 23 вересня відбулися Дев’яті Міжнародні Шевченківські читання, присвячені 160-м роковинам з часу повернення Тараса Шевченка в Україну. Цього року читання відвідала делегація з Республіки Казахстан.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики. Читати...
Шевченківський національний заповідник отримав кошти на виготовлення науково-проєктної документації для реставрації музею. Про це інформує amazingukraine.proУ травні 2021 року Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко затвердив перелік, до якого увійшли 22 архітектурні об’єкти, які відреставрують в межах державної програми «Велике будівництво». У наказі міністра йдеться, що для Шевченківського національного заповідника запланували 16,5 мільйонів гривень зі спеціального фонду державного бюджету. Читати...
30 заповідників, серед яких і Шевченківський національний, до 30 років Незалежності України отримали можливість завдяки аудіогідами презентувати експозиції музеїв українською та англійською мовами.
Відвідувачі і зацікавлені особи зможуть завантажити у мобільному додаток MEGOGO і прослухати цікаву інформацію про той чи інший музей, зануритися у велику українську культуру.
Ініціатором проєкту є перша леді Олена Зеленська. Читати...
Відомий історик, журналіст і громадський діяч, автор книг «Зродились ми великої години…»: ОУН і УПА», «Справа Василя Стуса» та ін. Вахтанг Кіпіані отримав відзнаку Фонду Тараса Шевченка – йому її вручили у суботу, 19 червня в Каневі, на Тарасовій горі.
Про це пише "Козацький край".
«Спокійно ставлюся до нагород і відзнак, але цей диплом від родини Тараса Шевченка – особливий», – відгукнувся про нагороду Кіпіані, розмістивши на своїй фейсбук-сторінці відповідне фото.
Відзнака Фонду Тараса Шевченка, за підписом Людмили Красицької, очільниці Фонду, представниці роду Шевченків, на відміну від подібних нагород, не супроводжується «конвертом» – тобто, не підкріплена фінансово. Проте є високошанованою серед літераторів, митців та істориків. Читати...
"Шановний пане Президенте! Ми, колишні політв’язні Кремля, звертаємось до Вас із нагадуванням про українських громадян в російських колоніях та в’язницях, які позбавлені волі в ході російської агресії та окупації територій України. На окупованій частині Донбасу в руках російських маріонеток перебуває, за даними Омбудсмена, 48 військовополонених та 254 цивільних заручники"..."109 в анексованому Криму> росіянськими загарбниками.
Субота
Музей Т.Г.Шевченка на Чернечій;
ВОЛЮ в'язням Мордору!
Кожного року, 22 травня – особливий день для українців, адже цього дня вони збираються зі всієї країни та йдуть до могили Тараса Шевченка як до національної святині. 160 років тому домовину з тілом поета перевезли в Україну і поховали на Чернечій горі – мальовничій околиці Канева, історія якої сягає глибини століть. Тож з цієї нагоди у Каневі традиційно пройшли пам’ятні заходи. Читати...
На Чернечій горі сьогодні вшанували великого Кобзаря. Нині минає 160 річниця з того дня, як перепоховали його прах, інформує пресслужба Черкаської ОДА.
Долучилися до вшанувань очільник області Олександр Скічко, його заступники, представники територіальних структур, студентство, школярі та громада Канева, інших міст та регіонів України. Звертаючись до присутніх голова ОДА анонсував реставраційні зміни в музеї Шевченка та розвиток туристичного потенціалу цього місця. Читати...
22 травня шанувальники Тараса Шевченка відзначає вже 160-ту річницю перепоховання його праху на Чернечій горі у Каневі, де 1925-го заснували музей-заповідник «Могила Т. Г. Шевченка» (з 1989-го — «Шевченківський національний заповідник у Каневі»). Читати...
Ряд заходів до Шевченківських днів пам'яті запланований на Черкащині.
Зокрема, 21 травня у Каневі, у музеї Т.Г. Шевченка, пройде творча зустріч із народним художником, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка Іваном Марчуком (м. Київ) на його персональній виставці «Шевченкіана» із колекції Шевченківського національного заповідника. У вестибюлі із мистецькою програмою «Пісня – душа мого народу» виступить тріо бандуристок «Червона калина». У конференц-залі музею Т.Г. Шевченка (а для гостей- онлайн) відбудеться ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Тарасова Гора: люди і події» до 160-річчя повернення Тараса Шевченка в Україну Читати...
Чому Шевченко не належить російській культурі
Навіть назви Шевченкових творів — «Великий льох», «Розрита могила», «Тризна», «Слава» (як і ототожнення з кобзарем, тобто носієм історичного спогаду) — непомильно вказують на його незмінну перейнятість колективною пам’яттю, тожсамістю, об’єднувальною національною міфологією. До того ж ідеться про «велику руїну», «окрадену» й пригноблену «злими сусідами» вітчизну, тому якраз Шевченкова інтерпретація українського минулого часто видавалася найбільш контроверсійною й спричиняла ідеологічні війни та протистояння. Зруйнована суспільна структура, соціум байстрюків, покриток, сиріт і батьків-ґвалтівників прирікає на болісний травматичний досвід, позбавляє, як здається, навіть примарної надії на кращу земну долю. Після того як частина національної еліти звабилася службою задля розбудови імперії, така група неухильно втратила ознаки нації, яку має об’єднувати спільність традицій, спогадів, історичних передань і уявлень. А Шевченкові герої якраз і живуть у світі, де поступово заникає й губиться і родинна, й колективна пам’ять. Немає кому витлумачити пережите попередніми поколіннями, розповісти про вартих захвату й наслідування рідних, не залишилося й писаних історичних свідчень. Ба більше, історію переможених зафіксовано лише в оцінках переможців. Читати...
Минулого тижня працівники Шевченківського національного заповідника публічно заявили про загрозу, що нависла поблизу Чернечої гори, на якій спочиває Тарас — на лівобережжі Дніпра, в охоронних зонах заповідника, 22 га сінокосів і пасовищ планується перетворити на промисловий кар’єр для видобутку піску.
Ці варварські задуми можуть призвести не лише до спотворення краєвидів, що відкриваються з оглядового майданчика Тарасової гори, а й до повного знищення природних лучних екосистем заплави Дніпра.
Плани, на жаль, не нові: ще у 1980-х роках там хотіли побудувати промзону, але тоді ділків і чиновників зупинила українська інтелігенція, яка стала на захист Тарасового обрію. Читати...
На Черкащині заявки на ревіталізацію у межах програми "Велика реставрація" формують щодо одинадцяти об'єктів культурної спадщини в Чигирині, Каневі, Умані й шевченківських місцях.
Про це повідомляє пресслужба Черкаської ОДА, передає Укрінформ.
"З 3 березня 2021 року Міністерство культури та інформаційної політики України розпочало приймання заявок на участь у відборі проєктів робіт з реставрації, консервації, ремонту на пам’ятках культурної спадщини, що будуть реалізовані у межах програми "Велика реставрація". Зараз управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА спільно з представниками закладів культури формують заявки на ревіталізацію 11 об’єктів культурної спадщини Черкащини. А саме таких заповідників: Національний історико-культурний заповідник "Чигирин"; Шевченківський національний заповідник (Канів); Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка"; Державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань", – йдеться у повідомленні.
Сьогодні на Канівщині вшановують пам’ять Тараса Шевченка – 160-ту річницю від дня його смерті.
Участь в заходах взяв очільник області Олександр Скічко, також перший заступник голови обласної ради Роман Сущенко. Читати...
До «Святині», якщо ніколи й не сумнівався в її величі, треба дорости: щоб уміти відрізняти справжнє від показного та чітко уявляти контексти, навіть якщо перед тобою і так грубезна книжка на понад пів тисячі сторінок. Видана ще 1998 року.
З її авторкою — маленькою жвавою жінкою, якій нелегко давалася хода навіть із двома допоміжними палицями, — я познайомилася ще 2015-го в Києві на дуже помітному культурницькому заході, де було багато розумних доповідачів.
Утім саме слова Зінаїди Панасівни Тарахан-Берези найбільше привернули увагу. З нею — науковою співробітницею Канівського заповідника «Тарасова гора» — ми тоді проговорили понад годину, яких, зрозуміло, мало, щоб розказати про захоплення і роботу всього життя — скрупульозне вивчення канівської історії генія Тараса Шевченка.
До речі, це саме канівчанка Зінаїда Тарахан-Береза встановила місце спочинку норовливої і зрадливої у молодості Ликерки Полусмак до кохання старшого Тараса Шевченка, яка згодом до кінця життя спокутувала свою провину, доглядаючи за його могилою.
Загалом нині 81-річна шевченкознавиця — авторка тематичних чотирьох монографій та понад 300 наукових статей у вітчизняних і зарубіжних виданнях. Читати...
У вівторок, 9 березня ц.р. виповнилося 207 років від дня народження геніального сина українського народу, поета-художника та мислителя Тараса Шевченка. Саме його постать та творча спадщина стали однією з головних складових процесу формування національної ідентичності українців, а ідейні переконання ще й досі живуть в серцях мільйонів людей. Читати...
Сьогодні, 9 березня, виповнюється 207 років з дня народження великого українського поета і художника Тараса Шевченка. Він народився у селі Моринці Черкаської області в сім'ї кріпаків. Дуже письменник рано осиротів і 10 років провів у засланні.
Styler зібрав цікаві факти про життя Кобзаря. Читати...
1 
0
