Карантин та пов’язана з ним ізоляція спровокували сплеск домашнього насильства як в усьому світі, так і в Україні. Саме тому юрист Канівського бюро правової допомоги вкотре вирішив повернутися до теми домашнього насильства та роз’яснити, як йому протидіяти.
Карантин вніс корективи у життя кожного з нас, адже настав раптово і без попередження. Не можна було ходити на роботу, відвідувати улюблені заклади чи збиратися з друзями, вільно прогулюватися вулицями міста. Мережа та телебачення майорять повідомленнями про численні розлучення, сімейні кризи пар, які не пережили режим ізоляції, загострення суперечностей між родичами. Дійсно, в таких випадках часто трапляються сварки та конфлікти, і випадки домашнього насильства також не є винятком. Домашнє насильство буває:
фізичне (ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру);
сексуальне (примус до статевого контакту, в тому числі з іншою особою, вчинення дій сексуального характеру в присутності або стосовно дитини незалежно від її згоди, примус до небажаних форм чи способів статевих контактів, тощо);
економічне (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися, тощо);
психологічне (словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, тощо).
Постраждалі від домашнього насильства мають право отримати захист та допомогу від суб’єктів, що здійснюють заходи із протидії такому насильству. Крім того, законодавством передбачено спеціальні заходи, які можуть застосовуватись для кривдників. Серед них: терміновий заборонний припис; обмежувальний припис.
Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Він може містити такі заходи:
1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою (крім випадків, коли кривдником є особа віком до 18 років).
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків строком до 10 діб.
Обмежувальний припис стосовно кривдника – встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи та може полягати в:
1) забороні перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усуненні перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеженні спілкування з постраждалою дитиною;
4) забороні наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) забороні особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) забороні вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути продовжений судом ще на строк не більше 6 місяців. Справи про видачу обмежувального припису розглядаються судом не пізніше 72 годин після надходження відповідної заяви.
Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.
Куди звертатися у разі вчинення насильства
102 — Національна поліція України
1547 — Урядова лінія з протидії домашньому насильству (працює у тестовому режимі)
0 800 500 335 (безкоштовний номер для стаціонарного телефона) / 116 123 (безкоштовно з мобільного) — Національна “гаряча” лінія з протидії домашньому насильству
0 800 500 225 / 116 111 — Національна “дитяча” гаряча лінія
0 800 213 100 — Єдиний контакт центр системи безоплатної правової допомоги.
Головний спеціаліст відділу «Канівське бюро правової допомоги»
Золотоніського місцевого центру з надання БВПД І.В.Танана
|