Набувальна давність, як спосіб набуття права власності на майно

Досить часто у громадян виникають питання щодо права власності на майно, яке належним чином не зареєстроване.

Відповідно до статті 344 Цивільного Кодексу України,  набувальна давність - є одним із способів набуття права власності на майно.

Тож, набувальна давність – це спосіб отримання права на нерухоме або рухоме майно особою, яка не є власником такого майна, але добросовісно, відкрито та безперервно володіє ним як своїм власним, нерухомим майном протягом 10 років, або рухомим майном – протягом 5 років. Суб’єктом набувальної давності може бути як фізична, так і юридична особа.

Основною особливістю набувальної давності є те, що вона врегульовує цивільні відносини які виникають у випадку коли особа володіє певною річчю, а її безпосередній власник в силу певних причин не здійснює ніяких дій щодо її фактичного повернення.

Звертаємо увагу, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Крім того, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, особі, яка претендує на визнання права власності за набувальною давністю, необхідно довести суду наявність чотирьох умов:

- добросовісність володіння (коли володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном);

- відкритість володіння майном (особа повинна володіти майном відкрито, не приховуючи факт володіння від оточуючих, і довести цю обставину);

- безперервність володіння майном;

- володіння майном протягом встановленого законом строку (нерухомим майном протягом 10 років або рухомим майном – протягом 5 років).

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.

Що слід знати про  реєстрацію права власності за набувальною давністю?

1. Державна реєстрація прав на нерухомі речі, набуті за давністю, здійснюється лише на підставі рішення суду.

2. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

3. Право власності закріплюється за новим власником у момент його державної реєстрації.

У випадку коли, майно, яким особа володіла, не було зареєстроване у передбаченому законом порядку, то отримати право власності на таку нерухомість за набувальною давністю не вдасться. 

Відповідно до статтей 256 та 257 Цивільного Кодексу України у межах позовної давності (тривалість загальної позовної давності три роки), право власності за набувальною давністю може бути оскаржено в судовому порядку.

Головний спеціаліст відділу
«Канівське бюро правової допомоги»
Золотоніського місцевого центру з надання БВПД І.В.Танана