"Днями інтернет підірвала заява міністра культури України Євгена Нищука про те, що процес сприйняття української культури в Південних та Східних регіонах є повільним, адже вони є штучно заселені росіянами та іншими народами Росії за радянської влади.
Цю новину люди проковтнули під різними соусами й трактували, як самі того хотіли. Прокинулись усі: і "чистокровні" сепаратисти й «справжні» патріоти. І що ви думаєте, їх коментарі були полярними? Аж ніяк. Усі вони швиденько побігли стати в чергу, аби поцькувати міністра. І перші й другі звинуватили Нищука: хто в «расизмі», хто в «нетолерантності», хто в тому, що він «рука Кремля». Читати...
Попри довголітнє замовчування голодоморів колишнім тоталітарним режимом, з пам’яті людей, із таємних архівів з кожним роком все більше відкривається страшна правда про ті голодні роки. На сьогодні парламенти багатьох держав визнали Голодомор 1932-1933 років - геноцидом українського народу. Свідомою, спланованою і цинічно втіленою спробою знищення нації.
Тож і цього року в Каневі до Дня вшанування пам'яті жертв голодоморів 1932 – 1933, 1921-1922, 1946-1947 років, міська влада та громада міста поклали траурні композиції із житніх та пшеничних колосків до пам’ятних знаків жертвам Голодоморів в мікрорайоні Костянця, в районі Монастирка та по вулиці Київській. Також відбувся мітинг-реквієм з загальнонаціональною хвилиною мовчання. Традиційно по закінченню заходу присутні причастилися короваєм та пом’янули душі загиблих людей, які помирали з думкою про цей святий скарб – шматочок хліба…
Інна Огій,
спеціаліст з питань регіональної та
інформаційної політики апарату міськвиконкому Читати...
В день памяти жертв Голодомора в Донецке глумились над памятью жертв геноцида украинского народа, устроив «фестиваль еды»...Иного кроме как мрази, животные и выродки, на ум и не приходит.
В день памяти жертв Голодомора в Украине, 28 ноября, в Донецке провели «фестиваль национальных блюд». Как сообщает интернет-издание сепаратистов «Донецкое агентство новостей», «мероприятие» собрало в Парке кованых фигур «тысячи граждан со всей Донецкой народной республики». Читати...
В пам’ять про мільйони загиблих від Голодомору Український інститут національної пам’яті закликає всіх мешканців України 28 листопада 2015 р. о 16:00 приєднатися до загальнонаціональної хвилині мовчання, за можливості – біля меморіалу, пам’ятника чи хреста пам’яті жертв Голодомору у вашому місті чи селі. Також заохочуємо із настанням темряви запалити і поставити свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору – на знак скорботи і пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників. Читати...
Шановні канівці та гості міста!
Запрошуємо Вас взяти участь в заходах з відзначення Дня пам’яті жертв голодоморів:
План заходів
Міська бібліотека ім.Т.Г.Шевченко
25.11.15 о 14.00 - бібліографічний огляд "Голодомор мовою документів".
З 25.11. по 29.11. 15 - книжкова виставка-реквієм "Голод: сторінки сумної статистики".
26.11.15 ( протягом дня) - слайд-перегляд "Палає пам'яті свіча".
27 листопада 2015 року
о 815 год. – доповідь про трагічні події української історії (зал Будинку Рад)
28 листопада 2015 року
1000 – покладання траурних композицій із житніх та пшеничних колосків до пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій (мікрорайон Костянець (біля цвинтаря)
1100 – покладання траурних композицій із житніх та пшеничних колосків до пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій (вулиця Монастирок (на цвинтарі)
1600 – загальнонаціональна хвилина мовчання, мітинг – реквієм, покладання траурних композицій із житніх та пшеничних колосків до пам’ятного знаку жертвам Голодомору (вулиця Київська (на міському цвинтарі)
Оргкомітет
Джерело: сайт Канівської міської ради Читати...
Цього року для підкреслення певного аспекту трагедії Голодомору 1932-1933 рр. темою є "Люди Правди", які ризикуючи кар’єрою, свободою або навіть життям зробили все, щоб зберегти та поширити правдиві відомості про Голодомор.
Шановні канівці та гості міста!
Запрошуємо вас взяти участь в заходах з вшанування памяті жертв голодоморів, які відбудуться 22 листопада 2014 року: Читати...
Ті історичні факти, що голодомор 1933 року був чітко згенерований більшовиками, і спрямований на знищення українців не бачать лише сліпці, а не хочуть бачити — просто вороги українського народу. Для сліпців, що можуть «прозріти» адресоване це повідомлення. Читати...
Фільм Олеся Янчука «Голод 33». Жах, який варто побачити кожному. Через силу. Щоб знати, через що пройшла нація. І щоб у совок, нехай новітній, нікого не тягнуло
http://www.youtube.com/watch?v=D6PZ2S8pMY8 _ Читати...
Опозиційні сили Канівщини: міська організація ВО «Свобода», міська та районна організації ВО «Батьківщина», міська та районні організації «УДАРу» запрошують канівців згадати своїх рідних, всих українців, які 80-ть років тому загинули мученицькою смертю від нелюдського режиму, прийти та взяти участь у заходах у суботу 23.11.2013р.: Читати...
Олеся Стасюк. Начальник науковоорганізаційного відділу Українського центру розвитку музейної справи
Як Голодомор змінив українцівЯкі зміни відбулися в психології, світосприйманні українців внаслідок Голоду 1932–1933 років?– Голодомор різко змінив усталені норми суспільної етики. Поперше, розквітло доносництво. І влада його всіляко підігрівала й підтримувала. Те, що раніше було ганебним явищем, тепер видавали за акт громадянської зрілості. За донос почали платити: той, хто виказував, де сусід тримає зерно, отримував 10–15 відсотків як премію. І ті, хто не мали за що жити, ламали табу й виказували сусіда. Щоб хоч так прогодувати родину. Це деморалізувало людей так, що взимку 1933го, якщо в когось із селян були бодай якісь харчі, односельці це сприймали як винагороду за доноси. Читати...
Чи є богословське осмислення Голодомору, чому цю трагедію по-різному сприймають на Заході і Сході України і чи можна проводити паралелі між Голодомором 1932-1933 рр. і Голокостом? З такими та іншими запитаннями редакція РІСУ звернулася до архиєпископа Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) ІГОРЯ (Ісіченка). Читати...
Народи, які пережили масові вбивства чи депортації, домагаються притягнення винних до відповідальності. В Україні ж далі точиться сором’язлива дискусія, чи був Голодомор геноцидом Читати...
26 листопада відбулися заходи з нагоди Дня пам’яті жертв Голодоморів. Проведено молебні за загиблими під час голоду; покладено траурні вінки і композиції із житніх та пшеничних колосків до пам’ятних знаків та місць поховання жертв голодоморів у м. Каневі. Патріотичними силами проведено акцію “Засвіти свічку”; до заходів залучено лідерів та членів міськрайонних осередків політичних партій: НСНУ, УНП, БЮТ, НРУ, ВО «Свобода», членів Канівського об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка, членів правління Благодійного Фонду “Тарасова земля”, громадськість міста. Читати...
Професор Джеймс МЕЙС, автор багатьох наукових праць і один із перших дослідників теми Голодомору 1933 року, народився 18 лютого 1952 р. у Маскогі (Оклахома), США. У 1973-му закінчив університет штату Оклахома, потім отримав ступені магістра і доктора історичних наук в університеті Мічигану, де захистив дисертацію на тему «Національний комунізм у Радянській Україні 1919—1933 рр.». Потім Мейса запросили для досліджень Голодомору в Український науково-дослідний iнститут Гарварду, де він працював з Робертом Конквестом, беручи участь у дослідженнях для його книги «Жнива скорботи». З 1986 по 1990 Дж. Мейс був виконавчим директором Комісії Конгресу США з Голодомору, керував її повсякденною роботою і укладав проект висновків комісії. Після 1990 року, не маючи можливості знайти постійну академічну роботу, професор Мейс займав тимчасові посади в Колумбійському та Іллінойському університетах.
У 1993-му Мейс переїхав в Україну, де працював в Інституті етнополітики, викладав політологію в НаУКМА та Християнському університеті. З 1998 року — консультант англомовного тижневика газети «День». Читати...
0 
0
