Команда Владислава Голуба та громадська організація «Разом ми потужна сила» продовжують працювати над збереженням історичної спадщини нашого народу: Чернечої гори і Тарасових обріїв у Каневі. Читати...
Літературне змагання поетів полягало у висвітленні проблем духовного минулого, нинішнього та майбутнього розвитку України. Редакція журналу "Склянка Часу-Zeitglas" ознайомила широке коло читачів із найкращими зразками нинішньої поезії, котра не знає кордонів та утисків цензури.
До конкурсного розгляду бралися твори українською та російською мовами. У зазначений термін до редакції журналу надійшло 2524 твори сучасних авторів із України та зарубіжжя. Конкурс відбувався у два тури. Переможцями названо: Надію Позняк, (1 місце, 1960 р.н., м.Суми) - за твір "І коли ти покинеш оцю країну…"; Інну Доленник, (2 місце, 1966 р.н., м.Кривий Ріг) - за твір "Вдячність"; Світлану-Майю Залізняк (3 місце, 1963 р.н., м. Полтава) - за твір "Планета людей". Лауреатами конкурсу стали: Валерія Влащик (м.Маріуполь), Андрій Дацків (м.Львів), Анатолій Мельник (м.Марганець), Микола Романюк (м.Долинська, Кіровоградщина), Вікторія Торон (м.Сан Хосе, США). Читати...
СЦЕНАРНИЙ ПЛАН
проведення Шевченківського мистецького фестивалю «Чернеча гора»
в рамках Всеукраїнського шевченківського форуму «Свою Україну любіть»
(до 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка)
15 травня у Полтаві біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбулася молитва-благословення за учасників пішої прощі до м. Канева, у якій взяли участь представники різних патріотичних організацій, українське козацтво, вчителі та студенти міста. Читати...
«Як умру то поховайте мене на могилі…..» - всім відомі рядки із заповіту Тараса Григоровича Шевченка, кобзаря-пророка України та її народу. Безліч написано праць, захищено дисертації про Канів та саму Чернечу гору, де і поховали Тараса, це тільки після цього її починають називати Тарасовою. Але все таки чому Канів? Чому Чернеча? Чому в віршованому заповіті згадується могила? Чия могила? І що то за Ревучий, якого мало б бути видно та чути? Де він? Читати...
Українські політики першого ешелону закохані в ритуали. Якщо осяяти себе хресним знаменням, то так, щоб лоб гудів, як церковний дзвін. Якщо говорити про рідну Україну, то говорити так, щоб Ненька червоніла, як засватана. Один з найулюбленіших ритуалів – з обличчям поціновувача мистецтва, живопису й літератури на чергову річницю від дня народження (смерті, перепоховання) Шевченка стояти біля його могили та просторікувати про трагічну доля Кобзаря та невмирущість його творчості. Учора два президенти – діючий та колишній – провели шевченківський сеанс на території Черкащини. Чеховознавець та бєбєлєвєд Віктор Федорович вперше побував на Тарасовій горі в Каневі у ролі Президента України. Щойно відставлений з Банкової Віктор Андрійович любив Шевченка в Моринцях. А діючий губернатор області Черевко, як той Фігаро, гасав туди-сюди, сюди-туди… Читати...
Перша робоча поїздка Віктора Януковича в якості Президента відбулася до бельгійського Брюсселя. Друге місто, яке 5 березня зустрічатиме новообраного очільника України, – російська Москва. Після цього нарешті настане черга й українських міст, пише "Прес-Центр". Читати...
Неначе горім з ясного неба стала інформація, яку отримали випускники 2009 року міста Канева та району.. Буцімто міський мер В. Коломієць та директор Шевченківського Нац. заповідника М. Піняк своїми наказами та розпорядженнями заборонили випускникам підніматися на Чернечу Гору ввечері 20 та зранку 21 червня після .. Така відверта неповага, нелюдське нахабне ставлення до жителів міста та району, міської влади нікого не здивувало... Людина яка так відноситься до громади навряд чи гідна керувати нею. .. Замість того, щоб правильно організувати роз’яснювальну роботу, поставити корзини для сміття та наглядачів для контролю.
Очільники підставили міліцейські патрулі які закрили прохід та проїзд на Шевченкову святиню, мотивуючи все вищезгадане неправильною, та неконтрольованою поведінкою випускників в заповіднику.. Читати...
Тарасів тур
Нещодавно в інтернеті було підбито підсумки цікавого проекту - «7 чудес України» (http://7chudes.in.ua). Шляхом голосування відвідувачі сайту визначили сімку найбільш привабливих місць держави з точки зору історико-архітектурної та природної цінності, а також туристичного потенціалу. Серед претендентів був і Канів. І хоча до переліку переможців він не потрапив, туристичні можливості його, та навколишньої місцевості є унікальними. І це без урахування могили Тараса Шевченка, виключно з якою, чомусь, асоціюється Канівщина у більшості людей. Тож, щоб спростувати будь-які сумніви щодо туристичної перспективності регіону - вирушаємо до осіннього Канева. Читати...
За старою традицією 31 серпня цього року 160
студентів-першокурсників
Інституту туризму Федерації профспілок України на чолі з ректором Петром Слободяном завітали до Канева.
Ректор навчального закладу привітав студентів та розповів про історичну
спадщину Черкащини, її духовне відродження. А голова Федерації профспілок
Черкаської області Петро Шевченко ознайомив студентів із ходом реалізації
державної програми „Золота підкова Черкащини". У Каневі студенти поклали квіти до могили Т. Г. Шевченка. Генеральний директор Шевченківського
національного заповідника Мар'ян Піняк ознайомив присутніх з історією життя та
творчості Великого Кобзаря. Також відбулася театралізована посвята студентів у козаки та козачки з участю художнього гурту „Козак Мамай" та його керівника
Миколи Шапошника. Студенти запевнили, що в їхній майбутній
трудовій діяльності чільне місце будуть займати історичні місця Черкащини.
За матеріалами Федерації профспілок
Черкаської області
10 березня покладанням квітів та хвилиною мовчання на Чернечій горі голова облдержадміністрації Олександр Черевко, його заступники П.І.Гаман, В.І.Корнієнко та А.Л.Рябіщук, голова обласної ради Володимир Гресь, керівники м.Канева та Канівського району вшанували пам'ять Великого Кобзаря.
По завершенню офіційної частини заходів керівники області ознайомилися з ходом еконструкції музею Т.Г.Шевченка.
В інтерв'ю журналісту ОДТРК "Рось" Олександр Черевко підкреслив, що облдержадміністрацію не задовольняє хід реконструкції музею та фінансування цих робіт, яке йде напряму з державного бюджету і виконується державними рганізаціями. З необхідних на завершення робіт як мінімум 15 млн.грн., нинішнього року заплановано виділити лише 2,4 млн.грн. Такі темпи фінансування і проведенням робіт викликають зрозуміле занепокоєння. Тому облдержадміністрацією буде підготовлено та направлено відповідні листи на адресу Президента України, Прем'єр-Міністра та Міністерства культури і туризму України.
О.Черевко також наголосив, що під час зустрічі з Президентом України, яка відбулася 9 березня ц.р., Віктор Ющенко особисто поцікавився станом виконання державної програми "Золота підкова Черкащини", зокрема, й реконструкції даного об'єкту і дав доручення голові облдержадміністрації підготувати заходи з відзначення 200-ї річниці з дня народження Т.Г.Шевченка. З даного питання буде прийнято окрему Постанову Уряду.
Минулого тижня
у Каневі урочисто завершився пленер(малювання на природі) Тарасова гора – 2006
„Гори мої, високії”. На ньому було представлено більше 70 робіт. За словами
голови оргкомітету Мар’яна Піняка, протягом 15 днів художники малювали на
природі, тобто перебували у силовому полі Тараса Шевченка. Вони змальовували
канівські краєвиди. Як зауважила завідувач сектору виставок Надія Долгіч, найчастіше
на картинах митці зображували Пилипенкову гору і Тарасову світлицю. Місцеві
краєвиди змальовували художники з усієї України
та Білорусії. Канівський історичний музей отримав у подарунок дві
картини.Фото пленеристів: „ВЕЧІРНІ ЧЕРКАСИ” Читати...
Вiзитна картка мiста - Чернеча гора. Цьому куточку землi судилося стати вiдомим усьому свiтовi. Тут, пiд високим курганом, поховано видатного українського народного поета i художника Тараса Григоровича Шевченка, вiд iменi якого гору називають Тарасовою.Колись давно полонили поета мальовничi заднiпровськi далi. Вiн мрiяв оселитися тут, збудувати хату, посадити садок, невтомно працювати i "померти на Днiпрi, хоч на малесенькiй горi..." Та не судилося збутись мрiям Шевченка. Помер вiн у Петербурзi, i лише пiсля смертi, вiчний спокiй знайшло його серце у канiвськiй землi. Друзi i рiднi виконали його поетичний заповiт:Як умру, то поховайтеМене на могилiСеред степу широкогоНа Вкраїнi милiй,Щоб лани широкополiI Днiпро, i кручiБуло видно, було чути,Як реве Ревучий...Не раз, як царська, так i радянська влада, враховуючи величезний вплив вольнолюбивої поезiї Шевченка на народ, намагались заборонити гiдне вiдзначання його ювiлеїв, досягаючи проте протилежного результату, викликаючи протест проти дiй уряду. Не зважаючи на iмперську сваволлю, Україна пам'ятала свого вiрного сина, який став символом нескореностi українського духу, справжньою нацiональною святинею.Тарасову гору вважають українською меккою, а до святих мiсць завжди йшли пiшки, тому на макiвку Тарасової гори ведуть високi сходи. Ними в урочистому мовчаннi пiднiмаються до могили Шевченка вдячнi нащадки, шанувальники творчостi поета, прихильники його таланту.Тарасова гора сьогоднi - культурно - iсторична пам'ятка свiтового значення, державний музей - заповiдник. Вiн включає могилу Шевченка з пам'ятником; лiтературний музей, експозицiя якого знайомить з поетичними й малярськими роботами генiального митця, допомагає збагнути джерела його творчостi; першi пам'ятники на могилi поета, хату з "Тарасовою свiтлицею" - першим народним музеєм Шевченка; архiтектурно - меморiальний комплекс; могилу вiрного xранителя Шевченкової гробницi - Iвана Ядловського, який 50 рокiв доглядав за могилою поета, та заповiдний парк площею 25 га.На пiвдень i заxiд вiд Тарасової гори на пагорбаx, покраяниx найгустiшою в Європi мережею ярiв, шумлять вiковiчнi, переважно, дубовi i грабовi лiси, якi в цьому районi мають важливе грунтозаxисне i водооxоронне значення. Це - володiння Канiвського державного заповiдника, який є науковою базою Київського державного унiверситету.Особливiстю Канiвського заповiдника є те, що серед заповiдникiв України тiльки вiн мiститься у зонi лiсостепу, на якiй розташована третина територiї нашої держави. Крiм того, знаxодиться вiн у густозаселеному районi. Порiвняно невелика площа заповiдника - це своєрiднi легенi Канева. Чисте повiтря i вiдповiднi клiматичнi умови, понад 2.000 сонячниx годин на рiк роблять наше мiсто курортною перлиною Поднiпров'я. Канiв розташований на гораx, що порiвняно невисокi: найвища вiдмiтка - 245 м над рiвнем моря, але за морфологiчною будовою це справжнi гори. Тягнуться вони вузькою смугою вздовж правого берега Днiпра майже на 70 км, пiдступаючи бiля Канева до самої води. Утворились вони ще у дольодовиковий перiод в результатi складних геологiчних процесiв. У Х ст. невiдомий автор "Всесвiтньої географiї" назвав їх Руськими горами, а у сучаснiй спецiальнiй лiтературi вони звуться Канiвсько - Мошногiрським кряжем.Канiвськi гори - скарбниця багатьох корисних копалин: гiпсу, крейди, вапняка, пiсчаникiв, фосфоритiв, каолинових та вогнетривких глин, пiску, бурого залiзняку. Але промислова розробка гiр не ведеться, бо основна їх частина входить до складу заповiдника.Самобутнiй ландшафт Канiвських гiр - унiкальне явище. Подiбне нашарування гiрських порiд є справжнiм природним "архiвом" для дослiдження цiлих геологiчних перiодiв, а також первiсноi флори i фауни. Три чвертi територiї заповiдника зайнято природним лiсом. У заповiдних лiсах збереглися рiдкiснi та релiктовi рослини. Тваринний свiт налiчує понад 5.000 видiв. Тут ведуться дослiдження за Мiжнародною бiологiчною програмою.На територiї заповiдника є також кiлька iсторико - археологiчних пам'яток рiзних епох. Серед них Мале й Велике скiфськi городища i Княжа гора, археологiчнi знахiдки з якої стали окрасою музеїв багатьох країн свiту: Англiї, Францiї, Польщi, Росiї. Є природничий музей i в заповiднику. Тут переймає вiдчуття стужавiлих у бутовий камiнь столiть: самих тiльки кiсток викопних тварин у ньому налiчувалось до 10.000 (на жаль, експозицiя дуже постраждала в роки вiйни). Гiрськi вiдклади свiдчать, що в незапам`ятну давнину територiя Канiвщини була дном первiсного моря. Мабуть, клiмат тодi був досить теплий, бо дослiдники виявили залишки пальм i рештки крокодилiв. Знайдено тут i зуби акули-кархародона - страшного хижака, який живе тепер у Середземному морi та в Iндiйському океанi.На територiї заповiдника знаходиться могила академiка Миколи Федотовича Бiляшiвського - видатного українського археолога, етнографа i органiзатора музейної справи, а в музеї, який мiститься у будиночку, де вiн жив, вiдтворено меморiальну кiмнату вченого.М.Ф.Бiляшiвський народився в м.Уманi. З дитинства захоплювався збором старожитностей. Навчаючись у 2-й Київськiй гiмназiї, вiдвiдував церковно-археологiчний музей при Братському монастирi, присрастно вивчав експонати, а потiм i сам допомагав їх збирати. Вищу освiту М.Ф.Бiляшiвський здобув на юридичному факультетi Київського унiверситету, але, захопившись iсторiєю, остаточно вирiшив присвятити себе археологiї. Влiтку 1890 року молодий дослiдник вирушає у пiшу розвiдку по правому берегу Днiпра аж до гирла Росi. Виявляє понад Днiпром слiди городищ i поселень, довгi вали i високi кургани. Мiж селами Монастирок i Зарубинцi Бiляшiвський знаходить руїни багатого храму з фресками i рiдкiсними речами, першим обстежує i описує цю пам`ятку для науки. То був лiтописний Зарубський монастир.Бiля Канева М.Ф.Бiляшiвський виявляє дивовижно багату колекцiю старожитностей на Княжiй горi (вона налiчує понад 5.000 експонатiв i поступається в нашiй країнi лише кiлькостi речей, здобутих на територiї Києва) i доводить, що саме тут знаходилось лiтописне мiсто Родень. Проводячи археологiчнi дослiдження на Канiвщинi, Микола Федотович цiкавиться також етнографiєю, записує народнi перекази, легенди, спогади. У 1894 роцi вiн публiкує "Рассказы крестьян с.Пекарей о Т.Г.Шевченко". М.Ф.Бiляшiвський по праву вважається фундатором першого всеукраїнського музею в Києвi. У 1925 роцi дослiдник проводить розкопки на сусiднiй з Княжою Мар`їнiй горi. А в квiтнi наступного року Канiвська земля, вивченню давнини якої вiн присвятив усе своє життя, прийняла його на вiчний спочинок. Поховали його над Днiпром бiля Княжої гори, як вiн i заповiдав.Iнодi тим, хто приїздить на Канiвщину вперше здається, що все це вони вже десь бачили. I це не дивно, бо наше мiсто i його околицi давно стали "зйомочним майданчиком" для багатьох кiностудiй. Тут знято понад два десятки кiнофiльмiв. Кiностудiя iм. О. Довженка знiмала фiльми "Здрастуй, Гнате" (в с. Пекарi), "Лiлея" (с. Бучак), "Дороги йдуть поруч", "Наймичка", "Пiснi над Днiпром", "Поема про море" (с.Селище), "Сон" (с.Степанцi), "Тарас Шевченко", "Українська рапсодiя", а також художнiй фiльм "Звiрте своi годинники", сценарiй якого написала поетеса Лiна Костенко. Студiя "Мосфiльм" - кiнокартини "Багатая невеста" (с.Яблунiв), "Иваново детство", "Илья Муромец", "Капроновые сети", "Крепость на колёсах" (м.Канiв, с.Лiпляве), "Сказание о княгине Ольге". У Лiплявому знiмались також фiльми "Бумбараш" i "Где 42 -й ?", а у с.Литвинцi - чудова кiнокомедiя "Шельменко - денщик" (студiя "Ленфiльм"). Читати...
1 
0
.jpg)
