В сучасній історії України зазначу дві катастрофічних події - голодомор 30-х і приватизацію 90-х. Не беру до уваги війни та революції.
Так, розумію, що вони зовсім різного ступеню трагічності, але оціню їх виключно з економічного боку.
Поєднав одне до одного через те, що:
1. - вони відбулися в мирний час і були створені владою і йшли під її контролем.
2. - вони мали катастрофічні наслідки для економіки ( СРСР не міг себе забезпечити продовольством, а Україна лишилася без промисловості, потужного флоту, тобто залишилася без підмурка для просування вперед).
Озвученою метою приватизації були саме ефективні власники, зростання продукції, зростання заробітної плати.
Справжньою виявилася підспудна мета - прибрати до рук все через осіб особо наближених до імпер-атора ( -аторчиків).
А без потужного експортноориєнтованого виробництва країна не зможе вирватися з країн третього світу, всі ознаки якого вона має на цей час.
ПРИВАТИЗАЦІЯ В УК - Інститут історії України
"...успіх Туреччини був обумовлений прискіпливим підходом влади до приватизації кожного підприємства, вивченням умов його функціонування, економічного середовища в цілому, прийняття на основі цього аналізу рішення.Подібний підхід до приватизації, із застосуванням елементів економічного планування, був запроваджений у 1990-х роках в Аргентині, де економічні реформи також принесли відчутні результати."(Аргентини, Карл !!! - А-г)
Н. М. Ногінова,к. е. н., ст. викл., Національний університет «Острозька академія»
"На початку 1990 р. Польща й Україна мали дещо подібні стартові умови. Так, національний дохід на душу населення був приблизно на одному рівні — згідно з офіційним курсом обох країн, приблизно 2000 дол. США2 . Частка державної власності в Україні на той період становила майже 90%, у Польщі також більшість великих (8400) підприємств мали державну форму власності."
"Приватизаційні процеси у свідомості більшості українців асоціюються, насамперед, як антисуспільне, антиукраїнське і злочинне явище, яке характеризується великою несправедливістю, непрозорістю, корумпованістю, спрямованістю виключно на інтереси кримінально-кланових структур та окремих осіб, наближених до влади."
"Головним мотивом приватизаційних процесів має бути пошук економічної результативності та ефективності за рахунок раціоналізації структури власності, забезпечення конкуренції та розвитку особистої ініціативи громадян України".
Сухий залишок: держава не підготувалася до проведення земельної реформи, нема ні адекватної правоохоронної системи, ні незалежних судів.
"Те, що там зараз відбувається, це треш. Ми виходимо з того, що там абсолютно прогнила система, де працюють переважно корупціонери"
І досвід діяльності влади свідчить, що практично все до чого вона торкається виходить криво та косо. Нема ніяких підстав сподіватися, що саме в цей раз вийде прямо та рівно, принаймні, як в Польщі чи Туреччині.
Так що знову актуальна підспудна мета - така сама, як і в першому випадку + заткнути дірки в бюджеті, створені владою через пристрастну жагу до голівудського життя.
|