Дуже важко почати писати про сьогодняшній день 27 жовтня у волонтерів. День почався як завжди з основної роботи, виконання замовлень з АТО. Але незабаром на очах у всіх присутніх наша колега пані Люба почала сповзати на підлогу, втрачаючи свідомість, обличчя перекосилося, відібрало мову, а руки перестали слухатися. ЇЇ підхопили, визвали швидку, почали надавати допомогу. У людини стався інсульт.
Швидка приїхала вчасно за декілька хвилин. Дві молоді мед працівниці, зайшовши у приміщення, сказали жінкам, які допомагали хворій : "Ваша допомога, як мертвому припарки"... дзвоніть родичам, хто буде платити". Далі було ще краще, довго не могли попасти у вену та зробити укол, а коли вставили катетор, перше запитання було : "Хто буде платити за катетор, бо катетор особистий". Виходить, що на першому місці оплата, а потім допомога. Їм пояснили, що ми все оплатимо, тільки допоможіть.
Взагалі, склалося враження, що у цих людей відсутнє коректне ставлення до присутніх, воно просто було хамське. Був просто жах, від якого всі не змогли відійти. До машини теж прийшлося виводити хвору під руки.
В лікарні поки оформювали в приймальному відділенні, знову стався другий напад. Невже с інсультом, коли людина повинна бути в лежачому стані, її треба тягати по відділенням, а не зразу після швидкої підключити крапельницю. У нас як зажди, спочатку папери, а потім... Читати...
0 
0
