Зневага буває різною. Наприклад зневага монополіста – не подобається походіть по базару пошукайте іншого товару. З такою зневагою ми зтикаємось кожного дня в міському транспорті. А що робити, іншого ж нема от і граємо у гру «консервована тюлька під власним соусом». З цікавістю граємо, навіть самотужки намагаємося розквітити цю гру елементами іншої – «людина людині – вовк».
Буває і інший зразок зневаги – холопський. Ну наприклад - сьогодні 5 маршрут, напрямок руху на Костянець, зупинки «Водоканал» та «Супутник». Зупинка перша. Перед самим носом старенької бабусі що змерзла на базарі від холодного вітру водій зачиняє двері не переповненого автобусу. Цікаво перед носом власної матері він вчинив би таким самим чином? Зупинка друга. Також вже не молода жінка трохи загаялась на вході. Не впевнившись в тому що двері зачинені водій починає рух гарно натиснувши на педаль газу. Кондуктор що добре бачила і перший і другий випадок мовчить як риба об лід. Їй немає до того діла бо вона збирає копійки для хазяїна, а все інше її не стосується.
Але сама найгірша зневага то зневага до себе. Трапляється така зневага коли людина втрачає почуття власної гідності. У рабів.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
1
2
