Податкова інформує

Інформація від Канівської ДПІ

Як оподатковується поворотна фінансова допомога, отримана платником податку на прибуток?

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) під поворотною фінансовою допомогою розуміють суму коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, є безповоротною фінансовою допомогою. Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПКУ до доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, як доходи звітного періоду, включаються інші доходи, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті.

  Разом з цим, пп. 135.5.4 п. 135.5 ПКУ передбачено, що інші доходи включають суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи. Отже, сума поворотної фінансової допомоги, отримана платником податку від особи, що є платником податку на прибуток на загальних підставах (сплачують податок на прибуток за ставкою, встановленою п. 151.1 ст. 151 ПКУ), не включається до доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування.

Таким чином, у разі якщо платник податку не повертає суму отриманої поворотної фінансової допомоги на кінець звітного періоду особі, що є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, до доходів звітного періоду, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включається сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Нараховуються такі відсотки наступним чином: суму неповерненої на кінець звітного періоду поворотної фінансової допомоги помножити на кількість днів користування та на облікову ставку Національного банку України і поділити на 365 днів.

Відображення в 1ДФ операцій нарахування та виплати доходу ФОП-єдинщику (код 157), які відбуваються в різних податкових періодах (ПДФО не утримувався)

В пункті 3.3 Порядку заповнення форми № 1ДФ передбачено, що у графі 3 „Сума виплаченого доходу” відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни у наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, яка нарахована у січні та виплачена у лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена у березні), за березень (нарахована у березні та виплачена у квітні).

Отже, якщо нарахування відбулося в березні, а виплата в квітні, то таку виплату необхідно показувати в розрахунку за І квартал.

Розмір добових витрати, які включаються до складу витрат платника податку та які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування

     Відповідно до пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку.

     Добові витрати – це витрати на харчування та фінансування власних потреб фізичної особи, що понесені у зв'язку з відрядженням. Зазначені витрати відносяться до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, без документального підтвердження, але для відряджень у межах території України у розмірі не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу.

Сума добових визначається в разі відрядження: у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами; до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює. За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його замінює, сума добових не включається до складу витрат платника податку.
     Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов'язково необхідно здійснити страхування життя або здоров'я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування включаються до складу витрат платника податку, що відряджає таку особу.

Чи враховуються у підприємства витрати на придбання товарів/послуг у фізичної особи - підприємця, яка є платником єдиного податку, понесені до 01.04.11, якщо товари/ послуги реалізовано після 01.04.11?

   Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Згідно з підпунктом 139.1.12 пункту 139.1 статті 139 Кодексу не включаються до складу витрат витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв’язку із придбанням товарі (робіт, послуг) та інших матеріальних та нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи-платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації). Разом з цим, пунктом 1 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу розділ ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів та витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року.

   З урахуванням викладеного, витрати на придбання (собівартість) товарів (робіт, послуг) у фізичної особи – підприємця, яка є платником єдиного податку, понесені (нараховані) до 01.04.11, не визнаються як витрати при реалізації таких товарів після 01 квітня 2011 року.

З якого моменту фізична особа має право на застосування податкової соціальної пільги у звітному році згідно з вимогами Податкового кодексу України?

   Згідно з п.п. 169.2.1.п. 169.2. ст. 169 розділу IV„Податок на доходи фізичних осіб” Податкового кодексу України  податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

   Відповідно до п.п. 169.2.2. п. 169.2. ст.169 Кодексу платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).

   Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.