Прихватив поперек. Лікувалася, лікувалася вдома, не допомогло. Пішла до сімейного лікаря, правильніше сказати, лікарки. Оглянувши мене, вона виписала мазі, ін’єкції, дала інші рекомендації.
- Ви б мені мені якусь лазерну чи ультразвукову терапію приписали. У мене кілька років тому вже траплялася подібна прикрість, я пройшла фізіопроцедури, прийняла курс лікування і все в порядку.
- У нас у Канівському первинномУ центрі медичної допомоги немає фізіотерапевтичного кабінету. Тож вибачайте.
- Тоді дайте мені направлення у центр вторинної медичної допомоги, нехай там мені лікар припише ці процедури.
- І у них немає, ніде у Каневі немає.
Я оторопіло дивилася на лікарку. Не могла второпати: як так? Звичайнісінького кварцового, ультразвукового чи лазерного апарату, що був у кожному сільському ФАПі, немає ні у Канівському первинному, ні у Канівському вторинному центрах медичної допомоги. Оце тобі центри! Оце тобі допомога!
Говорять, що канівські хірурги вже виконують складні операції з протезування суглобів. Це дуже добре. А як же вони проводять реабілітацію пацієнтів без фізіотерапії? Як отоларинголог лікує гайморит та інші захворювання горла чи носа? А скільки разів лікарі рекомендують фізіопроцедури дітям?! І допомагає, по своїх знаю. Тисячі українців їдуть у санаторії, де їм прописують фізіопроцедури і вони поліпшують своє здоров’я. А як же лікуватимуться і проходитимуть реабілітацію наші воїни після поранення чи загострення хвороби?
Поцікавилася у Золотоноші, Корсуні. У них з цим у лікарнях все в порядку. Мало того, як розповіли золотоніські медики, канівчани цілими партіями (замовляючи авто) приїжджають до них на фізіотерапію.
Одним словом, дійшли до ручки. На 40000 колишній Канівський район або на більш як 30000 Канівську громаду немає жодного фізіотерапевтичного кабінету.
Скажете знову, не передбачено медреформою, не вистачає коштів, немає кабінетів? Щось ще придумаєте аби не робити для людей добре, вибори ж то не завтра? Не вирішите на сесіях, виконкомах, нарадах чи засіданнях, не поділите хто старший чи яка партія краща? І не можете зрозуміти одного, що працювати усі сьогодні повинні на одну партію: партію ПЕРЕМОГИ і всі без винятку депутати, посадовці та громада мають трудитися на досягнення саме цього результату.
Не вистачає коштів? А чому б тоді не зробити при лікарні кабінет, якому б послуги частково оплачували самі хворі? Звичайно, це не буде безкоштовно. Це ж таки дешевше, ніж їхати в Корсунь чи Золотоношу, або взагалі не пройти так необхідний хворому курс лікування. Тим більше, що ми вже десятки років самі купуємо медикаменти.
А можливо когось у керівних кріслах таки зацікавить це питання і вони докладуть зусилля, щоб вирішити його чи воно цікавить тільки пересічних канівців?
Катерина ЧЕРНЯК, член Національної спілки журналістів України. Читати...
В рамках відзначення 72-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі в Каневі відбулися загальноміські заходи. Серед яких і мітинг-реквієм «Вогонь Перемоги в серцях поколінь», в якому взяли участь представники Канівської міської організації Радикальної партії Олега Ляшка на чолі з головою Олександром Корнієнком разом з депутатами Василем Зубком, Діаною Ткаченко та Русланом Шишкою, помічниками депутатів Інною Огій та Людмилою Король. Читати...
Сьогодні прочитала комент російського блогера щодо святкування Дня Перемоги у Владивостоці, це цікаво:
Победа в Великой Отечественной, да просто выживание в ней дались нам такой жуткой, невообразимой кровью, что кровь эта не дает нам, запрещает любые сомнения. Мы не можем спросить себя, не приблизили ли сами Войну, не сами ли сделали ее возможной, да и просто — верно ли все тогда сделали, так ли воевали, имели ли право беречь человеческие жизни? Все это оскорбит память убитых, а убитые есть в каждой семье.
Жертвенная кровь сделала Войну священной, сделала ее неприкосновенной. Сталин, истративший зря и без жалости миллионы наших отцов и дедов, искупался в жертвенной крови и тем стал священен. Теперь оскорбить Сталина значит оскорбить память тех, кто с его именем на устах погибал — иначе выйдет, что они гибли напрасно, а такое понять нельзя.
Мы застряли в той войне, мы вязнем в ее траншеях все глубже, мы окопались в укрепрайонах и не сдадим позиций; мы надежно обороняем двадцатый век, и пусть остальная Земля уже в двадцать первом. Представь, нашу страну забыли в окопах. Мы все смотрим и смотрим про Штирлица, все снимаем и снимаем героический лубок, скупаем на светофорах у цыган пилотки с плакатов, маячим перед американским Белым домом георгиевскими ленточками.
Нам бы похоронить наших павших, а мы выкапываем их и гоним в новый бой, и они идут, безгласные — на Берлин, на Киев, на Вашингтон. Бессмертный полк идет пехотой по Красной площади в атаку следом за самой современной бронетехникой — никак не могущие умереть за пока еще живыми.
Мы слушаем, как лоснящиеся артисты поют нам весь май, каждый май, фронтовые песни — и все это песни про смерть, про готовность умереть юным, про то, как страшно умирать, и про то, как научиться умирать; щемящие, могучие, ритуальные песни, от которых мы забываем себя. От них мы сами хотим строиться шеренгами, сами ищем вождей, за которых было бы браво умереть, и любой вождь подходит нам, чтобы умереть за него. Так нам кажется в мае. Мы выкручиваем себе шею, глядя назад. Мы ищем вдохновения в прошлом, потому что ничего не понимаем про свое будущее. Мы боимся будущего, боимся, что в его неизвестности и неизведанности нас ждут хаос и разрушение. Мы ищем силы в своем чудовищном, жестоком, кровавом прошлом, потому что хотим себя убедить, что самое страшное уже позади — и мы пережили его. Люди, которые нас ведут, незаметно для себя состарились и хотят, как все живые люди, обратно в свою молодость. Они боятся идти вперед, потому что их впереди ждут пенсия и смерть. Они не пытаются представить себе наше будущее, потому что им в нашем будущем нет места. А будущее тем временем откатывается все дальше от нас, от нашей линии фронта, от наших бункеров, траншей и землянок. Нам уже не видно его, оно уже за горизонтом. Нам его уже, может, никогда не догнать. Но пока мы с честью не похороним всех поднятых из разрытых нами могил, нам нет дороги в будущее. Мы думали, в прошлое можно играть, но теперь оно играет в нас.
Читать далее: http://www.newsvl.ru/vlad/2016/05/09/147171/… Новости Владивостока на VL.ru
В рамках відзначення Дня пам’яті та примирення, з метою вшанування пам’яті жертв Другої Світової війни та з нагоди 71-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі в Каневі відбулися загальноміські заходи.
Ввечері, 8 травня 2016 року, на території Меморіального комплексу в парку Слави представники органу місцевого самоврядування разом з ветеранами та громадськістю міста запалили свічки в знак пам’яті жертв Другої світової війни.
Вже наступного дня пройшов мітинг-реквієм під час якого з промовою до присутніх звернувся міський голова Ігор Ренькас: «Час невблаганний фактор. Відзначаючи сьогодні сімдесят першу річницю Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні ми констатуємо той факт, що в м. Каневі залишилось живими всього лиш 25 активних учасників бойових дій. Саме тих людей, які тяжкою ратною працею, ціною власної крові і поту, ціною втрачених молодих років здолали один з найжорстокіших і водночас найорганізованіших тоталітарних режимів Європи в двадцятому столітті – гітлерівську Німеччину. В той час для досягнення Перемоги віддавалось все. Людські життя чи смерті перейшли в категорії статистичних даних. Третина всіх втрат (військові та мирне населення) Радянського Союзу – це втрати України. Також я з великою шаною і любов’ю дякую славному поколінню 40-х років, що відстояли і відбудували Україну. І сьогодні, я гордий за наших учасників АТО, що не шукали причин, а стали на захист Батьківщини.»
Потому відбулась церемоніальна частина під час якої військового комісара Віталія Орла удостоєно нагородою - медаллю «Сильний духом». Шістьох учасників антитерористичної операції відзначено нагрудним знаком «За зразкову службу» та близько п’ятдесяти нагрудним знаком «Учасник АТО».
Прес-центр виконавчого комітету Канівської міської влади
Фото: Ілля Труфанов, Олександр Вавілкін
Джерело: сайт Канівської міської ради Читати...
На цьому зауважив голова міської організації ветеранів війни та праці Василь Тулін під час свого виступу біля Меморіалу Слави в День 71-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі.
За словами Василя Івановича, Друга Світова війна стала першою у світі в якій на той час воювали жінки-воїни. Їх було близько 800 тис.
Яскравою ілюстрацією цього стала демонстрація галереї фотопортретів «Мій прадідусь» за участі школярів нашого міста. А саме, учні тримали в руках фото своїх рідних, що стали борцями тієї невблаганної, багаторічної і безжалісної війни. Серед них і жіночі обличчя. Більша частина з яких не пізнала материнського щастя, а пожертвувала власним життям заради майбутнього українського покоління.
І на сьогодні, в Каневі проживають три жінки-Героїні, учасниці бойових дій, які пройшли важкими фронтовими дорогами. Серед них і учасниця бойових дій дев’яносто шестирічна Марія Минівна Мірошниченко, яка в роки ІІ світової війни надавала медичну допомогу пораненим на передовій, яку напередодні свята відвідала та привітала заступник міського голови Наталія Матінова.
Тому нашим обов’язком має бути вічна пам’ять про рідних-Героїв бабусь та дідусів, вдячність їм за подаровані життя, та мир, який на жаль, нам не вдалось зберегти!
Прес-центр виконавчого комітету Канівської міської ради
Фото: Ілля Труфанов
Джерело: сайт Канівської міської ради Читати...
08.05.2016
21.00 - мітинг-реквієм з нагоди відзначення Дня пам'яті тa примирення, присвячений пам'ятi жертв Другої Світової війни «Хай свічка пам’яті горить, не згасне» (Меморіал Слави).
09.05.2016
10.00 - мітинг реквієм (Меморіал Слави);
10.40 - концерт духового оркестру (площа Соборна);
18.00 - показ художнього фільму «Незламна» (міський будинок культури).
Оргкомітет
Джерело: сайт Канівської міської ради Читати...
Сьогодні в цей світлий і святий для всіх нас день звертаємся до Вас, шановні жителі міста Канева та Канівського району, дорогі ветерани, учасники бойових дій, трудівники тилу, солдатські вдови! Бо маємо велике бажання від усієї душі привітати Вас, Ваших рідних та близьких із знаменним днем – Днем Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні!
Цей вікопомний день уособлює героїзм, силу духу, ратну працю й вічну скорботу за мільйонами нерозквітлих українських доль, нездійсненних мрій і задумів. Для нас, нащадків солдатів Великої Перемоги, найвищою життєвою істиною є вірність їх справі і громадянському обов’язку, довічна синівська шана і повага. Наш земний уклін усім, хто виніс роки окупації та пекло концтаборів, хто піднімав з руїн і відроджував рідний край.
Канівчани завжди працювали на стабільність у своєму чудовому, рідному краю. У нас єдина мета – зробити все можливе для процвітання Канівщини, Черкащини та України в цілому.
Шановні ветерани! Ще раз зі святом Вас. Міцного здоров’я Вам, чудового настрою в цей святий і сумний для всіх нас день. Хай не болять Ваші рани, хай щастя і радість не переводяться у Ваших оселях. Пишаємося тим, що зробили для Перемоги наші земляки. З історії відомо, що майже кожна родина втратила на війні своїх синів і дочок, братів, чоловіків. Зараз не можливо перечислити усіх визволителів поіменно, але рідна земля завжди пам’ятатиме про великий подвиг українського воїна.
Зі святом Вас!
Канівська міська організація Радикальної партії Олега Ляшка Читати...
Вчора, 9 травня, як і кожен житель міста, який поважає наших воїнів, які здобували ВЕЛИКУ ПЕРЕМОГУ, прийшов на заходи з нагоди ДНЯ ПЕРЕМОГИ. Що мене найбільше здивувало, ні не заасфальтовані під зливою нашим "Армянтрестом" асфальтні доріжки поблизу трибуни, а присутність на самій трибуні трьох (!) народних депутатів України. І в мене виникла думка, що наші слуги народу вирішили разом з простим народом вклонитися визволителям. Але під час спілкування з декільками учасниками мітингу, я зрозумів- дані високопоставлені чини приїхали з метою підготовки до наступних парламентських виборів, що влітку стартують по всій Україні. І прикро становиться на душі , що частина з них вперше в своєму житті ступила на канівську землю, і через деякий час буде бити себе в груди , про свою палку любов до нашого міста. Невже не може по нашому округу балатуватись, той який раніше був обраний до складу верховної ради. А саме-Нестор Іванович Шуфрич, якого ми добре пам'ятаємо і зможемо дати йому реальнну оцінку за минулий термін та прийняти рішення чи достойний він знову представляти наше місто та вирішувати наші проблеми у верхах? Чи знову прийдуть, ті які вже також колись обирались по інших округах? Читати...
У Другій світовій війні перемогли не ми, не вони, перемогли НАМИ. Так виглядає ця перемога з точки зору УКРАЇНЦЯ.
Деяка аргументація тут:
http://lib.galiciadivision.com/articles/ukr_ww2.html
http://www.volyn.rivne.com/ua/1923
http://www.mfa.gov.ua/germany/ua/publication/content/45145.htm Читати...
Невідомо, чим думали організатори концерту до Дня Перемоги у Харкові, коли запрошували Потапа і Настю Каменських.
Мабуть хотіли позбутись тих небагатьох ветеранів, що лишились: Читати...
9 травня в День Перемоги відбулася піша хода від площі Т.Г.Шевченка до площі Соборної за участю ветеранів війни та праці, Канівської спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), Канівської міськрайонної організації ветеранів прикордонних військ, громадської організації «Захист дітей війни», міськрайонної адміністративної групи, працівників організацій, установ, державних закладів міста, військовослужбовців військової частини Золотоніського ракетного Запорізького орденів М.Кутузова та Б.Хмельницького полку.
На Соборній площі проведено мітинг присвячений Дню Перемоги на якому виступили: ветерани Великої Вітчизняної війни, учасники боїв за визволення України, міської ГО «Захист дітей війни», керівники міста і району, а також начальник управління Головного Управління Внутрішніх військ МВС України генерал-майор Василь Молдавчук. Читати...
9 травня у Міському будинку культури відбувся святковий концерт «І знов приходить свято Перемоги», який підготували та провели працівники міського відділу культури.
У концерті брали участь колективи та солісти Міського будинку культури: зразковий ансамбль естрадної пісні «Невгамовні» - керівники Наталія Скляренко та Вікторія Воюцька, зразковий ансамбль спортивно-бального танцю «СпортМайстер» - керівник Леонід майстер, хореографічний ансамбль «Веселка» - керівник Наталія Лисак, солісти: Оксана Кириченко, Олекна Степаненко, Мар’яна Сторчоус, Юлія та Володимир Третьякови, Людмила Салтикова і Євгеній Литвин.
Колективи малої академії мистецтв «Родина»: вокальний ансамбль Чеберяйчик – керівник Алла Довгаль, хореографічний ансамбль «Покоління НЕКСТ» - керівник Ірина Івановська. Читати...
8 травня у міському Будинку культури відбулася театралізована музично-літературна композиція «Ты помнишь, Альоша?» за участю 4-го російського курсу студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого (майстерня Миколи Рушковського). Молоді актори читали поезію та виконували пісні часів Великої Вітчизняної війни талановито вплетені у драматичні мініатюри. Це – Костянтин Войтенко, Тетяна Зеленська, Віктор Марвін, Марія Хомутова, Єгор Карельський, Катерина Рубашкіна, Станіслав Мельник, Катерина Шенфельд та Аня Сергеєва. Автор вистави – викладач Софія Миколаївна Пісьман. Читати...
Житомирська обласна рада прийняла рішення вивішувати 9 травня в День Перемоги червоні радянські прапори на адміністративних будівлях в області. Читати...
1 
0
