Завтра 23.09.2021 року районна рада села Бобриця розглядатиме питання узгодження умов будівництва вітропарку на його землях.
Люди, які приймають подібні рішення, мають повноваження від місцевих жителів, а саме рішення повинно бути зваженим і продуманим.
Вітроенергетика в Україні розвивається бурхливо.
Ціна на електроенергію бурхливо зростає.
Далі наводиться перелік дуже простих міркувань-чим закінчиться цей проект, якщо він пройде всі стадії реалізації. Читати...
Ідея будівництва Канівської ГАЕС, без сумніву, є видатним рекордсменом: адже вперше її будівництво було заплановане документами 27 з’їзду КПРС. Тобто, знамените радянське гасло «Рішення такого-то з’їзду - в життя!» тепер активно реалізують Кабміни незалежної України вже 34-й рік поспіль. Про екологічну шкоду, техногенні небезпеки та економічну безглуздість проекту написані десятки паперів - листів, заяв, наукових звітів, аналітичних документів, брошур і навіть книжок. Заяви академіків НАНУ, листи міжнародних експертів, висновки круглого столу у Верховній Раді – все це ПрАТ «Укргідроенерго» (УГЕ) продовжує впевнено ігнорувати, з чим завжди солідаризується його керівна структура – Міністерство енергетики у всіх іпостасях останніх років.
https://dzvin.media/news/hroniky-kanivskoyi-gaes-pamyatky-istoriyi-zbyrayutsya-pohovaty-pid-skladom-pisku/Від малородства не рятує стид…Володимир Затуливітер Читати...
Напередодні прийняття "закону про землю" Укргідроенерго згадало про "власність" у Бучаку. Нагадаємо - УГЕ має у користуванні (рішення Черкаської ОДА від 2013р) земельну ділянку в 927 га в районі Бучака (власне десь 70-80% території села), та околиць, де вони планують спорудити кляту ГАЕС. Але їм цього мало: вони згадали, що у кінці 80-х людей в селі радянська влада (в особі Дирекції каскаду Дніпровських ГЕС) насильно виселяла з хат та платила за це якісь копійки. А хати забирала собі, хоча юридичних документів на це ніхто не бачив в очі досі. І тепер правові наступники , тобто УГЕ, вочевидь, хочуть прибрати до рук все, що ще лишилося вільним і вижило у селі за межами їхніх земель для будівництва. Читати...
У 2016 році буде вироблено електроенергії на 11,5% менше, ніж у 2015 році. Причина - зниження споживання всередині країни і неконкурентна ціна на електроенергію для зовнішніх ринків.Попит на гідроелектроенергію також знижується. За останні три роки ГЕС і ГАЕС скоротили вироблення вдвічі - до 6,8 млрд. КВт год. Це також пояснюється і низькою водністю річок. Якщо наявного обсягу води не вистачає для діючих ГЕС, то навіщо будувати нові? Адже головне завдання цих станцій полягає в балансуванні енергосистеми. Крім того, ГАЕС виробляють електроенергії менше, ніж споживають для технологічного закачування води в водосховища.Як випливає з нового енергобалансу на 2016 рік, наявних гідропотужностей цілком вистачає для компенсації пікових і напівпікових провалів. Тим більше що АЕС послідовно готуються до роботи в маневреному режимі, що дозволяє знижувати і збільшувати потужність в залежності від потреби енергосистеми.Навіщо ж тоді Кабмін набирає мільярдні валютні кредити для будівництва нових генеруючих потужностей, які в найближчій перспективі залишаться незавантаженими? Щоб Сироті і його команді було що освоювати?
Цікаві деталі в статті Василя Козака "Мільярди на воді":
http://www.ukrrudprom.com/analytics/Milliardi_na_vode.html Читати...
Він, останнім часом, був ніби ще одним з див села Бучак. Хатинка, в якій він поселився, зустрічала різнобарвними прапорами, але мешканця рідко бачили вдома. В сандалях на босу ногу він міг зайти до редакції київської газети, десь під старий новий рік, поспівати щедрівок і віддати статтю на захист Бучака від будівництва ГАЕС. На "шевченківські дні" він, у дивнуватому вбранні, влаштовував акції на Тарасовій горі. З саморобними плакатами і сам один за всіх, заступався за всенародну цінність - Бучак. Біолог за освітою, він жив як мандрівний монах, ходив світом з половинкою кокосового горіха на поясі - похідною мисочкою. Тепер він пішов назавжди...
Детальніше тут:
https://vk.com/club120718332 Читати...
Історія не лишила нам деталей тієї рядової події, яка нині сприймається як знакова, а слова, сказані тоді — пророчими. Тільки що і відомо — у 1956 році у пошуках місць для натурних зйомок на Канівщину приїхав тоді вже знаменитий кінорежисер Олександр Довженко разом із дружиною, актрисою Юлією Солнцевою. Читати...
Місце-метафора, незвичайні пейзажі якого впізнаються у картинах Сергія Параджанова, Андрія Тарковського, Юрія Іллєнка. Розливи Дніпра, де Юлія Солнцева знімала "Поему про море" за сценарієм свого чоловіка, українського письменника й режисера Олександра Довженка. Все це про Бучак – село у Черкаській області, що приваблювало режисерів у другій половині минулого сторіччя і стало українським Голлівудом поетичного кіно.
Через багато років до забутих місць повернулися актори, режисери, художники, письменники й тодішні місцеві мешканці, щоби пригадати, як це місце змінило їхнє життя.
Документальний фільм "Голлівуд над Дніпром. Сни з Атлантиди" UΛ:Перший покаже цієї неділі, 8 листопада, о 19:20. Спогадами у фільмі ділитимуться режисер Михайло Іллєнко, акторка Лариса Кадочнікова, а один із фронтменів гурту ТНМК Олег (Фагот) Михайлюта й письменник Любко Дереш розкажуть, чим їх приваблює теперішній Бучак. Читати...
26 листопада в одному з київських кінотеатрів відбувся прем’єрний показ документального фільму про роль і значення для кіномистецтва одного невеличкого українського села. Назва йому – Бучак і «загубилося» воно серед Канівських гір на березі Дніпра. З цим селом, у якому вже й жителів, після двох виселень через будівництво гідроелектростанцій, залишилося не більше десятка, пов’язана історія створення великого числа кінофільмів, що вже стали класикою кінематографа.
Фільм «Голлівуд над Дніпром» – документальний. З екрана зі спогадами про свою кіношну молодість до глядача звернулися відомі митці: Лариса Кадочнікова, Раїса Недашківська, Ніколай Бурляєв, Михайло Іллєнко… У 1950-1970-х роках село і околиці стали своєрідним Голлівудом над Дніпром: тут зняті класичні кінострічки – «Вечір на Івана Купала» Ю. Іллєнка, «Українська рапсодія» С. Параджанова, «Сон» В. Денисенка, «Бумбараш» М. Рашеєва та А. Народицького, «Іванове дитинство» А. Тарковського, «Поема про море» Ю. Солнцевої за сценарієм О. Довженка та інші. Читати...
Місцеві ентузіасти за підтримки сільської ради збирають сміття навколо Бучацького озера. Вчора (13 вересня) було зібрано близько 200-т пакетів. Прибирання триває і сьогодні. Мальовниче озеро чекає бажаючих долучитися до такої корисної справи. При собі бажано мати рукавички та пакети. Читати...
Фрагмент тексту викладеного якоюсь розумною людиною Вконтакте. Привід обговорити не технічну сторону ГАЕС, а власне про суть нас самих:
...І от цілісність сієї дивовижної, оповитої сонмом найрізноманітніших легенд, що уходять вглиб тисячоліть, Землі зараз загрожує бути грубо пошкоджена. І загроза, як вже се стало звичним останнім часом, коли нищать ся найвеличніші святині, іде знов від енергетиків.
Невідємною складовою сього величного храмового комплексу під відкритим Небом є село Бучак і землі навколо нього. І тут от, їх хочуть принести в жертву Канівської гідроакумулюючої електростанції. І під прямий удар підпадають урочища Бабина Гора та гора Лисуха, древні священі гори наших предків. Бабина Гора – унікальне місце. Читати...
Канівські хлопці Максим Гудим і Костянтин Завадський не зважаючи на мороз і замети провели чотириденний зимовий похід Канівщиною...
В заголовок винесено назву найсильнішої книги про Дух і Містику Бучака та всього Трахтемирівського півострова, яка будь-коли була написана. (Див тут: http://royallib.ru/book/aleks_rodin/v_poiskah_vetra_sili.html ). Але її автор, Алекс Родін, належить до покоління 70-80-х, А тут молодняк попер. Удачі! Читати...
Нині в практичну площину переведена давня ідея — спорудження на правому березі Дніпра трохи вище Канева гідроакумулюючої електростанції. Як нібито обов’язкове доповнення до вже існуючої Канівської ГЕС. Радянськими стратегами промислової політики цей об’єкт вписувався у «Схему розміщення ГЕС і ГАЕС на території Європейської частини СРСР до 1990 року». 1984-го почалися підготовчі роботи, а наступного з’явився й проект. А далі — як у Шевченка про «блідий місяць»: проект «то виринав, то потопав». Читати...
0 
0
