У гарненькому гніздечку у великому містечку жила собі та й була пташка деПутанка. Чому її так назвали люди науці невідомо. Схожа та пташка була і на зозулю і на дятла одночасно. Голови вона практично не мала і з тої причини постійно знаходилась у без свідомому стані. Саме тому кувала та билась головою об дерево з маніакальним відчуттям власної переваги над оточуючими. « О, це саме те що мені потрібно» - вирішив такий собі Пукін. І закувала та пташинка по сто разочків за один з захід, і власні яйця в чужі гнізда умощувала з радістю, і головою била об дерево геніально-театрально. Оральний секс єдине де вона була неперевершеною. Каже Пукін - «губки трубочкою»- отримує сопілку, каже бантиком - гівномет. Годував Пукін тую пташину відбірним горохом певно готував заміну не виправдавшим себе «булавам». І все б було добре якби не сонце яке мало помалу мандрувало зі сходу на захід. «Ой лишенько і так поперек болить а що ж буде з моєю зарплатою коли в позицію зламаної берізки мене будуть ставити на законних підставах» міркувало те місце яке деПутанкам замінює голову.
У вирій шановна! На Марс!
- Миколо, москалі полетіли на Марс.
- Що всі?! Читати...
2 
3
