Повз них не пройде ніхто!

Тут розповідали про таємнічі об’єкти, небезпечні стежки або незручні. 

А я розповім про відомі, безпечні та зручні!

     Звертаю увагу, шановне панство, на такі елементи інфраструктури, що не помічають, тому що звикли, тому що вони завжди на виду. До них не потрібно дряпатися вгору, вниз або по кущах. Вони всюди.

     Я про стежинки, стежки, доріжки, які ніби як павутиння простяглися між домівками, між найпопулярнішими місцями, між тими геолокаціями, котрі ніколи не обділені народною увагою.

     По ним ходять і старі і малі, і прості смертні і особи наділені повноваженнями, і в спеку і в сльоту, і... і...коротше кажучи, всі і завжди.

     А популярність пояснюється досить просто - вони скорочують шлях на пару секунд, хвилин. Факт, що скорочують. Дрібниця, а приємно. І це в менталітеті, дойти до мети скоріше, ніж це передбачено офіційно.

     Тут само собою напрошується питання - а може узаконити саму відвідувану частку цього «самобуду», наділивши його більш зручним твердим покриттям, якщо люди друге століття голосують за їх існування ногами?

     Але особисто мені  вони подобається такими, якими є зараз, а-ля натюрель. Такі милі провінційні закутки в центрі міста.

     А коли підростає травичка, то взагалі класика жанру - нагадує пасторальні пейзажі, село, бабусю. Тільки гусей не вистачає...

     І так, до вашої уваги декілька замальовок з цього приводу. Впізнавайте, додавайте свої.

Ні, ну адже в насправді ж дуже мило!