Так звана Українська православна церква Московського патріархату, іншими словами РПЦвУ, вже близько місяця анонсує проведення Великої Хресної ходи, присвяченої 1033-річчю Хрещення Русі, де будуть за попередніми даними сотні тисяч вірян. Представники РПЦвУ підкреслюють важливість цього заходу і висловлюють надію, що в столицю приїдуть люди з усіх регіонів. Для залучення більшої кількості парафіян до Києва на урочистості обіцяють привезти Почаївську, Святогірську, Зимненську і Касперівську ікони Божої Матері, а також мощі князя Володимира. Читати...
Тоталітарний путінський режим припиняє будь-які мирні ініціативи російської опозицій, раз по раз відмовляючи в дозволі на проведення протестних акцій та мітингів. У опозиції просто не залишається іншого вибору, крім як діяти жорстко та вдаватися до різноманітних хитрощів - навіть якщо це зачіпає інтереси громадян. Читати...
9 червня в Раді планується пакетне голосування, присвячене змінам до Конституції в частині децентралізації
Анатолий Октисюк, старший аналітик МЦПД, спеціально для "Апострофа" Читати...
Навіть у страшному сні не приснилося б кілька десятків років тому те, що відбувається зараз на пострадянському просторі...
Зараз у пам’яті спливають роки служби в лавах Радянської Армії. У травні 1974 року нас, молодих новобранців, звезли на “перевалочний” пункт під Луцьком. Ми тоді ще не знали, який рід військ випаде на долю кожного з нас. За добу все вирішилось: одні новобранці потрапили в танкові частини, інші — на флот, мене армійська доля закинула в авіацію. Півроку “учебки”— і направлення в військову частину дальньої авіації. В “учебці” — в школі молодших авіаспеціалістів — у нашому взводі були, якщо не зраджує пам’ять, представники дев’яти національностей: українці, росіяни, один литовець, казахи, грузини, дагестанці... Ми здружились буквально за тиждень — стали однією сім’єю. Один випадок з того часу надовго врізався в пам’ять. Буквально через місяць після початку військової служби один з наших товаришів по службі — литовець — отримав листа від коханої дівчини — та його “порадувала”, що виходить заміж. Молодий солдат від такої звістки намагався... накласти на себе руки — не допомогли ні наші вмовляння, що світ не зійшовся клином на цій дівчині, ні наведення подібних випадків зі щасливим кінцем із життя друзів... Нам, молодим солдатам, довелося встановити за ним цілодобове негласне спостереження аби не наробив дурниць.
Як не дивно, але цей випадок ще більше нас об’єднав. Читати...
2 
0
