|
 |
|  |
| Головна > Новини > Міські новини |  |
ЄБРР не фінансуватиме Канівську ГАЕС |
ЄБРР не розглядатиме можливість фінансування проекту будівництва Канівської гідроакумулюючої електростанції. Про це повідомили співробітники банку на щорічному форумі Європейського банку реконструкції та розвитку, який пройшов у Києві. Національний екологічний центр України, який через свій офіційний сайт поширив цю інформацію, неодноразово звертав увагу ЄБРР на екологічну та соціальну небезпеку, пов’язану з побудовою Канівської гідроакумулюючої електростанції та підкреслював недоцільність такого проекту для розвитку енергетичного сектору України. У листі, отриманому від ЄБРР, зазначається: "За взаємною згодою Канівську ГАЕС було викреслено з переліку проектів, включених до програми взаємодії банку з урядом. Існують інші проекти, що потребують невідкладного втручання міжнародних фінансових установ." У листопаді 2007 року Національний екологічний центр України провів дослідження про можливі наслідки будівництва Канівської ГАЕС. Воно довело, що проект будівництва Канівської ГАЕС не лише включає сумнівні економічні розрахунки, але й гарантовано призведе до низки екологічних та соціальних проблем. Місцевому населенню доведеться зіштовхнутися із проблемою підтоплення сіл та сільськогосподарських земель навколо пропонованого місця будівництва. Також можливі непередбачувані зміни рівня води у колодязях, і, як наслідок, проблеми з питною водою. Ті декілька заходів задля зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, що розроблені у зв’язку із проектом, є надзвичайно слабкими та майже не дають гарантій безпеки та комфорту людям, що мешкають поблизу. Підготував: Сергій ДАНИЛОВ |
 | WayBe4 червня 2008, 00:00 | Теги статті: ГЕС будівництво | Голосів: 1  0 1 |
 |
 | Всього коментарів: 15Сторінка коментарів: 1 |
| maikl 4 червня 2008, 19:20 IP: 87.69.28.xxx | Рейтинг: 0 |
| наконец то подумали не жопой,а мозгами | |
| WayBe 6 червня 2008, 09:01 IP: 92.112.32.xxx | Рейтинг: 0 |
| Канівську гідроакумулюючу електростанцію не будуватимуть — Ми дуже раді, що Європейський банк реконструкції та розвитку не фінансуватиме зведення Канівської гідроакумулюючої електростанції. Нам не потрібен акумулятор за мільярд доларів — а приблизно стільки коштує це будівництво, — зазначає 24-річна Ірина Головко, координатор Національного екологічного центру України. Його фахівці провели дослідження екологічних і соціальних ризиків проекту. Результати надіслали до банку. — Через будівництво електростанції на поверхню підніметься мул, у якому акумульовано радіонукліди з часів аварії на ЧАЕС. Нам дуже важко передбачити, як це вплине на якість дніпровської води і які будуть наслідки для населення. Не кажу вже про можливість обвалу й розмивання берегів, — зазначає Головко. Канівська електростанція є частиною ”Енергетичної стратегії України до 2030 року”. Нею заплановано будівництво 22 нових ядерних реакторів. Раніше Всесвітній банк вирішив не розглядати фінансування аналогічного проекту добудови Дністровської ГАЕС. - Навіщо наражати на небезпеку стількох людей тільки для того, щоб задовольнити бажання енергетиків до нарощування нових генеруючих потужностей? В Україні величезний потенціал для енергозбереження — дешевше і безпечніше вкладати в нього, ніж розвивати мільярдну атомну енергетику й інфраструктуру для неї, — каже координатор. Наталя ТАВАНЕЦЬ | |
*BELY`krolicK* 6 червня 2008, 15:07 IP: 92.112.29.xxx | Рейтинг: 0 |
| фуууух (*вытирает холодный пот*) ...пронеслоооо.... Господи! Жить-то как страшно! ГЕС-то наша всё ещё в аварийном состоянии, трещины ползут как партизаны по минному полю. Не то ещё прорвёт... и смоет весь честной люд как в унитазе...  )Это для нас, старичков  , такие сообщения чреваты лишним повоомд задуматься о жизни...(Наше-то поколение более закалённое :D ...нас в детстве ядерной войной пугали...) А сейчас народ нежный, психологически-неподготовленный... поднимут панику, потопчут друг-друга ... и топить некого будИт  ) | |
| King 8 червня 2008, 16:47 IP: 212.3.106.xxx | Рейтинг: 0 |
| Та і я вважаю що цяф ГАЕС на абсолютно не потрібна. та щей жити стане гірше!!! а все заради грошей. | |
| vasoback 9 червня 2008, 18:21 IP: 92.112.21.xxx | Рейтинг: 0 |
| Історичні умови виникнення та розвитку гідротурбін Найбільш характерним енергоємним виробничим процесом, з яким вперше зіткнулася людина, було піднімання води для зрошення полів та подрібнення зерна. Водяне колесо стало основною енергетичною базою виробництва впродовж 14 століть (з IV до XVIII століття). У спорудженні водяних коліс було досягнуто значного успіху. Німецький вчений Г. Агрікола (ХVI ст.) дав опис реверсивного водяного колеса, що застосовувалося для піднімання руди з рудника. В середині XVIII століття на Алтаї Фролов К. Д. спорудив унікальну гідросилову установку для привода підйомних і транспортних пристроїв двох рудників. Ця установка стала найвищим досягненням гідроенергетики того часу. Розвиток водяних двигунів досить інтенсивно відбувався з розвитком гідро- та аеродинаміки, основним завданням якої було дослідження руху твердих тіл в рідинах або газах, що зводиться до вивчення сил, з якими середовище діє на рухомі тіла. Без гідродинаміки немислимі сучасні технології в гідроенергетиці. Поштовхом до розвитку нових ідей у створенні гідравлічних двигунів стали праці Бернуллі, які не тільки відображали закон збереження і перетворення енергії, але й чітко вказували на принципову можливість побудови гідравлічних двигунів двох різних класів, які використовують або кінетичну, або потенційну складову повної енергії водяного потоку. Крім того, Бернуллі розробив теорію реактивної дії, що виникає при витіканні струменю рідини через отвір у стінці посудини. Практично сила реакції, що створюється потоком води на лопатці робочого колеса, вперше була використана 1745 року англійським механіком Баркером, який збудував реактивне колесо, а в 1747 - 1750 роках – угорським фізиком Сегнером Я. А., який, працюючи в Гетингенському університеті, створив пристрій, названий сегнеровим колесом, що став прототипом реактивного гідравлічного двигуна. Деякі зразки сегнерових коліс, простих і здвоєних, застосовувалися до середини XIX століття. Реактивний двигун Сегнера мав ряд недоліків, але Л. Ейлер відзначив його великі практичні можливості. Вже у першій доповіді, виголошеній у Берлінській академії наук (1750 року), Л. Ейлер дав аналіз процесів у колесі Сегнера і довів, що, низький ККД – наслідок втрат енергії при вході і виході води з колеса. Ейлер показав, що, удосконалюючи колесо Сегнера (здебільшого за рахунок більш раціонального підведення і відведення води), можна використовувати майже всю енергію води, яка протікає через колесо. У наступних доповідях вченого (1751-1754 рр.) було продемонстровано переваги колеса Сегнера над іншими гідравлічними машинами і викладено теорію водяного реактивного двигуна. Одним з перших проектів, які отримали заохочувальну премію, був двигун проф. К. Бюрдена, який ще 1822 року доповів Паризькій академії наук про новий гідравлічний двигун, що був названий ним гідравлічною турбіною. На вдруге оголошений конкурс (1827-1832 рр.) була представлена турбіна Б. Фурнейрона, яка являла собою реактивний гідравлічний двигун радіального типу з рухом води через направляючий апарат від центру до периферії. Зразок мав потужність 50-70 к. с., швидкість обертання понад 60 об/хв, ККД 70 - 80%. Невдовзі після радіальної реактивної турбіни Фурнейрона був запропонований ряд інших реактивних гідротурбін, серед яких найбільшого поширення набули турбіни Геншеля К. А. (Німеччина, 1837 рік) і Жонваля (Франція, 1843 рік). Ці турбіни були сконструйовані як турбіни осьового типу. За конструкцією вони мали певну схожість і тому увійшли в практику під назвою турбін Геншеля-Жонваля. Такі турбіни будувалися або з горизонтальним валом, на який насаджено робоче колесо, або з валом вертикальним і характеризувалися вищим ККД. Як наслідок, ці турбіни швидко витіснили турбіни Фурнейрона, а їх випуск здійснювався різними заводами впродовж усього XIX століття. 1891 року в Лауфені (Німеччина) на річці Неккар під керівництвом нашого земляка, інженера Доліво-Добровольського М. О. було побудовано першу у світі промислову гідроелектростанцію потужністю 220 кВт., на якій було використано швидкохідні турбіни Геншеля-Жонваля, безпосередньо з'єднані з електричним генератором. У 1869 році почалося проектування найбільшої в Чехії гідроелектростанції поблизу міста Гогенфурт з великим перепадом рівнів води (94,5 м) та використанням реактивних гідротурбін. Головним експертом від уряду з нагляду за проектними і будівельними роботами було призначено нашого видатного земляка Івана Пулюя, який дійсно був найбільш авторитетним експертом при проектуванні та будівництві гідроелектростанцій. Детальний опис окремих і навіть дрібних конструкцій Гогенфуртської ГЕС свідчив про те, що Пулюй досконало, до найдрібніших деталей, володів усіма питаннями проектної документації цієї ГЕС. У реактивних гідротурбінах вода заповнює усі канали між лопатками направляючого апарата і робочого колеса. Реактивні гідротурбіни здатні працювати при більшій витраті води. Так як потужність гідравлічної турбіни пропорційна напору і витраті води, то реактивні гідротурбіни можуть розвивати значну потужність при малих напорах за рахунок великих витрат і тому зручні у використанні на рівнинних річках. В активних гідротурбінах вода проходить через турбіну вільно, не заповнюючи всього робочого колеса або діючи на його частину, причому тиск середовища, що оточує воду в турбіні, всюди однаковий. Активні гідротурбіни можуть працювати для використання енергії води при великих напорах і одночасній роботі не всіх, а тільки частини робочих лопаток. Наприкінці XIX століття найбільшого поширення набула активна гідротурбіна А. Пельтона, яка відрізнялася простотою конструкції і зручністю використання. Струмінь води впливав на ковшеподібні лопатки, закріплені на робочому колесі (тому турбіну нерідко називають ковшеподібною). В українській енергетиці застосовують реактивні гідротурбіни, в яких вода заповнює всі канали між лопатками направляючого апарата і робочого колеса гідротурбіни, що будуються або з горизонтальним валом, на який насаджено робоче колесо, або з валом вертикальним. За такою схемою споруджено гідроелектростанції Дніпровського каскаду: Київську, Канівську, Кременчуцьку, Дніпродзержинську, Дніпровську, Каховську ГЕС, Дністровську ГЕС та Київську гідроакумулюючу електростанцію (ГАЕС). Загальна встановлена потужність великих ГЕС України на сьогодні становить 4700 МВт. | |
| vasoback 9 червня 2008, 18:23 IP: 92.112.21.xxx | Рейтинг: 0 |
| Вдвічі збільшити потужності гідроелектростанцій - плани на 10 років Вдвічі збільшити потужності гідроелектростанцій - такі амбітні плани українських енергетиків на найближчі 10 років. Досягнути мети планують після реконструкції існуючих ГЕС та добудови спроектованих ще за радянських часів. Так вже у серпні 2006-го, попри протести екологів, на Миколаївщині запустять Ташлицьку гідроакумулюючу електростанцію. А наступного року у мінпаливенерго обіцяють добудувати найбільшу в Європі ГАЕС на Дністрі. Такими протестами супроводжувався увесь трирічний термін добудови Ташлицької ГАЕС. Проте екологи так і не домоглися свого. Закладену ще 1981-го станцію добудували і запустять у серпні цього року. На дні водосховища опиниться частина унікального ландшафту. Проте, за словами міністра палива та енергетики Івана Плачкова, екології це не загрожує. Анастасія Безверха:- Люди, які стоять за затопленням Ташлицької ГЕС, вони впершу чергу думають за свій власний фінансовий інтерес. Тому що на побудову цього монстра викинуто вже дуже багато гроей, і для того аби зараз не допустити і зупинити руйнування природи, потрібно вкладати ще якісь гроші, які вкладати ніхто не хоче. Ташлицька гідроакумулююча працюватиме в години пік. Уночі, коли струму в мережі у надлишку, він використовуватиметься для закачування води у водосховище станції. Вдень, в моменти найбільшого споживання струму, воду випускатимуть на турбіни заради отримання необхідної електроенергії. За таким принципом вже працює Київська ГАЕС. Схожу станцію енергетики заходилися добудовувати і на Дністрі. Роман Недзельський:- Після Київської та Ташлицької, Дністровська стане третьою гідроакумулюючою елктростанцією в Україні. Як запевняють енергетики аналогів їй не буде в Європі. Завершити ж цей довгобуд радянської доби вони планують до 2007-го року. Тоді запустять першу турбіну станції. Після встановлення усіх семи генераторів Дністровська ГАЕС стане найпотужнішою у Європі. Наступною у черзі добудов буде Канівська гідроакумулююча, що як і дві попередні спроектована за радянських часів, але досі її будівництво заморожене. Крім цього українські гідроенергетики планують за 10 років реконструювати існуючі електростанції та звести кілька нових на невеликих річках. Семен Поташник голова правління ВАТ "Укргідроенерго":- В целом предполагаеться увеличение гидроэнергитических мощностей в два раза. Если сейчас они порядка 5 миллионов то должны быть 10 миллионов. И мы тем самым приближаемся к мировому стандарту. У Мінпаливенерго переконані - нові станції це не лише додаткові кіловат-години. Вони можуть стати доброю рекламою для вітчизняних гідроенергетиків, і ті повернуть собі славу радянських часів, коли будували електростанції для багатьох країн світу. | |
| vasoback 9 червня 2008, 18:48 IP: 92.112.21.xxx | Рейтинг: 0 |
| Історія проекту (З ВІКІПЕДІЇ) Проект будівництва Канівської ГАЕС, який було розроблено в 1985р. Інститутом "Укргідропроект" (м. Харків, Україна), у відповідності зі "Схемою розміщення ГЕС і ГАЕС на території європейської частини СРСР до 1990р.", містив обґрунтування доцільності і можливості спорудження напівпікової ГАЕС в центральній частині Об’єднаної Енергосистеми Півдня СРСР. Проект передбачав будівництво ГАЕС з добовим і тижневим регулюванням графіку навантаження енергосистеми потужністю 3600 тис. кВт у складі 16-ти обертаємих гідроагрегатів потужністю 225 і 250 тис. кВт в генераторному і насосному режимах відповідно. Роботи з будівництва ГАЕС, які розпочалися в 1984р., було призупинено в 1992р. під час впровадження надзвичайних заходів зі стабілізації економіки України. За ініціативою ДАГК "Дніпрогідроенерго", яку було підтримано Міністерством енергетики України, мораторій на будівництво Канівської ГАЕС було скасовано Розпорядженням Кабінету Міністрів України за № 307 – р від 19.04.99р. Таким чином створено необхідні Значення проекту Введення в експлуатацію Канівської ГАЕС дозволить: задовольнити попит на пікову і напівпікову електроенергію і, таким чином, забезпечити суттєве підвищення якості електроенергії що, в свою чергу, буде сприяти нормальному функціонуванню всієї енергосистеми України; здійснити стале взаємовигідне об’єднання енергосистем України і Росії, створити умови для організації паралельної роботи енергосистеми України з енергосистемами країн Східної і Західної Європи; значно розширить можливості України з експорту електроенергії, зокрема з експорту найбільш дефіцитної пікової потужності. Обладнання Техніко–економічна оцінка можливості відновлення будівництва Канівської ГАЕС, яку було проведено в 1999–2000 рр. ДАГК "Дніпрогідроенерго" спільно з ВАТ "Укргідропроект", Інститутом гідробіології НАНУ, УкрНДІ екологічних проблем Мінекобезпеки України підтвердила принципову необхідність і економічну доцільність реалізації проекту будівництва ГАЕС встановленою потужністю 1800 МВт в турбінному режимі у складі 8-ми насос – турбін типу РОНТ 115/859–В–630, які було розроблено Ленінградським металевим заводом (ЛМЗ) в 1984р. В подальшому може бути розглянута можливість виготовлення аналогічних насос – турбін для Канівської ГАЕС ВАТ "Турбоатом" або проведення тендеру на постачання імпортних насос – турбін аналогічних типів. За узгодженням з НПО "Електроважмаш" (м. Харків, Україна) проектом передбачається застосування генератора–двигуна аналогічного тим, які використовуються на деяких ГАЕС в країнах СНД зі збільшенням потужності з 236 МВА до 250 МВА. Все електрообладнання може бути виготовлене на підприємствах України, за виключенням елегазових вимикачів, які передбачається придбати у закордонних виробників. Орієнтація на постачання українського і російського обладнання не виключає можливості проведення міжнародних тендерів на постачання обладнання в цілях оптимізації технічних і економічних показників Проекту. Споруди До складу споруд Канівської ГАЕС належать: верхове акумулюючє водоймище загальним об’ємом 46,5 млн м3 і корисним - 42,5 млн м3; водоприймач з водозаборами розміром 7,5 x 7,5 м; напірні водоводи залізобетонні монолітні з металевим облицюванням, внутрішнім діаметром 7,5 м – у кількості що відповідає кількості агрегатів – 8; будівля ГАЕС, яка складається з опускних колодязів розмірами в плані 94,4 x 65,2 м, висотою 37 м з розміщенням вище стін колодязів спільного будинку і прилягаючої до нього монтажної площадки розмірами 42,0 x 59,5 м; відвідний канал – відкритий, довжиною – 170 м, шириною (змінною) – 192 – 230 м, з причалом для розвантаження великих вантажів на правобережному устої. Вартість робіт Згідно з розрахунками, проведеними в рамках техніко – економічної оцінки можливості відновлення будівництва Канівської ГАЕС вартість будівництва (в базисних цінах 1997 року) дорівнює 3491 млн. грн., зокрема: базисна кошторисна вартість – 1472 млн. грн.; кошти на компенсацію витрат, пов’язаних з ринковими умовами будівництва – 1422 млн. грн.; податок на додану вартість – 579 млн. грн.; житлово-цивільне будівництво – 18,28 млн. грн. Техніко-економічні показники № п.п. Показник Значення 1.Встановлена потужність, МВт - в турбінному режимі 1 800 - в насосному режимі 2 000 2. Потужність, що використовується, МВт 1 040 3. Річне виробництво електроенергії, млн. кВт.г. 2 600 4. Витрати електроенергії на "заряд", млн. кВт.г. 3 450 5. Тривалість роботи в зимову добу, годин - в турбінному режимі 10 - в насосному режимі 7 6. Кількість агрегатів, шт. 8 7. Одинична потужність агрегату, МВт - в турбінному режимі 225 - в насосному режимі 250 8. Сума інвестицій (з врахуванням ПДВ, без врахування інфляції), млн грн. 3 491,28 9. Термін будівництва, років 11 10. Термін служби основного обладнання, років 30 11. Середні річні експлуатаційні витрати, млн. грн. 339,4 12. Середній річний доход від реалізації, млн грн. 780 13. Середній річний балансовий прибуток, млн грн. 440,6 14. Середній річний чистий прибуток, млн грн. 308,4 15. Питомі капіталовкладення, грн./кВт 1 952 16. Собівартість електроенергії, коп./кВт.г. 13 17. Відпускний тариф на шинах ГАЕС, коп./кВт.г. 30 18. Чиста приведена вартість, млн. грн. 1 659 19. Внутрішня норма рентабельності, % 14,1 20. Коефіцієнт дохідності 1,25 21. Термін окупності інвестицій, років 16 | |
| vasoback 9 червня 2008, 18:53 IP: 92.112.21.xxx | Рейтинг: 0 |
| Канівська ГАЕС: ще один безглуздий проект? Деталі проекту Канівської ГАЕС приховують від громадян. Природоохоронній громадськості України стало відомо, що проект побудови Канівської гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) на Дніпрі у Черкаській області з'явився в офіційному переліку проектів Європейського банку реконструкції та розвитку, які можуть бути прокредитовані цим банком. Цей проект, розпочатий ще за Радянських часів, був заморожений через брак фінансування. На місці майбутньої станції лишився закинутий кар'єр, порослий деревами і сильно еродований. Планується вирити нову водойму, на 1—2 км нижче старої, і затопити значну площу земель, відомих своїми природними та культурними цінностями. Це ще один приклад того, як українські уряди нав'язують країні безнадійно застарілі та економічно невигідні технології минулого тисячоліття, втягуючи Україну в чергові «довгобуди» та значні борги по іноземних кредитах. Інші сумні приклади — Ташлицька ГАЕС на р. Південний Буг в Миколаївській області, введення в експлуатацію якої нищить унікальні для Європи природні ландшафти та історичні пам'ятки, важливі для розуміння становлення України як незалежної держави, а також Дністровська ГАЕС у Чернівецькій області, функціонування якої може спричинити транскордонні техногенні та екологічні проблеми. Державні структури, відповідальні за проектування, експертизу та будівництво Канівської ГАЕС — Мінпаливенерго України, ВАТ «Укргідроенерго», Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, порушуючи чинне законодавство, не відповідають на запити громадських організацій про надання інформації по проекту. Більше того, ще 16 серпня 2006 р. таємно від зацікавленої громадськості у м. Каневі було підготовлено та проведено так звані «громадські слухання» по проекту, куди нікого, крім енергетиків (Мінпаливенерго, ВАТ «Укргідроенерго», керівництва Канівської ГЕС), будівельників ГАЕС, керівників області, голів районних та селищних рад, не запросили. Не були запрошені жодні з відомих громадських природоохоронних організацій України, які працюють у басейні р. Дніпро. Оприлюднених офіційних даних про цей захід також досі немає. Це дозволяє припустити, що інформація по черговому екологічно небезпечному проекту свідомо приховується від громадськості. Громадські природоохоронні організації вважають, що такі дії урядовців та енергетиків суперечать чинному законодавству України, положенням низки міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною, зокрема статтям законів України «Про інформацію» та «Про звернення громадян», Конвенції про доступ до інформації, участь у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція), а також Постанови Кабінету Міністрів України № 1378 від 15 жовтня 2004 р. «Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». 22 грудня 2006 року групою незалежних екологів було здійснено розвідувальний виїзд на місце майбутньої станції. Жодних ознак поновлення будівництва, окрім свіженької таблички поблизу кар'єру, на ділянці не виявлено. Старий кар'єр, виритий у 80-тих роках, давно затоплений водою, схили його сильно еродовані та зарослі деревами. Залишки техніки, арматури і навіть кам'яні брили, котрі мали захищати берег від розмивання, розкрадені. Однак енергетики вважають, що не можна повністю забути про проект, адже у його реалізацію вже були вкладені кошти. Це нагадує ситуацію із Ташлицькою ГАЕС, коли єдиним реальним стимулом для продовження будівництва станції стали не прогнози рентабельності проекту, а банальне небажання визнати, що всі попередньо вкладені мільйони були просто пущені на вітер. На сьогодні абсолютно очевидно, що спорудження гідроакумулюючих електростанцій не принесе державі жодної користі — ані економічної, ані енергетичної. Проте зацікавлені особи продовжують лобіювати втілення у життя цієї «геніальної» ідеї вартістю в 5 млрд. гривень. Показово, що ніякого офіційно визначеного підрядника, тобто особи, відповідальної за будівництво ГАЕС, досі не названо. Усіма процесами керує ВАТ «Укргідроенерго» (С. Поташник), однак ніяких документів чи просто інформації про хід справи досі немає ні в Каневі, ні в Черкасах. Все це створює істотні сумніви щодо законності спорудження ГАЕС. Окрім економічної недоцільності, спорудження Канівської ГАЕС тягне за собою хвіст інших проблем. По-перше, район, що безпосередньо запланованим для будівництва, є надзвичайно перспективним у плані археологічних та культурологічних досліджень. За словами фахівців та місцевого населення, Канівські землі — просто непочатий край роботи для археологів. Тут були проведені лише поодинокі дослідження, наприклад, в с. Бобриця, с. Бучаки, урочища Бабина Гора та Дідів шпиль, які, втім, виявили багатющі матеріали для досліджень. Серед них — могильник доби Пізньої бронзи, поселення та кургани скіфського часу, городище часів Київської Русі, камінні хрести, городища зарубинецької та черняхівської культур, скарби і поховання. І це лише мала частина обстеженої території, решта ж пам'яток досі не виявлена або розграбована «чорними археологами». Спеціалісти пропонують надати місцям визначних знахідок статусу охоронної археологічної зони. Якщо глянути на карту Канівщини, стає зрозуміло, що район майбутнього будівництва з усіх боків оточений землями лісового та природно-заповідного фонду. Старий кар'єр та проект нового припадають на центр цілісного лісового масиву, котрий, як ядро екологічної мережі, має визначальне значення для існування ряду тварин та рослин. Складається непереборне враження, що існує певна тенденція до спорудження економічно невигідних і дорогих для держави гідроакумулюючих електростанцій за застарілими Радянськими проектами. Такі ідеї, втілення яких вимагає значних витрат ресурсів і матиме своїм прямим наслідком знищення культурних і природних цінностей країни, можуть бути «на руку» тільки самим керівникам проектів та їх закордонним інвесторам. Чи вдасться невтомним «енергетикам» вкотре відмити з держбюджету кругленьку суму і вийти сухими з води, покаже практика. За повідомленням Мельничука В. П., підготувала Маклюк Ю. С. | |
| vasoback 9 червня 2008, 18:56 IP: 92.112.21.xxx | Рейтинг: 0 |
| Канівська ГАЕС - акумулятор за 12 Мільярдів гривень Незважаючи на стрімкий розвиток альтернативної енергетики та численні ризики, що супроводжують «мирний» атом, «Енергетична стратегія України на період до 2030 року» передбачає зростання виробництва електроенергії насамперед за рахунок атомних електростанцій. Такий підхід, сам по собі спірний, потребує додаткових засобів для регулювання енергосектору. Адже, з одного боку, споживання електроенергії сильно коливається впродовж доби, а з іншого — атомні станції не є маневровими: їхню роботу не можна призупинити на години спаду споживання. Ось чому необхідно вводити спеціальні акумулюючі потужності, що накопичують енергію в нічний період, а вдень повертають її в загальну електромережу. На думку вітчизняних проектувальників, найкраще для цієї мети підійдуть гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС), будівництво яких було розпочато ще у 80-х роках минулого сторіччя. Успішне його закінчення і введення цих об’єктів у дію дасть поглиблення централізації енергосистеми України, деяке зменшення споживання природного газу, підвищення техногенних ризиків та відчутні заборгованості за міжнародними кредитами. Резонансне заповнення водосховища для Ташлицької ГАЕС уже відбулося, на черзі — добудова Канівської та Дністровської. ЗА ОФІЦІЙНИМИ ДАНИМИУточнений проект Канівської ГАЕС, підготовлений Інститутом «Укргідропроект», передбачає річне виробництво електроенергії в 1017 ГВт-год за ціною 14,8 коп./кВт-год. При цьому нагадуємо, що слово «виробництво» має бути взяте в лапки, оскільки ГАЕС не виробляє енергію, а тільки акумулює її. Уночі, коли споживання електроенергії зменшується, насоси станції закачують воду у верхнє водосховище, а вдень воду спускають, вона обертає турбіни, і вироблена таким чином енергія подається в мережу для покриття пікових навантажень. Втрати електроенергії на закачування води у верхню водойму становитимуть, за офіційною інформацією, близько 25–30%. Якщо сюди додати втрати за рахунок транспортування отриманої енергії по ЛЕП, то ККД установки зменшиться ще на пару відсотків. Під спорудження станції необхідно виділити 192 га землі, площа верхньої водойми становитиме 1,7 км2, об’єм — 17 млн м3. Заявлена встановлена потужність КГАЕС становить 1000 МВт (250 МВт × 4 турбіни). Перепад висот між водоймами — 100 м, довжина водоводів — 1 км. Спорудження КГАЕС розпочалося в 1984 році. Були виконані роботи з риття котловану під верхню водойму, споруджені ЛЕП, бетонна дорога, залізниця, намито 759 тис. м3 піску, частково укріплені береги існуючого Канівського водосховища тощо. Жителів села Бучак, розташованого практично впритул до будівництва, довелося переселити. Усього було витрачено 57 млн руб. (у цінах 1984 року). У 1992 будівництво заморозили через брак фінансування. Зобов’язання охороняти існуючі об’єкти майбутньої станції покладено на керівництво Канівської ГЕС. Однак навіть поверхневий огляд місця майбутньої ГАЕС показує, що більша частина названих споруд значно постраждала від дії стихії та мародерів. Від ЛЕП залишились тільки опори, дорога вкрита глибокими тріщинами, котлован заріс молодим лісом. Вартість проекту оцінюють у 8–12 млрд грн. 60% цієї суми планується покрити з держбюджету, решту в 40% — з міжнародних інвестицій. Наразі проект поданий на розгляд у Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Замовником проекту виступає ВАТ «Укргідроенерго» на чолі з паном С.І.Поташником. У 2005 році ця компанія вже отримала від ЄБРР $106 млн для реконструкції гідроелектростанцій. КОМПАНЕЦЬ Анатолій Володимирович, начальник відділу капітального будівництва ГАЕС, запевнив мене, що всі необхідні процедури, як то громадські слухання та екологічна експертиза проекту, були здійснені в належний спосіб. Проте в доступі до матеріалів техніко-економічного обґрунтування проекту, оцінки впливу на довколишнє середовище та, тим більше, самого проекту станції мені було коректно відмовлено, так само як і представникам екологічних організацій і місцевої влади. Більше того, через тиждень після цієї розмови мені настійливо рекомендували вилучити зі статті як технічні деталі майбутньої станції, так і подробиці громадських обговорень. Викликає подив, чому відомості про такий суспільно важливий і, за офіційної думкою, необхідний для країни проект приховуються від громадськості. ЯКІ НЕБЕЗПЕКИ ХОВАЮТЬСЯ МІЖ ЛІТЕРАМИ Г, А, Е і СЦе питання ретельно досліджують члени об’єднання «Українська річкова мережа». За його даними, у проекті Канівської ГАЕС існують численні прорахунки, що можуть завдати збитків як розвиткові регіону, так і життю та здоров’ю місцевих жителів. Розглянемо коротко основні ризики задуму. 1. Надзвичайно складна геологічна структура регіону. 17 млн т води верхньої водойми розташовуватимуться на піщаній горі в місці так званої Канівської дислокації — геологічної аномалії, що характеризується інтенсивними ерозійними процесами та сейсмічною активністю.2. Висока ймовірність просочування води з верхньої водойми в ґрунт, підняття рівня води в колодязях і підтоплення навколишніх сіл. Разом із першим пунктом це вказує на загрозу масштабного зсуву породи в Канівське водосховище, що може призвести до утворення в ньому хвилі та прориву дамби з катастрофічними наслідками в масштабах країни.3. Можливість вторинного радіоактивного забруднення дніпровської води. Внаслідок постійного перемішування водних мас у водосховищі ГЕС, на поверхню будуть піднятірадіоактивні частки з площі дна до 18 км2, що знаходяться там із часів Чорнобильської аварії. Погіршиться якість води в містах нижче за течією Дніпра, зокрема в Черкасах, Кременчуці, Дніпропетровську, Запоріжжі. 4. Руйнування берегів водосховища ГЕС, зокрема розмивання Зміїних островів, що входять до складу Канівського природного заповідника. 5. Знищення історичних пам’яток. Гори Канівського району є надзвичайно багатими на археологічні знахідки міжнародного значення Трипільської, Черняхівської, Зарубинецької та інших культур, значна частина яких ще не досліджена.6. Відсутність в Україні кваліфікованих гідроенергетиків, які зможуть забезпечити належний контроль за будівництвом і роботою станції. Це підвищує як технологічні ризики проекту, так і його вартість, оскільки спеціалістів доведеться залучати з-за кордону. Важливим аспектом проектування будь-якого масштабного підприємства є також оцінка впливу на соціальне середовище регіону. На громадських слуханнях, що відбулися 16 серпня 2006 року, головний інженер проекту пан В. В. Галат пообіцяв, що «навколо ГАЕС будуть відновлені сучасні населені пункти», а на розвиток соціальної сфери Канева й околиць планується виділити 300–400 млн грн. Однак лишається невідомим, які конкретні заходи передбачено в цьому напрямі і на кого покладена відповідальність за їхнє виконання, оскільки «Укргідропроект» не є компетентним у цьому питанні. Канівчани жаліються, що при будівництві ГЕС їм уже гарантували суттєве покращення умов життя за рахунок масштабних інвестицій у міський бюджет, однак, на їхню думку, більшість цих планів лишилось на папері. Жителі села Бобриця також скаржаться, що на початку будівництва станції у 80-х роках минулого століття їм обіцяли провести газ, проте цього не зроблено й досі. Частина мешканців сіл Бобриця, Пшеничники, Григорівка, розташованих у зоні безпосереднього впливу ГАЕС, досі вірить у поновлення розвитку Канівщини після розморожування проекту. Наприклад, вони сподіваються на появу робочих місць на будівництві (1,5–2,5 тис. робітників за різни ми джерелами), поліпшення доріг і соціальної інфраструктури регіону. Інша частина селян ставиться до цих сподівань критично. По-перше, їх лякає перспектива розміщення такої величезної маси води на т. зв. пливунах (піщані ландшафти з високим ризиком зсуву та просідання), що здавна відомі тут через свою нестабільність, і можливість вторинного радіаційного забруднення води в Дніпрі. По-друге, селяни не довіряють обіцянкам влади про краще життя, тому доволі скептично ставляться до нарисів щодо соціально-економічного розвитку — тим більше, що між сільрадами й енергетиками не було підписано жодного документа на підтвердження намірів відродити села. Головам сільрад не було направлено жодної офіційної інформації щодо проекту, не кажучи про їх залучення до процесів ухвалення рішень. Жителі хутора Студенець також незадоволені діями влади в питанні спорудження ГАЕС. Вони були переселені на хутір із села Бучак, що опинився під загрозою затоплення, за часів першої черги будівництва. Жаліються, що районна влада не виконала своїх обіцянок щодо забезпечення нормальних умов для життя в Студенці. Десяток людей, що відмовились від переселення і лишились у відрізаному від цивілізації Бучаку, досі зазнають тиску з боку владних структур. «Соціальний розвиток канівських сіл, і будівництво доріг зокрема, повинен бути забезпечений на державному рівні, незалежно від спорудження того чи іншого підприємства. Зараз складається враження, ніби хтось намагається підкупити жителів регіону обіцянками кращого життя, причому реальні характеристики проекту і його негативний вплив на навколишнє середовище ретельно замовчуються. Місцева влада та природоохоронні органи покладаються лише на сумнівний висновок Держекоекспертизи, підготов лений з порушенням процедур і таємно від зацікавленої громадськості», — каже Сергій ФЕДОРИНЧИК, керівник Інформаційного центру Всеукраїнської екологічної асоціації «Зелений Світ». — А проблему пікових навантажень можна вирішити значно простіше, наприклад за рахунок впровадження диференційної тарифікації електроенергії та використання трьохтарифних лічильників». МІЖНАРОДНІ КРЕДИТИ — НЕ ПАНАЦЕЯ«Проект наразі подано на розгляд до Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Замовник будівництва сподівається переконати банк виділити кредит на покриття 40% загальної вартості проекту (близько $600 млн). Решту, а це не менше $950 млн, планується взяти з державного бюджету, тобто з податків громадян, власне, як і гроші на виплату цього кредиту та відсотків по ньому, — каже Ірина ГОЛОВКО, координатор Міжнародної мережі нагляду за діяльністю банків у сфері впливу на довкілля «CEE Bankwatch Network». — Зважаючи на низьку технологічну й економічну ефективність цього застарілого проекту, його окупність викликає серйозні сумніви. Тому існує ймовірність, що прибуток від функціонування станції не покриє навіть витрати на її спорудження і кредит важким тягарем ляже на зовнішній борг України. До того ж, процедура кредитування ЄБРР передбачає доступність інформації для всіх зацікавлених сторін і широке обговорення із громадськістю. На жаль, у випадку з КГАЕС цієї процедури не було дотримано з належною ретельністю». ЧИ ІСНУЮТЬ АЛЬТЕРНАТИВИ ГАЕС? У цьому питанні мені допомогли розібратись заступник голови правління ВАТ «Квазар», директор департаменту сонячної енергетики компанії «Солар-Кв» Олександр ПРОКОПЕНКО та головний маркетолог департаменту Олексій СИРИК. — На наше глибоке переконання, для покриття пікових навантажень не потрібно акумулювати енергію у вигляді води в нічний період. Передусім — тому, що при будівництві ГАЕС затоплюються великі площі природних та сільськогосподарських територій. Не можна так бездумно розпоряджатись унікальним природним даром. Існує інший, передбачений самою природою, спосіб погашення пікових навантажень у денні години. Це — енергія Сонця, доступна якраз у той час, коли вона найбільше потрібна. Сьогодні ми вже вміємо отримувати електричну енергію за допомогою фотоелектричних модулів — енергію екологічно чисту, без викидів СО2, використання корисних копалин, забруднення території тощо. Вихідним матеріалом для отримання сонячної електроенергії є кремній — найпоширеніший на Землі матеріал. Який спосіб може бути краще, гуманніше, ніж отримання електроенергії за допомогою безкоштовного сонячного проміння та всюдисущого піску! На території, що планується для відведення під Канівську ГАЕС — 192 га — можна розташувати сонячну електростанцію (СЕС) потужністю в 100 МВт і річною продуктивністю 109,5 ГВт-год. Найважливішим тут є те, що для установки СЕС не потрібно використовувати зéмлі, сприятливі для життя і землеробства, чи цінні для природи. Їх можна розташувати на непридатних територіях — таких, як зона відчуження навколо ЧАЕС, шахтові відвали Донецької, Волинської та інших областей, солончаки, місця колишніх звалищ тощо. Ці території розосереджені по Україні, що суттєво скоротить витрати на будівництво ЛЕП і втрати та транспортування електроенергії до безпосередніх місць споживання. У свій час на річках України була споруджена серія гідроелектростанцій. Сьогодні вони забезпечують 5–12% від загального виробництва електроенергії. Однак величезну територію, зайняту водосховищами, зараз можна було б використовувати значно ефективніше і з меншим впливом на природу. Наприклад, з території одного тільки Київського водосховища, а це 92 200 га, при застосуванні СЕС можна отримувати 63,3 ТВт-год.електроенергії на рік. Це дорівнює 73% від енергії, що виробляється за рік усіма АЕС України. А ще ж є Каховське, Ташлицьке та інші водосховища, що займають величезні площі родючої землі. У нас також виникають сумніви щодо реальності генеруючих потужностей, заявлених у проекті КГАЕС. Адже цифра 1000 МВт установленої потужності означає, що Канівська ГАЕС буде потужнішою за такі станції, як Київська ГЕС (388,8 МВт), ДніпроГЕС (828 Мвт), Дніпродзержинська ГЕС (352 МВт)! Такий прогноз викликає відвертий подив.Аналізуючи роботу українських ГЕС, що існують, можна сміливо заявити, що Канівська ГАЕС не даватиме 1000 МВт енергії. Отже, провівши спеціальні розрахунки, ми бачимо три можливі варіанти розвитку подій у Канівському районі:1. Будівництво ГАЕС. Прямі інвестиції — $1,6 млрд, втрати від затоплення 192 га землі — $0,18 млрд, віддача електроенергії не більше 100 ГВт-год/рік (усі ГАЕС України у 2005 році виробили 200 ГВт-год., і ми прогнозуємо, що КГАЕС даватиме не більше половини цієї потужності).2. На території 192 га розташувати СЕС вартістю $0,4 млрд і річною потужністю 109,5 ГВт-год/рік.3. На інвестовані $1,6 млрд — будівництво СЕС на малоцінних для господарства та природи землях потужністю 400 МВт і продуктивністю 438 ГВт-год/рік. «ФІНАНСУВАННЯ КГАЕС НЕ Є ЕФЕКТИВНОЮ ІНВЕСТИЦІЄЮ» — Український енергетичний сектор спрямований на збереження неефективного балансу джерел енергії, — стверджує Віктор МЕЛЬНИЧУК, виконавчий директор Національного екологічного центру України. — Замість створення належної системи управління енергоринком і підтримки проектів підвищення енергоефективності української економіки нам нав’язують дорогий і малоефективний метод, що тільки гальмуватиме розвиток енергетики країни. Цей сценарій консервує існуючу схему централізованого енерговиробництва, відкладаючи на далеке майбутнє створення ліберальної децентралізованої енергосистеми. Такою була спроба проаналізувати доцільність розмороження проекту Канівської ГАЕС, його переваг і недоліків. Незважаючи на розбіжності в офіційних документах і брак доступної інформації, я намагалась якомога повніше описати ситуацію навколо станції. Висновки пропоную зробити читачеві самостійно. | |
basozy 9 червня 2008, 19:34 IP: 92.112.16.xxx | Рейтинг: 0 |
Вася, за флуд банят ...  | |
| Pinta_Elya 10 червня 2008, 00:19 IP: 77.123.87.xxx | Рейтинг: 0 |
vasoback, а можно то же самое, только компактнее? Тут не форум читателей, а форум писателей  | |
| maikl 11 червня 2008, 15:12 IP: 87.69.28.xxx | Рейтинг: 0 |
| вася!-ты лучший!!побольше бы таких обстоятельных камментариев!!!-пиши ишо! | |
| Панянка 15 червня 2008, 00:05 IP: 82.207.40.xxx | Рейтинг: 0 |
| vasoback невіщо потрібно було стільки (вибачте) срані писати? здається ті, хто цікавиться місцевою пресою і так в курсі справи... а взагалі, серце переповнює радість, може нарешті припиниться вся ця писанина... | |
| M@xa 19 червня 2008, 11:15 IP: 92.112.166.xxx | Рейтинг: 0 |
| Эт хорошо, не хватало вам в Каневе еще всяких станций, и шампиньона хватает с головой! А если эти бюрократы хотят строить, пожайлуста, гдето под Киевом поближе к их "скромным" дачкам! | |
offset 22 червня 2008, 09:11 IP: 91.124.53.xxx | Рейтинг: 0 |
| Дарагие рабьята, Юлька не зря заинтересовалась энергетикой (см. инфо о поездке на ЗАЭС), если сейчас не строить новых энергомощностей, то через 20 лет мы не сможем писать и читать на этом форуме, компьютеры не будут работать без искричества |
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій,
оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
| Сторінки коментарів: |
 | Нові теми: |
Росія запускає тисячі ІПСО для дискредитації топпосадовців та ЗСУ, – керівник кібербезпеки СБУ Вітюк
СБУ обіграла російські спецслужби по всіх ключових напрямках, - Василь Малюк
JCfUZQsq
JCfUZQsq
JCfUZQsq
JCfUZQsq
JCfUZQsq
JCfUZQsq
JCfUZQsq
JCfUZQsq
Популярні за тиждень:
Активні оголошення:
Продам
Куплю
Робота
Послуги
Продается дом
Здам квартиру
Послуги
Міняю
Оголошення
Розділи новин:
З блогів
Міські новини
Регіональні новини
Цікавинка
Влада
Податкова
Спорт
Шевченко
Історія
Кримінал
Спортивні новини
Новини
Анонси
Районні новини
Новини району
Вибори
Політика
Флейм
Віка
Космос
www.kaniv.net
Video
Розповіді
Видання
Міські новини, екологія
Нещасний випадок
Статистика
Мистецтво
Долі людські
Транспорт
Війна
Політика, канів
Цікавинка регіональна
Історія, Свято
Обговорення
Дніпрова зірка
Бизнес
Історія, політика
Сміх тай годі!
Наука
Пожежа
Криминал
демократія і авторитаризм
права людини
Обхохочешься блин
Карти
Розваги
Милосердя
Обласні новини
Недільна школа
Міські новини, КУКіМ
Міські новини, зустріч з міським головою
Пенсійний фонд
Новини ринку
Екологія
Торренты
Канівщина,затримано, крадій, ліс
Центр Молодіжних Ініціатив
Телекомунікації
Бізнес
чат, чам
фото
| Квітень | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
