Майже півтора століття зберігався у родині Моторних Шевченків
"Кобзар". Канівчанину Владиславу Дмитровичу Моторному ця унікальна
книга дісталася у спадок від матері Феодосії Василівни.
Народився пан Владислав у 1934 році у селі Куца Балка (нині
Кіровоградська область). Розповідає, що їхня родина була не з багатих,
і за придане матері послужив і "Кобзар". На деякий час цю книгу
попросила почитати материна сестра Ганна. Власне, тоді і сталася з нею
неприємна пригода – дванадцятеро Ганниних дітей трохи її "зачитали" і
розмалювали. Реставрував "Кобзаря" батько Владислава Дмитровича Дмитро
Прокопович – заслужений агроном Української РСР. Саме це "реанімоване"
Моторним-старшим видання і передав на довічне зберігання
Шевченківському національному заповіднику його син.
У Каневі
Владислав Моторний із 1963 року – з часу проектування і початку
будівництва Канівської ГЕС. На його рахунку – проектування і
будівництво Асуанської греблі в Ірані, Куйбишевської і Сталінградської
ГЕС на Волзі, Красноярської ГЕС, а також Київської і Канівської ГЕС на
Дніпрі. Сьогоднішній пенсіонер Владислав Моторний веде активний спосіб
життя, є завзятим поборником чистоти української мови, наставником
колег-гідроенергетиків і просто небайдужою людиною.
semko А що молодших та і взагалі нових людей немає? Нам в Місту потрібно енергійного, грамотного, ініціативного місьного голову до 50 років, який хотів і мав сили та бажання трудитися для людей. Хорошу.. [весь] Канів через 100-98 років [3]
klimenko_2015 ПЕВНО ЩО НАМ ПОТРИБНИЙ АКТИВНИЙ ЗНАЮЧИЙ НАШИ ГРОМАДСЬКИ ПРОБЛЕМИ ХАЗЯЙНОВИТИЙ МУДРИЙ ТА ПРОКАТАНИЙ ЖИТТЯМ ДЯДЬКО З МИСЦЕВИХ, В НИВЯКОМУ РАЗИ НЕ З ЧИНОВНИКИВ КАНИВСЬК.. [весь] Канів через 100-98 років [3]
WayBe Буду дуже усім Вам вдячний!
Зараз це критична потреба, як для мого підрозділу, так і для мене особисто.
Дякую, куме! Дякую друзі! Збори для Володі Буренка [1]