Звідки почалася глобальна паніка
Все почалося з Китаю, влада якого перетворила звичайну сезонну вірусну інфекцію на триллер про застосування бактеріологічної зброї. Комуністичній владі це було потрібно для відволікання уваги від поразки в економічній війні з США, зафіксованій у торговельній угоді від 15 січня 2020 року. До зарізу необхідна була перемога.
І ось уже 20 січня Китай повідомив про 136 нових випадків зараження в Ухані, а також про хворих у Пекіні й Гуандуні. Після цього інформація про нову «страшну епідемію» почала поширюватися лавиноподібно. Бензину у вогонь підлив звіт ВООЗ (про стан на 6-24 лютого 2020 року) з повідомленнями про те, що на початковій фазі спалаху летальність становить 17,3%, а для людей, старших 80 років, досягає 21,9%.
Правда, в кінці березня з’ясувалося, що китайська статистика не включала інформацію про безсимптомних заражених, відтак небезпечність коронавірусу SARS-CoV-2 була перебільшена у сто разів. Як повідомив німецький лікар-інфекціоніст і мікробіолог Сухаріт Бхакді (Sucharit Bhakdi), 99,5% відсотків людей, які заразилися коронавірусом, не мають жодних симптомів хвороби або мають легкі симптоми. Понад те, цей коронавірус взагалі не впливає на кількісні показники і структуру природної смертності.
Але для ЗМІ це вже було не цікаво, адже найвищі рейтинги отримують ті медіа, які найбільше лякають обивателів. Не цікаво було і для деяких урядів, адже що переляканіше населення, то легше його контролювати.
Італія – головний фільм-жахів
Ключовою точкою для глобального поширення коронавірусної паніки стала Італія. Саме на Італію любить посилатися влада, обґрунтовуючи незаконність і шкідливість своїх дій.
Сприятливими чинниками для перетворення цієї країни на зразково-показовий «фільм жахів» стало те, що в Італії – у порівнянні з іншими країнами Європи – найстаріше населення і найвища присутність китайців, а в північній Італії ще й найгірша якість повітря. Проте нічого надзвичайного не відбулося б, якби не деструктивні дії влади і ЗМІ.
Італійський філософ і юрист Джорджо Агамбен (Giorgio Agamben) охарактеризував дії влади як «безумні, ірраціональні та абсолютно необґрунтовані».
А ось приклад того, як діяли ЗМІ. Вони дружно повідомили, що понад 40 лікарів в Італії вже померли «під час епідемії COVID-19». Проте зі списку, наведеного на порталі Національної федерації лікарів і стоматологів, видно, що більшість померлих лікарів – це лікарі всіх напрямків, які давно вийшли на пенсію. Серед них 90-річні психіатри і педіатри, більшість з яких, ймовірно, померли від природних причин і взагалі не брали активної участі в кризі. Коли люди звернули увагу на цю маніпуляцію, всі дані про роки народження в списку були видалені (проте залишилися в архіві). Роздування паніки триває.
Послідовність колапсу і його наслідки
Про механізм локального колапсу італійської медичної системи розповідає італійський спостерігач:
«В останні тижні більшість східноєвропейських опікунів (медсестер, доглядальниць), які працювали 24 години на добу, 7 днів на тиждень для надання допомоги людям, які потребують допомоги, покинули Італію поспіхом. Це сталося через паніку, комендантські години та закриття кордонів, спричинених надзвичайними заходами урядів. Як наслідок люди похилого віку, потребуючі допомоги та інваліди, деякі без родичів, залишилися безпорадними без тих, хто досі піклувався про них.
Багато кого з цих покинутих напризволяще людей через кілька днів доставили в лікарні, які вже були переповненими протягом певного часу. На жаль, у лікарнях бракувало персоналу, адже ці люди мали доглядати за власними дітьми, зачиненими у своїх квартирах, оскільки школи та дитячі садки були закриті. Це призвело до хаосу і повного згортання допомоги інвалідам та людям похилого віку, особливо в тих районах, де були застосовані найжорсткіші обмежувальні заходи (карантин).
Панічна надзвичайна ситуація призвела до багатьох смертей серед людей, які потребували допомоги, і зачепила молодших пацієнтів у лікарнях. Ці смерті потім створили ще більшу паніку серед відповідальних осіб та ЗМІ, які повідомляли, наприклад, про «ще 475 загиблих», «мертвих забирають із лікарень армією», додаючи фотографії трун та колони військових вантажівок.
Однак це було наслідком страху керівників поховальних служб перед «вірусом-убивцею», тому вони відмовлялися надавати послуги.
З другого боку, уряд прийняв закон, згідно з яким трупи, що переносять коронавірус, мають бути спаленими. До цього часу в католицькій Італії були рідкісні кремації, відтак було лише кілька невеликих крематоріїв – і вони швидко виявилися перевантаженими. З цієї причини померлих довелося розвозити по кільком церквам.
В принципі, цей розвиток був однаковим у всіх країнах. Однак якість системи охорони здоров’я суттєво впливає на наслідки. Тому проблем у Німеччині, Австрії чи Швейцарії менше, ніж в Італії, Іспанії чи США. Однак, як видно з офіційних даних, значного зростання рівня смертності не спостерігається. Лише невеликий статистичний пік, що виник з цієї трагедії» – повідомляє спостерігач.
Як створити собі проблему
У кожній країні свої особливості у створенні штучних проблем. Так, у Німеччині деякі клініки не змогли приймати нових пацієнтів. Але не тому, що забагато хворих або замало ліжок, а тому, що у медперсоналу позитивний результат тесту, хоча в більшості випадків вони не виявляють будь-яких симптомів. Але ж кількість позитивних тестів неминуче зростатиме в міру зростання кількості тестувань. Як відомо, половина населення Європи вже тихо перехворіла і є носієм фрагментів генокоду, отриманих від коронавірусу SARS-CoV-2, отже виробила до нього природний імунітет.
Подібна ситуація виникла в Іспанії, де 15% власників позитивних результатів тесту – лікарі і медсестри. Хоча більшість з них не виявляють жодних симптомів, їм доводиться йти на карантин, що призводить до колапсу системи охорони здоров’я Іспанії.
У Каліфорнії виникла гостра нестача медсестер, оскільки карантин забороняє студентам проходити практику в лікарнях.
Історія про «голого короля»
Тим не менше, в Італії ситуація починає заспокоюватися. Тимчасово підвищені показники смертності людей старше 65 років були локальними явищами, викликаними масовою панікою і проблемами системи охорони здоров’я. Наприклад, політик Альфредо Базолі (Alfredo Bazoli) з Брешії (Brescia), що в північній Італії, запитує: «Як це можливо, що пацієнтів з COVID-19 з Брешії перевозять в Німеччину, в той час як у сусідній Вероні дві третини місць інтенсивної терапії порожні?»
Дані з північно-італійського міста Тревізо (недалеко від Венеції) також показують, що, незважаючи на 108 смертей з позитивним результатом на кінець березня, загальна смертність в муніципальних лікарнях залишалася приблизно такою ж, як і в попередні роки.
Нез’ясованим залишається питання, чи новий коронавірус взагалі має якесь відношення до збільшення смертності. Так, італійські лікарі повідомили, що вони спостерігали тяжкі пневмонії в північній Італії ще в кінці 2019 року. Однак генетичний аналіз показує, що хвороба Covid-19 з’явилася в Італії лише в січні 2020 року. «Тому важкі пневмонії, діагностовані в листопаді і грудні, були викликані іншим збудником», – зазначає вірусолог Таня Штадлер (Tanja Stadler) з ETH Zurich в Базелі.
Іншою причиною збільшення смертності є дуже агресивні методи лікування, які все частіше застосовуються для пацієнтів з Covid-19. До них, зокрема, належить запровадження стероїдів, сильних антибіотиків та противірусних препаратів або їх комбінації. Уже при лікуванні пацієнтів з SARS-1 було показано, що результати при такому лікуванні часто були гірше і з більшою летальністю, ніж без лікування.
Окрім того, існує ризик внутрішньо лікарняних інфекцій, якими пацієнт заражається в стаціонарі. Так, у Європі щорічно відбувається 2,5 мільйона таких випадків, що призводять до 50000 смертей на рік. Навіть у німецьких відділеннях інтенсивної терапії близько 15% пацієнтів набувають внутрішньо лікарняні інфекції, включаючи пневмонію при штучному диханні. Додатковою проблемою є збільшення переліку стійких до антибіотиків хвороботворних мікробів в лікарнях.
Два професори медицини зі Стенфорда, Еран Бендавід і Джей Бхаттачарья, пояснюють, що летальність Covid-19 переоцінена на кілька порядків, ймовірно, навіть в Італії вона становить всього 0,01%–0,06% і таким чином є значно нижчою, ніж у грипу. Основною причиною такої переоцінки є сильно недооцінена кількість заражених людей без симптомів.
Усе йде до того, що паніка навколо нового коронавірусу закінчиться так само, як казка про голого короля, або, як кажуть українці, великим пшиком.
ВООЗ, корупція і ліва політична програма
Головним генератором паніки традиційно залишається ВООЗ (англ. World Health Organization, WHO). Так, 3 березня 2020 року генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я заявив, що близько 3,4% з тих, що підтверджено заразилися новим коронавірусом, померли – і це значно вище, ніж сезонний грип. Така оцінка ВООЗ майже в сотню разів перевищує реальні показники летальності. Тим не менше, 11 березня ВООЗ охарактеризувала поширення COVID-19 у світі як пандемію.
ВООЗ не вперше ловлять на шахрайстві. 11 червня 2009 року ВООЗ оголосила пандемію «Свинячого грипу», яка обійшлася світовій економіці у 18 млрд. доларів США. Через рік – 7 червня 2010 року – представники комісії з охорони здоров’я Парламентської асамблеї Ради Європи заявили, що пандемії грипу AH1N1 не було і звинуватили ВООЗ в необґрунтованому роздмухуванні паніки.
Експерти підтвердили свою заяву результатами незалежних досліджень. Паніка, викликана ВООЗ, призвела до перевантаженості лікарень і розбазарювання коштів з держбюджетів по всьому світу. Згідно з доповіддю ПАРЄ, кількість підтверджених жертв AH1N1 у світі виявилася значно меншою, аніж при звичайних сезонних епідеміях грипу.
«Британський медичний журнал» прямо звинувачує ВООЗ у корупції. За даними видання, багато експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я мали фінансові зв’язки з фармацевтичними компаніями. І не виключено, що про пандемію було оголошено саме під тиском виробників ліків. «Держави світу витратили мільярди доларів на запаси вакцини, велика частина яких так і залишилася непотрібною», – зазначає видання.
«Але тут дещо більше, ніж власний бюрократичний інтерес на роботі. Як не дивно, ВООЗ також використовувала свою фальшиву пандемію для того, щоб підштовхнути жорстку ліву політичну програму» – пише Forbes у статті «Чому ВООЗ підробила пандемію».
Проте не все так погано. Виробник популярного нині в Україні препарату від грипу Таміфлю фармкомпанія Hoffmann-La Roche на початку 2020 отримала позов зі звинуваченнями у введенні в оману державних органів США для отримання 1,5 мільярдів доларів бюджетних коштів. Уряд США звинувачує виробника Таміфлю в шахрайстві і вимагає до 4,5 мільярдів доларів компенсації. Процес пішов!