Вчора їздили до мами нашого солдата, з Канівщини, якого взяли в полон під Іловайськом. З десяти чоловік екіпажу бойової машини вижив він один, усі інші загинули. «Спасся, бо на Спаса народився», - сказав мені його брат. Хлопчині тільки виповнилось двадцять років. Тяжко поранений, має контузію. Осколки з голови витягували через око – тому втратив око. Операцію робили у госпіталі сепаратистів. Та сторона врятувала йому життя. Зараз небайдужі люди нашого міста намагаються повернути його додому, ведуть перемовини. Спробуйте на мить уявити, що відчуває його мама. Чи варта та війна її сліз? Я думаю, що зараз кожен, хто вірить у бога, може помолитись за його порятунок. А хто ні – подумки вболівати за його визволення і одужання. Кажуть – це допомагає. Читати...
Вчора представниця Громадського активу Канівщини, який об’єднує волонтерів міста, предала дружині Антона Моргункова дві тисячі гривень, зібрані під час святкування Дня Незалежності України в Каневі.
Антон зараз перебуває на лікуванні у Миколаєвському воєнному госпіталі. Як розповіла його дружина Галина, її чоловіку вже значно краще, за кілька тижнів він має приїхати у відпустку до Канева.
До мобілізації канівчанин Антон працював на Ергопаці, має двох малих дітей. Читати...
2 
0
