У країні виник великий інформаційний каньйон взаємного нерозуміння усього, що діється. На одному боці прірви теле-нація, а на іншому - Інтернет-народ.
Щовечора, як і останніх двадцять років поспіль, український телеглядач продовжує воювати у Другій світовій телевійні з наголосом на Вітчизняній.
"Кіно і німці" міняється на "кіно і мєнти" на тлі триколорів, двоголових орлів, портретів Дзержинського та Путіна на стінах відділків. Історії про московських зірок шоу-бізнесу, комедійні серіали із жартами рівня радянського "Аншлагу" та різні вітчизняні "фрік-шоу", мегатонни бездарної реклами з величезною кількістю суржику та граматичних помилок у ній. За останні місяці власники телекнопок впіймали ідеологічну струю нового режиму і різко збільшили повтор старого радянського кіно-агітпропу. На регіональних каналах ситуація ще більш драматично-примітивніша. Читати...