Кажуть, що в нашій країні є дві вади – дурні та дороги. І от я не знаю, чого чи кого більше...

        Ну те, що доріг немає, це беззаперечно. Варто лише виїхати за Грищанці, чи за Полствин і до Київської області ви не спіймаєте керма. Винятком стала лише «автомагістраль» Канів – Пекарі, та і вона лише до вертолітної площадки.

        А от щодо дурнів, то тут питання риторичне. Як для себе, то вони далеко такими себе не вважають.  Як до когось, то чи прикриваються цією маскою, чи насправді такими є. І таких, куди не кинь оком, скрізь повно. Особливо в чиновних кабінетах. І що цікаво, чим менший клерк, тим сильніше намагається цю маску натягнути. Чи то для самозахисту, чи то для пихатості? Зрозуміло, в армії, там командир завжди правий, там в Уставі лише два пункти: перший – командир завжди прав,  а другий – якщо командир неправий, дивись пункт 1-ий. Я це теж знаю, майже 10 років намагався збагнути, як при такій системі армія не «розвалилась». Правда, поки думав, армія таки розвалилась. Я навіть сказав «розклалась» як тухле м`ясо. Тепер спостерігаю за нашим суспільством, думаю наступна його черга. Так просто не може тягнутись роками. Скоро щось «прорве». Не може  бути, щоб цей «чиновничий беспредел» тягнувся вічно.

        Приклад тому Білорусь. Я думаю, ми наступні. І це проблема не лише верхівки влади України, це проблема наша. Саме ми є першою ланкою безпринципності, байдужості і надмірної терпимості  до знахабнілих чиновників, до дрібних порушень законів, халатного відношення до своєї праці, до перевищення повноважень та до абсолютної бездіяльності міліції, прокуратури, і, що саме головне, до такої великої кількості незаконних рішень судів. Особисто я бачу в цьому найголовнішу проблему. Якби в країні були створені умови для дійсно незалежних суддів, в країні порядок був би наведений за 6-8 місяців, чого ніколи не буде при нинішній ситуації.

         А з цього виходить, що найбільшими дурнями є ми самі, і саме тому ми ж і будуємо такі дороги, обираємо таких політиків, і самі ж зводимо нанівець все те цінне і найдорожче – совість і честь.