Українські дороги не просто погані. Вони одні із найгірших у світі. У світовому рейтингу якості доріг, який щороку публікується на Всесвітньому економічному форумі, Україна займає 114 місце зі 141-го. Згідно з даними рейтингу, дороги в Україні кращі, ніж в Ефіопії, але гірші, ніж у Киргизії. І це не дивно, адже близько 90-95% усіх наших шляхів перебувають у незадовільному стані, а половина з них потребує повного оновлення.
Погані дороги накладають свій відбиток на все – на економіку, освіту, культури, соціальні зв’язки. Ми не можемо розвиватися, як країна, якщо між сусідніми обласними центрами немає нормального сполучення. Якщо від одного села до іншого треба добиратися декілька годин.
Ця проблема настільки давня, що дехто навіть змирився з тим, що погані дороги – це невід’ємна частина української дійсності. Але це не так і ми хочемо, щоб люди перестали думати, ніби ями – це наша карма і так буде завжди. Це всього лише проблема, яку ми можемо вирішити, об’єднавшись. Є безліч причин, через які у нас такі погані дороги. Це не лише бідність і корупція. Деколи це бюрократія і безвідповідальність. Останнє часто є причиною того, що асфальт кладуть на сніг, що дороги ремонтують граблями, а нормально зроблений відрізок траси уже через рік перетворюється на місячний пейзаж.
Через це гроші, які щороку витрачалися на ремонт і будівництво доріг, просто закопували в землю, не без користі для тих, хто сидів на потоках. Але 2020-тий має стати переломним. І не лише в питанні боротьби з корупцією і зловживаннями, а й щодо управлінських підходів, дебюрократизації і залучення світового досвіду. Для цього нами було прийнято цілий ряд законів, які змінюють правила і дають країні шанс нарешті отримати кращі дороги. Отож, які проблеми є на сьогоднішній день і як ми плануємо їх вирішувати? Про це мова піде далі.
ВАГОВИЙ КОНТРОЛЬ
Ми всі помічаємо, як швидко псуються нещодавно відремонтовані дороги. Причини можуть бути різні, але не всі здогадуються, що фура, завантажена на 150%, руйнує дорогу в 10 разів швидше.
Економлячи час і пальне, перевізники знищують дороги, збудовані за рахунок платників податків. Немає сенсу будувати хороші дороги, якщо завтра по них знову поїдуть перенавантажені фури. Тому потрібно спочатку побороти проблему перенавантаженого транспорту.
Ми прийняли законопроект №1047, який запускає механізм зважування в русі. В тестовому режимі в Україні вже працюють WIM-комплекси, які зважують фури без зупинки. Абревіатура WIM походить від англійського «weight in motion» – зважування в русі. За перший місяць роботи такого комплексу на трасі Київ-Чоп було зафіксував 200 порушень. В половині з них фури були перевантажена на 150%.
Ці результати неприємно вражають, тому на рівні закону було підвищено штрафи – за перевищення норм габаритно-вагового контролю від 5 до 10% - 8 500 грн., від 10 до 20% - 17 000 грн, і на понад 20% - 34 000 грн.
При цьому система автоматично фіксуватиме порушення і відправлятиме листи зі штрафами.
В першу чергу такі комплекси будуть встановлювати по лінії Дніпра при переїзді з лівого берега на правий. Зокрема, в Черкаській області їх планують розмістити біля Канівської ГЕС, на Черкаській дамбі та біля Умані на Одеській трасі. Це, а також реорганізація роботи «Укртрансбезпеки», яка стала осередком корупції, допоможе значно покращити ситуацію на дорогах.
ВПРОВАДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОСТРОКОВОГО ПЛАНУВАННЯ
В Україні діяла процедура, відповідно до якої будь-яке укладення договорів щодо ремонту і будівництва доріг, розміщення замовлень, придбання товарів може здійснюватися лише по факту наявності грошей в Державному дорожньому фонді.
Але Державний дорожній фонд наповнюється живими грошима, як правило, в другій половині року. Тому, першу половину року, коли погода сприяє будівництву, всі чекають настання осені, щоб почати укладати угоди, замовляти експертизи, бронювати техніку, матеріали тощо. А так як будівельний сезон в Україні короткий, нерідко асфальт кладуть уже на сніг.
Тому ми прийняли ряд законів щодо запровадження середньострокового планування розвитку доріг. Тепер розпорядникам бюджетних коштів дозволено укладати договори, розміщувати замовлення, проводити експертизи під бюджетні зобов’язання, не виходячи за межі показників, передбачених Державним бюджетом. Це дозволить починати будівельний сезон раніше і закінчувати його до настання холодів. Говорячи простою мовою, ремонтувати і будувати дороги почнуть уже з березня-квітня.
ДЕБЮРОКРАТИЗАЦІЯ
Ви мабуть не раз ставили собі питання: чому би нам не запросити в Україну німців, турків, американців, та будь-кого, хто вміє будувати дороги, раз ми самі не навчилися?
Однією із причин чому в Україну не приходять світові компанії є – бюрократія. Збудувати дорогу – це ще півбіди. А от пройти усі процедури, отримати усі дозволи і підготувати купу документів – це ще той квест для будь-кого, хто захоче вести справи в Україні.
Паперової роботи настільки багато, що для її виконання потрібно утримувати додатковий штат працівників. Їхні зарплати лягають в собівартість і підвищують вартість робіт. Та й мало хто захоче приходити в країну, яка вимагає на все мати довідку, якщо можна спокійно працювати в іншій державі і займатися дорогами, а не документами.
Тому у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, які дозволять провести велику дерегуляцію в дорожньому господарстві. Вони внесені до порядку денного сесії, і можливо, уже були би розглянуті, якби не понад 4 000 однотипних поправок до законопроекту про ринок землі, які паралізувати законодавчу роботу.
Перший законопроект №2680 скасовує необхідність отримання дозволу на виконання робіт з реконструкції та капремонту доріг. Потрібно буде просто повідомити про свій намір розпочати роботи, а не чекати поки якийсь чиновник видасть тобі на руки документ. Менше дозволів – менше контактів із чиновниками, які можуть вимагати хабарі.
Другий законопроект №2234 стосується зміни системи ціноутворення в дорожньому будівництві. Зараз компанії, яка претендує на участь у конкурсі з ремонту, чи будівництва доріг, потрібно подати велику кількість документів у паперовому вигляді, які обґрунтовують вартість робіт. Доходить навіть до абсурду, коли потенційний підрядник має вказати марку автомобіля, який буде задіяний в роботах.
Ми плануємо скасувати подібні абсурдні правила і тим самим – зменшити собівартість і відкрити ринок для нових гравців. В тому числі, з-за кордону. Але є важлива умова – зарубіжні компанії, які захочуть робити у нас дороги, мають зареєструватися в Україні, платити податки в Україні і наймати на роботу наших громадян.
ЩО ДАЛІ
2020 рік має стати роком великого будівництва. Якщо в 2019 році було побудовано і відремонтовано 2 350 кілометрів доріг, то цього року планується, що це буде 6 000 кілометрів, з яких 4 000 – дороги загальнодержавного значення.
Найголовніше, чого вимагає Президент України Володимир Зеленський - ямкові ремонти мають відійти у минуле. Якщо держава витрачає гроші, то вони повинні йти на комплексне відновлення дорожнього полотна.
Змін на краще очікують усі, а особливо вони потрібні Черкащині. І не лише тому, що наша область знаходиться в центрі головних транспортних коридорів, сполучаючи Північ, Південь і Схід. А й тому, що останні роки Черкащину обділяли. У Львові дороги є, в Івано-Франківську також є, а в Черкаській області вони відсутні. Але так не може бути, що центр України має, за статистикою, одні з найгірших доріг. Тому ми налаштовані дуже рішуче і будемо це змінювати. Потрібно зробити усе, щоб уже цього року люди побачили перші позитивні результати, яких вони очікують уже дуже давно.
Олександр Скічко, народний депутат України, член Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури
|