Великдень українці святкували не лише за багато сотень років до прийняття християнства, а й до народження самого Христа. Після весняного рівнодення день збільшується, тому й свято називається Великдень Дажбожий, тобто сонячний. І в цьому святі, які в інших весняних, переважає магія родючості. (Приміром, великодній коровай, котрий слов'яни називали бабою або куличем (калачем), був «жертовним посвяченням» родючості і плодовитості. Його випікали за принципом аналогії: чим вищий коровай, тим кращий урожай, тим більше приплоду матиме худоба. Сучасна паска — це і є той древній язичницький коровай з дріжджового тіста, і ніякого відношення до справжньої пісної єврейської паски він не має). Дажбог шанувався предками як Бог сонця, який на зиму ховає живильні промені, а навесні знову посилає їх на землю, чим несе благо, саме життя. Він — Бог добра, світла, життєвої сили. Він не тільки зігріває землю, а й стежить за тим, як на ній дотримується порядок. Читати...
Унікальний
витвір українського мистецтва – писанка. Їй присвячуються вірші та
пісні. Провадяться наукові дослідження та пишуться цілі трактати.
Писанка – справжня гордість нашого народу!
Однак, зауважимо, що в Україні існують іще багато
видів великодніх яєць: крашанки, дряпанки, шкрябанки, мальованки,
крапанки, бісерівки тощо. Саме про них піде далі мова.
Крашанки
На Великдень, на соломі
против сонця, діти
грались собі крашанками…
Тарас Шевченко
Крашанки
Крашанки – це пофарбовані ("красити" – фарбувати) у різні кольори
відварені курячі (інколи, гусячі) яйця.Основний крашанковий колір -
червоний, він символізує радість життя. Жовтий колір уособлює місяць і
зорі, а також - врожай; блакитний – здоров’я; зелений - щорічне
воскресіння природи; чорний з білим – пошану до духів.
Збереглися старовинні рецепти фарб для яєць:
темно-червоний колір готують з відвару цибулиння. Із комах-червеців
отримують яскраво-червону фарбу.
Легенда про крашанку
Найперше
великоднє яйце, як символ воскресіння з мертвих, Свята рівноапостольна
Марія Магдалина принесла римському імператору Тіберію зі
словами:"Христос Воскрес!" Тіберій не повірив і сказав: «Цього не може
бути, так само, як і це біле яйце ніколи не буде червоним!" У ту ж саму
мить яйце стало червоним. Так з’явилася перша крашанка.
Чорну фарбу роблять із сажі. Жовту барву отримують з кори дикої яблуні;
салатну – з молодого березового листя ; брунатну – з шишечок вільхи .
Щоб прикрасити крашанку, беруть молоді листочки,
гілочки або вирізають візерунок з паперу, щільно притискають до яйця й
обв’язують його марлею. Або ж обмотують яйце нитками в різних
напрямках, закріплюючи кінчики. Після пофарбування марлю та нитки
знімають. Малюнок, що утворився в закритих від фарби місцях, виглядає
мармуровим.
Крашанки дарують родичам, обмінюються з сусідами і
тими, хто прийшов привітати, з ними йдуть у гості, роздають жебракам.
Несуть крашанки і на кладовища, кладучи на могили померлих близьких.
Мальованки
Мальованка
"Малювати" яйця можна акварельними або акриловими фарбами, або спеціальними фарбами та лаками для яєць.
Сучасні діти навіть примудряються малювати
фломастерами. Але, звичайно, справжні майстри дотримуються старовинної
техніки: зварені протягом восьми хвилин яйця тримають у гарячій воді.
Одне дістають, насухо витирають і ставлять у чарочку. Розфарбовують
пензликом верхню частину яйця – на гарячому яйці фарба швидко висихає.
Яйце перевертають і розмальовують іншу частину.
Важливо, щоб яйця були гарячими, тоді фарби не розтікаються і швидко висихають.
Крапанки
Легенда про крапанку
На
Гуцульщині оповідають, що Діва Марія писала писанки і дарувала їх
Пілатові, щоб той змилувався над її Сином. Беручи до рук яйце, Мати
Божа плакала і слізьми обливала свою роботу, і від тих крапаючих сліз
з’являлися цятки. Так виникли крапанки.
Крапанки
Крапанки – це найпростіші писанки.
Запалену свічку трохи нахиляють над яйцем і накрапують
віск. Коли воскові плямки застигають, яйце занурюють у фарбу. Як тільки
фарба висохне, яйце нагрівають, розплавлений віск обтирають – на
кольоровому яйці залишаються світлі крапки. Можна також використовувати
техніку мальованки – наносити різнокольорові крапки пензликом.
Найменші писанкарі ставлять крапочки … пальчиками, вмочуючи у різні фарби.
Шкрябанка
Дряпанки та шкрябанки
Виходячи з цієї дещо смішної назви, такі великодні
яйця виготовляються шляхом видряпування візерунку на пофарбованій
поверхні яйця.
Робота ця дуже тонка, вимагає зосередженості та вправності.
На вишкрябування складного малюнку може піти до кількох днів. Один необережний рух - і робота втрачає свою досконалість.
Навряд чи дорослі довірять таку кропітку працю маленьким майстрам.
Наклеянки
Наклеянка
Інша справа – наклеянки.
Цей вид декору пасхальних яєць виник порівняно недавно і не є класичним, але заслуговує на існування.
На білі або пофарбовані яйця наклеюються різноманітні прикраси: блискітки, мереживо, кольорові скельця, навіть, ґудзики.
Це можуть бути пофарбовані крупи або, навіть, яєчна шкаралупа іншого кольору.
Бісерки
Бісерки або бісерівки виготовляються різними шляхами.
Бісерка
Сире яйце видувають, просушують і натирають восковою свічкою. Потім
запалюють свічку, підчеплюють голкою бісеринку та, потримавши
секунду-дві над полум’ям, швидко прикладають до яйця. Нагріта бісеринка
надійно приклеюється до воску.
Такі бісерки називають іще восківки.
Зараз частіше бісеринку просто приклеюють до яйця клеєм.
В інший спосіб бісеринки насилюються на нитку, яка потім викладається у візерунок і приклеюється до яйця.
Зазвичай, бісерки робили в монастирях, оздоблюючи
пасхальні яйця навіть маленькими іконками, тому бісерівки часто
називають монастирськими писанками.
Вишиванки
Вишиванка
Маловідомий, незвичайний, але дуже цікавий, хоч і складний, спосіб прикрасити великоднє яйце – вишити його.
Так само, як вишивають рушники чи серветки звичайними нитками для вишивання, за допомогою звичайної голки.
Але яєчна шкаралупа – матеріал крихкий, тому будь-який неточний рух руки призводить до непоправного пошкодження виробу.
Лінивки
"Лінивки"
Це авторська назва декору, дуже поширеного зараз – термальні наліпки.
Одягається така наліпка на яйце як сорочечка, і в ложці опускається в
окріп. Раз, два, три… "Сорочечка" щільно обліплює яєчко. Яскраво,
гарно, швидко, зручно, але – у всіх однаково!!! Ні прояву фантазії, ні
виразу почуттів… Втім, і у "лінивку" можна вкласти душу: красиво
викласти на тарілочці, або підвісити на гарній мотузці, як оберег
Вашого дому.
Писання, малювання, шкрябання та наклеювання вимагає
багато часу, а його так бракує в наш комп’ютерний вік. Особливо складно
віднайти час та терпіння для спільної роботи з невмілою малечею. Значно
простіше піти до магазину та придбати промислову великодню прикрасу.
Звісно, простіше та швидше…
Але, працюючи над своєю першою писанкою (дряпанкою,
наклеянкою, мальованкою…), слухаючи давні легенди, дитина відчуватиме
себе частинкою великого народу, паростком могутнього дерева. І оце
відчуття прадавньої величі та могутності власних коренів не купиш у
магазині ні за які гроші!
Тож пишімо, малюймо, крапаймо, привчаймо наших дітей до вікових традицій рідного народу!!!
Найбільше яєць, за словами голови правління ВАТ "Птахофабрика "Перше
травня" Вадима Денисенка, черкащани з'їдають саме двічі на рік: на свято Великодня
та Нового року. Це два традиційних
„піки" великого попиту на "Яйце хутірське", "Калібри..." та
"Джерело життя" (торгові марки птахофабрики), у виробництві яких бере
участь більше мільйона хутірських курей. Щоб дізнатися, як забезпечуватимуть
черкащан крашанками до Великодня, напередодні свята на птахофабрику завітала
група черкаських журналістів.
За словами голови
правління ВАТ "Птахофабрика "Перше травня" Вадима Денисенка, його підприємство - одне з небагатьох в Україні вертикально-інтегрованих
сільськогосподарських підприємств
замкнутого циклу. Тут діють відразу чотири напрямки: виробництво комбікормів та
зерна, виробництво племінної продукції та виробництво яєць. Завдяки цій схемі і
вдається утримувати переваги перед іншими підприємствами України. Підприємство
одним з перших відмовилося від годування птиці білками тваринного походження -
з міркувань якості та безпечності продукції. Всі процеси по догляду за курми на
фабриці автоматизовані, птиця за режимом отримує свій корм і воду. Три нові пташники (де утримується 240 тисяч
курей), введені в експлуатацію торік, обслуговує лише 10 працівників. Третина всіх вироблених яєць продається в
Черкасах, 10% - в Кіровограді, решту купують підприємці з Одеської, Миколаївської
та Херсонської областей.
Наразі українським птахівникам виживати досить складно і, щоб
розвивати підприємство та залишатись
конкурентною на ринку, птахофабрика була змушена залучати кредитні кошти. До
того ж, з боку держави було гарантовано підтримку:
для птахофабрик було встановлено дотацію - компенсацію ставки за користування
кредитом у розмірі 14%. Та, за словами голови спостережної ради ВАТ "Птахофабрика "Перше травня"
Юрія Мажака, цього року несподівано
уряд переглянув свої зобов'язання і зменшив розмір компенсації до 8,5 %. Це
несподіване рішення урядовців призвело до вимивання обігових коштів з підприємства.
Для підвищення
продуктивності курей, на фабрику літаком з Голландії привозять одноденних живих
курчат - майбутніх батьків курей-несучок. Раніше їх доставляли через черкаський
аеропорт, а після його закриття транспортують
із Борисполя. Тому на птахофабриці з нетерпінням чекають відновлення роботи черкаського
аеропорту. "Ми будемо першим споживачем його послуг", - говорить
Вадим Денисенко.
Щоб бути готовим до
роботи в умовах членства України в СОТ, на підприємстві впроваджується ряд спеціальних
заходів. Всю птицю на "Птахофабриці "Перше травня" прививатимуть від сальмонельозу, оскільки, щоб мати вихід
на зовнішні ринки збуту, підприємство повинно отримати статус "Вільного
від сальмонельозу", як того вимагають правила торгівлі в СОТ.
Кожне яйце на
птахофабриці проходить через овоскоп (прилад для контролю якості яйця шляхом просвічування його галогенною лампою). Із
загальної маси тут відбирають яйця з насічками, з кров'яним згустками (їх
утилізують), брудні яйця (миють і переробляють на яєчний порошок, який
використовують м'ясокомбінати, кондитерські фабрики та масложиркомбінати (у
виробництві майонезу).
Сортувальне
обладнання на птахофабриці сортує 60 тисяч яєць за годину. При цьому кожне яйце
зважується для визначення його
катерогійності , а маркувальне обладнання наносить на кожне яйце маркування про
його сорт. Кожна упаковка з яйцями має свою категорію: на 1 категорію
приклеюється червона етикетка, на відбірну - жовта, на 2 категорію - синя, яйця
- маломіри маркуються зеленою етикеткою. На думку Вадима Денисенка, останні
є чи не найкориснішими. Хоча покупець
прагне купити яйця великого "калібру", але саме у мілкому яйці жовток
значно більший від білка, де, за словами Вадима Денисенка, і знаходяться найбільш
поживні речовини: вітаміни, мікроелементи та амінокислоти, у білку ж лише -
звичайний альбумін.
Колір яйця, говорить
Вадим Денисенко, не залежить від того, знесла його курка домашня чи „фабрична".
Все залежить лише від породи та окрасу курки: якщо вона коричнева - дає жовте
яйце, якщо ж білого кольору, то, відповідно, і яйця в неї будуть білими.
Вадим Денисенко радить
зберігати яйця лише протягом місяця - потім вони починають висихати і втрачають
свої смакові властивості. Зберігати ж їх потрібно тільки у холодильнику, де для них є спеціальні чарунки
і створюється спеціальний температурний режим. Перед тим, як фарбувати яйця
харчовими барвниками до Великодня, обов'язково слід простежити, аби яйце не
мало жодної тріщинки, щоб фарба не потрапила всередину яйця.
Вадим Денисенко
переконаний, що яйця, вироблені на фабриці, нічим не гірші від домашніх, а їх безпечність
навіть вища: кожне яйце, перед тим як
потрапити на стіл до споживача проходить багаторазову перевірку, виробництво
знаходиться під постійним контролем ветеринарних служб. На фабриці
контролюється головна загроза для здоров'я людини - сальмонельоз, адже сама
птиця є носієм збудника цієї хвороби. В продукції, виробленої у домашніх умовах,
збудник сальмонельозу може міститися.
За словами Вадима
Денисенка, на ВАТ "Птахофабрика "Перше травня" дотримуються
тієї думки, що успішний бізнес має бути соціально відповідальним перед
громадою. Тож підприємство допомагає у побудові православного храму у Хуторах.
За словами отця-настоятеля Храму всіх
святих землі Черкаської просіявших Олега, керівництво птахофабрики ніколи
не відмовляло у допомозі на побудову храму з унікальною архітектурою. Вадим
Денисенко розповів, що у будівництво цього храму, що височіє поряд з
адмінбудівлею фабрики, підприємство спрямувало більше 4 млн. гривень.
4 
0
