І був день, і була ніч і настав
Сьомий день творення від початку Незалежності України і воскресив
Рай на Землі,
Судний день розвалу СССР, що й завершиться крахом РФ.
"Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!"
Василь Симоненко
Петро І виразився про українців так: «зело умны, и мы от этого можем быть не в авантаже» * Читати...
До 30 ліття Незалежності.
31 рік тому
2 жовтня 1990 року в Києві на площі Жовтневої революції (теперішній Майдан Незалежності) студенти розпочали голодування, вимагаючи демократизації усіх суспільно-політичних процесів і розірвання союзного договору України із владою СРСР.
Голова Верховної Ради України Леонід Кравчук прийшов на переговори до учасників Революції на граніті. "Пане" – так до нього звернувся Олесь Доній. Київ, 5 жовтня 1990 року
Саме тоді уперше публічно, що показало центральне телебачення України, прозвучало звертання «пане» замість комуністичного «товариш». Читати...
Колапс: як українці зруйнували Імперію Зла — документальний серіал суспільного телеканалу UA: Перший, який відкриває подробиці, які були засекречені впродовж десятиліть
Третій епізод документального серіалу Суспільного, оповідає про події 21 серпня 1991 року. Депутати з Народної ради вимагають скликання позачергової сесії Верховної Ради. Кравчук вагається. ГКЧП тікає у Шереметьєво і там їх заарештовують.
Дефолт. ( СРСР )
Імперія зла, як влучно висловився Рональд Рейган про СРСР, після виступу Ельцина на танку дала слабину, операція "Грім" була зупинена, щоб уникнути великих жертв.
Потім Ельцин відродить диктатуру, уже сам танками
розсрілюючи Білий дім, узурпує Кремль, уникаючи відповідальності, воскресить Імперію зла, бойнею в Чечні та "рукопокладеним"
наступником Путіним, останнім царьком Вавілонської путани.
24–25 вересня у Львові відбудеться перша молодіжна зустріч Київського безпекового форуму "Захід – Схід, Північ – Південь". Про це повідомила пресслужба форуму.
"У рамках молодіжної зустрічі КБФ у Львові відбудеться презентація документального серіалу "Колапс: як українці зруйнували імперію зла", присвяченого 30-літтю відновлення незалежності нашої держави", – зазначено в релізі. Читати...
Автор:
Це як переглянути “родинний альбом”: відновлюєш затерті спогади, згадуєш про зв’язки між важливими подіями. Ми пропонуємо тут згадати, як відбувалися відомі події, а також проаналізувати досі не відомі факти. Ми зіставили деякі документи ЦРУ і КДБ та прийшли з певними запитаннями, наприклад, до Леоніда Кравчука.
***
19 серпня 1991 року ввечері в Борисполі один за одним сідають десантні літаки з Білорусі.
***
24 Серпня 1991
Навколо Верховної Ради 100 тисяч людей ходить, видно, що весь народ український цього хоче..
Павличко, подаючи Леоніду Макаровичу щойно роздрукований Акт проголошення незалежності України, форсує: "Став, а то я тебе задушу!"
З інтерв'ю Суспільному:
— Ну, оцей знак — це означало не від когось одного, а від керівників депутатських груп. Найбільш мене цікавила Донецька і Дніпропетровська області. Тому шо там найбільше було сумнівів. Особливо Донецька. Шо таке Донецька область? Це 6 мільйонів людей було. Це одна Донецька область — майже як весь захід. А додати Дніпропетровську, 4 млн, — маємо 10. А вся західна Україна — 9. Так шо це було не просто так, знаєте, область якась. Це половина України. Я говорив: ”Давайте ми подивимся на ці області”. І коли я переконався або, вірніше, вони мене довели, шо настрій в цілому позитивний, шо можна ставити на голосування, я сказав: “Ставимо”. Оце був сигнал. - згадує Л.Кравчук *
Як так сталося, що вранці 24 серпня більшість комуністів у Верховній Раді в очі не бачили Акту, а ввечері – комуністи проголосували за Незалежність?
***
Американці, як виявилося, боялися незалежності республік:
розсекречений рапорт ЦРУ, в якому американські аналітики на повному серйозі моделювали ймовірність ядерної війни між колишніми союзними республіками.
Бейкер і Чейні перетворилися на два полюси цієї внутрішньої дискусії у Раді нацбезпеки. І позиція Чейні спочатку не мала підтримки президента Буша.
Та вже згодом сталося так, як сталося: тобто Горинь – переконав Чейні, а Чейні – Буша. Ось така дещо несподівана естафета виходить.
ІсторичнаПравда: США не поспішали не тільки визнавати Україну, вони застерігали Україну від проголошення Незалежності.
Віра, відвага, совість, мудрість – це те, що нам дали наші предки. Незалежність – це те, що ми цінуємо понад усе. Це те, що ми готові боронити. Ми - українці. І ми народжені вільними. Читати...
1 грудня 1991 року відбувся всеукраїнський референдум, який надав всенародної легітимності проголошенню самостійної України дня 24-го серпня. Історичне рішення підтримали в усіх 27 адміністративних регіонах. Читати...
Нинішнє Свято Незалежності якось особливо добре ілюструє ситуацію, коли обстоювати нашу державну незалежність доводиться тим, які не знають, що з нею робити.
Тут я маю на увазі не лише урядову команду, яка економить на українській мові й на проведенні врочистого параду. Не менш значущою є й байдужість більшої частини суспільства, яка живе за принципом: «Беріть собі дівчину – віддайте пироги!». Або навпаки – гіперактивність іншої його частини, яка через власну глупоту готова занапастити незалежність, аби лиш потім мати мучеників і ворогів. Читати...
Україна створює найбільш місткі літаки і келихи для шампанського. Українська міліція розкриває 90% злочинів. Ми часто вживаємо букву "п" і п’яті найвідоміші у світі алкоголіки. Ми любимо сало, але свинини їмо втричі менше за німців. А ще українці склали найпопулярнішу в світі різдвяну пісню. Читати...
16 липня о 10 годині 07 хвилин Верховна Рада Української РСР ХІІ скликання 355 голосами «за» і 4 «проти» прийняла Декларацію про державний суверенітет України.
Однак цьому результатові передували кілька днів «запеклих боїв» у сесійній залі. Боротьба йшла за кожне слово, за кожну кому. Ключові слова «суверенітет», «державний», «Україна» розглядалися у 5-10 варіантах. Навіть назва держави народилася після гарячих дебатів і поіменних голосувань кількох версій від «Українська РСР» до «Української народної республіки». Читати...
Переддень чергової річниці Незалежності має специфічний медіа-присмак. Газети, контрольовані владою, пишуть показові статті на теми: що дала нам Незалежність (доволі рельєфно даючи зрозуміти, що ковбаси стало менше, і вона дорожча). При цьому не впевнена, що подібні тексти - це замовлення влади. Це просто настрої паркетної журналістики, яка прогинається під глобальніші рішення «годувальників з Банкової і Грушевського». А я не збираюся аналізувати споживчу корзину останнього двадцятиріччя... Читати...
0 
0
