«Вони боролися, щоб ми перемогли»

Давайте нарешті згадаємо тих, хто зробив це свято можливим

КОКА, А отдать дань уважения тем кто погиб на той войне, тем кто умер после войні от ран, кто умирал с голоду после войні слабо? Или только мозгов хватает только гордится подвигами отдельніх героев. Те кто детьми без оружия умирал при ликвидации Корсунь-Шевченковского котла, ті ими тоже гордишся?

КОКА, на кому ж лежить вина нападу СРСР на Фінляндію, аннексії Прибалтики, частини Польщі і т.п.?

Slavikf, случайно на немецком не. Allein Deutschland trägt die Verantwortung für den Zweiten Weltkrieg und den Holocaust. Wer daran Zweifel sät und andere Völker in eine Täterrolle drängt, der fügt den Opfern Unrecht zu. как бы вопросы к немецким историкам. https://www.spiegel.de/politik/deutschland/keine-politik-ohne-geschichte-a-d74deffe-c0f3-4ff7-a6af-dc713e74c6f3 .... Привеи Сергею.

--- А ви колись чули Степана Бандеру? Тепер у вас є така можливість ---

Міністр закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов (праворуч, сидить) підписує пакт Молотова-Ріббентропа. Третій ліворуч – генеральний секретар ЦК ВКП(б) Йосип Сталін. Москва, 23 серпня 1939 року

Шановний КОКА, ви начебто все зробило правільно - і цитату до місця, і посилання на неї, і ще продубльовали іноземною, щоб, крий Боже, не помилилися або не так зрозуміли. Але витягнувши цю цитату з безодні інтернету ви виравали її з історичного контексту. А контекст цей полягає саме в тому, що вже 75 років Німеччина посипає свою голову попелом та рве на неї волосся через комплекс своєї вини за злочини під час II світової.

Німеччина що тільки не робила - і прилюдно каялася, і виплачувала компенсації, і повертала власникам награбовані коштовності, і відновлювала відсоток євреїв до передвоєнного рівня в містах, і зараз без меж приймає мігрантів, але вдчуття провини її не покидає.

А що ми маємо з іншого боку? Як з'ясувалося, визначення цього для багатьох виявилося складним. На мапі не фартануло?

Що ж, тоді спробуємо все пояснити на пальцях.

Уявімо собі двох нерозлучних друзів Ні і СР, які не відрізнялися зразковою поведінкою - тягнуть все у тих хто слабкіше та погрожують всім, що познайомлять з кузькіною матір'ю.

І ось вирішили з усіх боків, як вони себе вважали, найпрекрасніші, розумніші хлопці побити та пограбувати бабусю По. Все добре спланували - хто що забере, коли краще це зробити кожному, що ше можно у сусідів пошманати.

І вони це зробили!

Пояснення російських історіографів : "14-16 июня 1940 года СССР предъявил руководству прибалтийских государств ультиматумы об организации свободных выборов и вводе дополнительных воинских контингентов на их территорию. Условия были приняты. 15 июня советские войска вошли в Литву, 17 июня — в Эстонию и Латвию." У вас ніяких асоціацій це не викликало? Прийшли миролюбиві війска і всі одразу почали відмовлятися від свого майна, йти в колгоспи та будувати невідомий комунізм.

Ви бачите як - ніякої окупації ! Це Німеччина окупувала Францію, Бельгію, Польщу..., а СРСР проводив завжди " вступление в пределы Польши, введение ограниченного контингента войск, предупреждение нападения, избавление от эксплуатации трудящихся, защита украинского , белорусского, русскоязычного населения" і ніякого насильства.

Дальні родичі бабулі По- Ан та СШ вступилися за неї. Ан спостерігав, як знахабнілий Ні до цього бешкетував у комунальній квартирі, але не втручався довго - розумів, що це буде йому дорого коштувати. Але після побиття По втрутився - інакше би втратив повагу до себе.

В цей час СР допомогав свойому корефану Ні чим міг.

А СШ жив зовсім далеченько і не поспішав - казав, що його хата з краю. Але він допомогав Ан.

Але ці добрі товаріші, Ні та СР, були ще тими покідьками - вони не тільки попадали ледь не під всі статті Кримінального кодексу, але й готувалися придушити один одного.

" Если бы не удалось во время вторжения русских в Румынию заставить их ограничится одной лишь Бессарабией и они забрали тогда себе румынские нефтяные месторождения, то самое позднее этой весной они бы задушили нас."- А. Гитлер. 18 мая 1942 года. (Г. Пикер. Застольные разговоры Гитлера. Смоленск. Русич. 1993. Стр.303)

І цей час настав - Ні випередив СР і завдав йому добрячого стусана.

СШ все спостерігав і розмірковував, що краще зробити - йому дуже не подобалися ні Ні, ні СР, які до цього спільно трамбували його кращого друга Ан.

Але тут один далекий родич Ні, якого звали Яп, раптом уявив себе невразливий і бескарним, і зарядив зненацька в ухо СШ. СШ відразу схаменувся - йому в очах негайно просвітліло, він прийшов до тями і визначив де меньше зло для нього.

І понеслося...

А що підсудний не визнає себе винним в злочинах, так то звичайна справа.

Набагато гірше, коли і слідчий шиє статтю тільки одному зі злочинців (тут виникає підозра в корупції) - Розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила...

Але історія на цьому не закінчується (історії завжди закінчуються тільки в книжках та фільмах через обмеженність формату).

Ні все визнав. А СР, якому допоміг СШ, отримав перемогу над Ні і. перебуваючи недовго в компанії ковбоїв в білих капелюхах, почав вважати себе теж гарним хлопчиком. Але не припинив колобродити.

Афганістан - "...американцы долго отказывались верить сообщениям разведки о том, что на самом деле произошло во дворце Тадж-Бек. Сам президент Хафизулла Амин, любивший говорить, что он "более советский, чем советские", не поверил, когда ему доложили, что на него напали не моджахеды и не бойцы из враждебной партийной фракции, а советские коммандос, переодетые в афганскую форму.

Из воспоминаний этих бойцов стали известны подробности, которым никто (и я в том числе) иначе бы ни за что не поверил: Амин, мечущийся по коридору в трусах и майке, с капельницей с физраствором в руках и все еще вставленной в вену иглой (накануне его пытался отравить сотрудник советский нелегальной разведки, устроившийся к президенту поваром - но ничего не подозревавшие советские врачи его спасли).

Приказ пленных не брать - убить всех, включая охрану, прислугу, родственников...

30 декабря "Правда" сообщила о гибели Хафизуллы Амина презрительно не удостоив его более звания президента и даже не назвав по имени - только по фамилии. Она писала: "в результате поднявшейся волны народного гнева Амин вместе со своими приспешниками предстал перед справедливым народным судом и был казнен".

І СРСР, я як його наступник РФ, не бажають покаятись за мільони знищених ради примарної ідеї комунізму?

"Среди этих десятков миллионов «щепок» — интеллигенция и самый творческий научный и предпринимательский слой общества, те люди, которые служили локомотивом столь великого подъема России к 1913 году. Самые талантливые и прогрессивные граждане были в большинстве своем уничтожены, репрессированы или высланы большевиками. На их место зачастую приходили шариковы и швондеры"

СР створював комуністичні режими по всьому світу за кошт свого нарподу.

СР підтримував ультраліві терористичні організації.

СР надихнув на звіртсва самих запеклих мерзотників світу.

Комунізм зажди будується на кістках.

І РФ, як наступнику СРСР, не потрібно каятися? Вона невинна?

А Boeing рейсу МН17?

РФ знову невинна, тикаючи пальцем, рукою по лікоть в крові, в бік України?

Все між собою пов'язано і невизнання одних злочинів, бескарність, тягне за собою інші.

PS

Йду на рекорд на самий довгий комент - вийшов с самоізоляції та розминаю перо, тобто клавіатуру, а то вже забув як вона, зараза, клацає ;-)

РАДА УСЛІД ЗА ДУМОЮ ПРОТИ ПОРІВНЯННЯ СРСР ІЗ ТРЕТІМ РЕЙХОМВерховна Рада вважає аморальними спроби покласти на Радянський Союз однакову з нацистською Німеччиною відповідальність за розв'язання Другої світової війни.19 КВІТНЯ 2011

13 травня Верховна Рада не змогла ухвалити звернення до іноземних парламентів та міжнародних організацій з нагоди 75-ї річниці завершення Другої світової війни в Європі.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомила народна депутатка Вікторія Сюмар.

За проєкт документа проголосували 200 депутатів за мінімально необхідних 226. З результатами голосування можна ознайомитися тут.

«Маятник у бік совка хитнувся остаточно. Кремль аплодує. Зелені таки виявилися червоними. Українську історію знову намагаються писати за кремлівськими лекалами», – зазначила Сюмар.

13.05.2020

23 грудня 1939 року газета "ПРАВДА" вийшла із незвичною вітальною телеграмою на шпальті.

Адольф Гітлер у найтепліших виразах привітав Йосипа Сталіна з шестидесятиріччям (офіційно Сталін народився 21 грудня 1879 року).

Через день, 25 грудня Сталін знайшов час не менш тепло подякувати і Гітлеру, і Ріббентропу, й іншим друзям .

Додам ще декілька штрихів до сприйняття II світової.

Далі для перфекціоністів - порівняння двох якісних літаків з перших рук.

PS

Самодіагностую у себе інтернет-залежність. Був на самоізоляції, відчуваю, що не допомогло.

Знову йду на тиждень звідси.

Якщо не допоможе, думаю почати лікуватися розчином води ( 60% води і 40% консерванта C2H5OH ).