ЛГБТ-рух та його лобісти у владі зробили все, щоб створити конфлікт у суспільстві та найрадикальнішим способом завдати шкоди традиційним цінностям, наприклад інституту сім'ї чи консервативним підвалинам в армії. З іншого боку, неможна не відзначити вичікувальну позицію націоналістів, які мовчать про прийдешні реформи в ЗСУ та ризик позбутися західної військової допомоги через ЛГБТ-істерію.
Цього року ми спостерігаємо чітку картину, як інтереси ЛГБТ-спільноти стали важливішими за проблеми всіх інших соціальних груп в країні: інвалідів, пенсіонерів, дітей-сиріт, ветеранів бойових дій тощо. Наприклад, Уповноважена Верховної ради з прав людини геїв Людмила Денісова неодноразово вставала на захист сексуальних меншин: у травні закликала вибачитися дитячого омбудсмена Миколу Кулебу через негативне висловлювання на адресу ЛГБТ-родин; в липні розкритикувала законопроект щодо "запровадження адміністративної відповідальності за пропаганду гомосексуалізму та трансгендерізму"; у вересні після нападів на прайди засудила радикалів та звинуватила суспільство у недостатній лояльності до ЛГБТ.
Ймовірно, розраховуючи на підтримку з боку Денісової восени про свої вимоги голосно заявили гей-активісти серед військових. Якщо раніше вони на чолі з Віктором Пилипенко групувалися на невеличкій сторінці у Facebook, то зараз ветеран АТО Дмитро Євченко зажадав серйозних законодавчих змін щодо захисту прав квірів у військах та створення для них окремої ветеранської організації . У результаті з'явилися дві петиції з проханням "Законодавчо припинити гомофобію у Збройних силах України". Одна на change.org, друга - на сайті Президента від соратника Євченко Євгена Будовського - інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в Запорізькій області . Її вже підписали більше 50 осіб, тобто петиція має всі шанси стати об'єктом просування як мінімум з боку Людмили Денісової чи інших високопоставлених представників гей-лобі.
Як це звичайно буває з правами ЛГБТ-спільноти, чим більше про цю проблему пишуть в ЗМІ, тим жорсткіше стають її вимоги. Як завжди раптом надійшли рекомендації від наших іноземних партнерів. Після прайдів у Харкові, Одесі та Запоріжжі з'явилась інформація про те, що від вирішення питання стосовно прав ЛГБТ залежить отримання подальшої західної військової допомоги . Начебто НАТО занепокоїлося гомофобними виступами представників "Свободи", С14 та ТіП і не хоче нам допомагати без законодавчого захисту прав ЛГБТ, зокрема у ЗСУ.
На жаль, ЛГБТ-рух та його лобісти у владі зробили все, щоб створити конфлікт у суспільстві та найрадикальнішим способом завдати шкоди традиційним цінностям, наприклад інституту сім'ї чи консервативним підвалинам в армії. З іншого боку, неможна не відзначити вичікувальну позицію націоналістів, які мовчать про прийдешні реформи в ЗСУ та ризик позбутися західної військової допомоги через ЛГБТ-істерію. Невже Білецький, Ярош, Тягнибок, Ходаковський і Карась змирилися зі своєю поразкою у боротьбі з гей-лобі? Скоріше за все, доводити кулаками істину без неприємних наслідків стало практично неможливо, а в кулуарній війні гей-активісти поки перемагають за явною перевагою. |