Громада та розвиток туризму: що мішає об’єднанню

«Коли ніхто не гребе, шлюпка дрейфує» (японське прислів’я)

В квітні  минув рік від старту нового приватно-громадського проекту розвитку туризму на Канівщині. Ще  малий термін для того, що робити кінцеві висновки. І в той же час, - достатній, щоб мати ясну орієнтацію щодо реалій сьогодення – і не тільки в Каневі, а й у всій країні . Незважаючи на певні зрушення та здобутки, об’єднання громади, влади та бізнесу навколо ясних орієнтирів залишається головним і  ще не реалізованим викликом. При цьому все більше питань до громади – адже зі зміною влади ситуація кардинально не змінюється.

Новий проект розвитку туризму, як приватна та громадська ініціатива

Рік тому,  ще до запуску місцевого тур. оператора («Енеко-тур»), ми з партнером швидко вийшли на розуміння високих ризиків у бізнесі по внутрішньому туризму через так звану складну кластерну структуру туристичної галузі. Очевидно, що  без відповідної інфраструктури та послуг (готелі, транспорт, ресторани - кафе, місцеві послуги екскурсоводів, реклама регіону…) ці ризики в наданні окремо взятих послуг надто великі. Чому ми й  говоримо про проект – від самого початку ми передбачали, що уникнути цих ризиків можна тільки шляхом зрушення комплексу існуючих проблем.

Саме тому вже в червні 2010 р. ми провели конференцію на цю тему, а в липні того ж року створили Асоціацію туризму. На це рішення вплинуло також  наше ознайомлення з досвідом розвитку туризму в інших регіонах.  Успішні проекти показують  – туристичний кластер специфічний і ніякий бізнес не може процвітати, поки не налагоджена системна робота по всім структурним елементам цього кластеру. І в одиночку це зробити ніхто не здатен, - простіше кажучи, - сукупність проблем по налагодженню цієї роботи можна вирішувати, тільки об’єднавшись - владі, громаді та бізнесу.

Перші результати та висновки

Отже минув рік цієї ініціативи, які ж результати?  По Асоціації результати 6-місячної діяльності опубліковані на її сайті. На тому ж сайті представлені всі напрямки діяльності Асоціації, важливі події, акції тощо тому переказувати зміст нашої роботи немає сенсу.

 Як головні позитивні результати можна відзначити

1) формально встановлені стосунки зі всіма головними гравцями в області туризму (музеї, органи влади, декілька готелів та ресторанів,  кафе, підприємці, громадські організації…), їхні представники ввійшли в нашу Асоціацію. З деякими організаціями навіть підписані договори про співпрацю, намічені та виконуються конкретні плани дій.

2) вийшов сайт Асоціації – www.tourism.kaniv.org який за належних засиль може стати дійсно важливим інструментом координації акцій  та промоції території Канівщини.

3) почалася системна робота по ряду напрямків. Зокрема, конкретні зрушення є в роботі по сільському та зеленому туризму – це спільна робота з Канівською районною державною адміністрацією. Також  проведено ряд тренінгів, які стосуються головних напрямків розвитку (написання проектів, сільський та зелений туризм), проводиться робота з молоддю.

 Як результати, що значно відрізняються від очікуваних – варто відмітити:

1. Формальне об’єднання не перейшло в реальну спільну роботу по напрямкам. Більшість членів Асоціації та наших партнерів не демонструють того рівня активності та ініціативності, які б впливали на конкретні результати. Люди просто очікують на свої дивіденди і за малим винятком,  - це роль спостерігачів.

2. В такому середовищі надзвичайно важко створювати якісні туристичні продукти – а це визначено, як один з головних напрямків роботи Асоціації.  Адже щоб покращити туристичну привабливість регіону, потрібно показувати товар лицем, чи не так? Більшість експертів та ресурсних центрів (наші заповідники + окремі організації в області туризму) важко йдуть на контакт та співпрацю, посилаючись на свою вічну зайнятість, низку своїх власних проблем та бюрократичних перепон. В той же час, відсутність асортименту якісних туристичних продуктів є другою (після інфраструктури) проблемою Канева.

3. Координація та співпраця з міською владою, як була в 2010 так і сьогодні залишається в якомусь дивному підвішеному стані. Начебто і всі не проти щось розвивати, - в той же час, спільна робота не йде по жодному з напрямків (за виключенням вже вказаної співпраці з РДА по сільському та зеленому туризму).

Щодо загальних вражень, то коротко їх висловити не просто. З одного боку, дійсно є потенціал, є окремі люди, які щось хочуть та можуть, є певні напрацювання. З іншого – лінивість, байдужість та пасивність, велика жаба, жахливий бюрократизм, корупція  – тобто, традиційний український «джентльменський набір». І розмови про специфічний «канівський менталітет» тут зайві – ситуація подібна і в інших регіонах. Питання одне – що робить в такій ситуація активна частина громади.

Як головний висновок – реального дієвого об’єднання,– як ініціатив та направлених зусиль кращих експертів та зацікавлених осіб  (ще?) не відбулося.

Головні чинники розвитку туризму в Каневі

Як ми вже відмітили, ініціативу в області туризму в Україні сьогодні беруть на себе сьогодні державні структури – Євро змушує це робити. Подібні процеси йдуть і в Каневі – музей, вертолітна площадка, термінал «Авто-ріка», дороги, нові фонди тощо – ці ініціативи йдуть від владних структур.  Вже ходять чутки й про гірськолижні спуски – звісно, все це в парі з вертолітними площадками. Бюджети реалізуються чи то пак  «закопуються» на очах шаленими темпами – хоча сумнівів, що це призведе до туристичного розквіту менше не стає.

З одного боку, це безумовно добре. Щось таки покращиться. Принаймі, дороги – це велике благо для всіх. З іншого – маса питань щодо майбутнього тільки зростає. Наступні тенденції характерні для розвитку ситуації в Каневі:

• Місцева влада – при всіх власних помилках,  знаходиться дійсно у важкому становищі. Оскільки, судячи по всьому, її ставлять в роль простого виконавця волі «зверху». І  весь дієвий «туризм» – це поки що бачення центральної влади, куди та як розвиватись Каневу в області туризму. Звичайно, можна тут згадати ініціативи міськвиконкому, вже реальні дії РДА по зеленому туризму плюс місцеві спроби навколо активного відпочинку тощо – але все це до уваги не беремо, оскільки масштаби, бюджети та результати  абсолютно різні.
• Місцева громада є достатньо активною та представлена різними організаціями. В Каневі зареєстровано більше 60 громадських організацій (ГО) і хоча про більшість з них взагалі мало що відомо, високу активність громадян добре видно на будь-яких громадських слуханнях. В той же час, не можна говорити про будь-яке єднання ГО та інших організацій навколо сфери туризму – його просто немає. Спроби нашої Асоціації є початковими і, якщо відверто, то поки що не достатньо ефективними. Принаймі, інші ГО, як і громада в цілому реагують мляво.
• Варто відмітити, що скептицизму місцевій громаді по відношенню до туризму надає як не прозорість дій влади, так і очевидна абсурдність деяких проектів. Навіщо Каневу 2 причали, коли руху по Дніпрі зараз немає і невідомо коли він буде? Навіщо вертолітна площадка? Навіщо було так гнати роботи в музеї Шевченка, щоб на 90% знищити сам дух великого поета?  Яка окупність всіх цих проектів (гроші ж платників податків, тобто наші) – чого їхати в Канів, адже по великому рахунку тут поки що нема на що дивитись – один музей і той мало не угробили?  Абсурдності цим проектам та діям додає той факт, що ніякої програми розвитку чи стратегії на середньостроковий період немає.
• Місцева громада зазвичай активізується та обговорює короткострокові наболілі питання життя міста; про перспективу ж розвитку, як правило, не йдеться. Тому сьогодні вже не дивним видається той факт, що такі речі як довгострокова стратегія розвитку туризму, чіткі цілі та орієнтири (звідки були б зрозумілими сенс та суть тих чи інших проектів) мало кого цікавлять. Чергова ініціатива Асоціації в березні порушити питання про спільну розробку стратегії туризму разом з кращими експертами України зазнала такого ж «спускання на гальмах»,   як і з минулою владою (Меморандум від червня 2010).

Тобто, що при попередній владі, що при новій – говорити про будь-яку консолідацію чи хоча-б консенсус щодо майбутнього розвитку  не приходиться. Таким чином, сьогодні на стан справ в сфері туризму впливають 2 ключові чинники:

• Домінування «бачення» центральної влади в розвитку міста
• Не готовність місцевої влади та громади протиставити чи хоча б скорегувати та доповнити «головний сценарій» своїм власним. Внутрішній розбрат, чвари та елементарна громадянська пасивність мішають цьому.

Якщо декому такий діагноз здасться надто похмурим, то можу «втішити» - в такій же ситуації перебувають десятки інших міст України, по масштабу набагато більших за Канів.  Візьміть для прикладу хоча б ситуацію з забудовою та правами киян в самій столиці.

Зрозуміло, що комбінація цих чинників та прогноз їх взаємодії вельми невтішний для канівчан – що несе «курс Центру» видно вже хоча б по сумнозвісній реставрації музею Т.Г. Шевченка. А при відсутності зрозумілих пріоритетів та чіткої стратегії, створюється ряд загроз розвитку масового туризму які вже достатньо прогнозовані:

• Інвестиційний вакуум: відсутність стратегії розвитку, офіціоз шевченківських заходів на фоні відсутності альтернативних подій та об’єктів високої туристичної привабливості не дають жодного шансу на велику зацікавленість потенційних інвесторів. Щодо малих своїх, то, здається, ситуація швидко розгортається теж не на їх користь.
• Явна присутність Центру може відлякувати не тільки інвесторів (історій про рейдерство донецьких вже чимало по Україні), а й масового споживача. Кияни, наприклад, вже по горло ситі заходами безпеки тощо при появах чи проїздах вельмишановного президента.
• Дії місцевої влади вже зазнають критики, однак що крім критики пропонує громада? Пасивність та невизначеність  замість активних дій, чітких альтернатив та визначення інших пріоритетів розвитку, які потрібно відстоювати – все це  створює загрозу посилення подальшого критиканства, а значить і повну девальвацію та деградацію ідеї громадянського суспільства та самих громадських організацій, а також ряду політичних угрупувань та партій.

Ключові питання до громади

Отже, в що може перетворитись Канів за такого розкладу, як зараз – в культурну резервацію та  центр обслуговування «еліти»? Чи  - за невдачі цих державних мега-прожектів, -  за декілька років це буде знову глуха провінція? 

Тому є питання до колег – перш за все, з інших громадських організацій, а також до об’єднань підприємців, так чи інакше пов’язаних з туризмом. Навіть  5 чи 10 таких груп та їхніх лідерів  можуть  «робити погоду», тому важливо зрозуміти мотиви їхньої діяльності чи, точніше, нинішньої бездіяльності. Так само це питання до патріотів та активістів міста – навіть по сайту kaniv.net видно, що людей, які переживають за долю Канева немало. Однак мені не до кінця зрозуміло в чому проявляється цей патріотизм та ця активність  - виключно у вигляді критики влади?

Оскільки на збори Асоціації чи конференції, які ми регулярно проводимо такі люди не приходять, то змушений задавати ці 3 ключові питання в такий дистанційний спосіб.

1. Чи дійсно туризм є пріоритетним напрямком розвитку Канева і яка роль (ролі) громади в цьому розвитку?  Зрозуміло, що відповідь «ні» на першу половину питання автоматично знімає і ряд інших запитань. Ну знову помились, нецікаво це нікому, є інші альтернативи розвитку і т.д. Якщо ж «так», є чимало запитань – починаючи з напрямків розвитку, цілей та програм, ми всі хочемо бачити чітку перспективу, особливо молодь. Інакше – заради чого тут жити і про який місцевий патріотизм мова? Фактично, постановка такого питання означає, що громада має грати якусь роль в формуванні свого ж майбутнього? Але, очевидно, є й інші ролі – невже нинішні 2 головні ролі спостерігачів та критиків по відношенню до процесів, які відбуваються всіх влаштовують?

2. Чи є розуміння необхідності об’єднання? В нашому проекті ми вже рік говоримо про об’єднання. І намагаємось реально щось робити. Об’єднані ресурси  та ініціативи дають нові ідеї, нові проекти, дають змогу розробляти  ту ж спільну стратегію розвитку, проводити маркетинг та популяризацію території Канівщини, приводити реальних клієнтів до провайдерів послуг і т.п. і т.д. Ми можемо сьогодні багато написати чи розказати про досвід інших проектів в інших регіонах, де чітко прослідковується важлива роль об’єднавчого фактору. Однак чи є це розуміння, чи є ця потреба в канівській громаді? Питання звучить, оскільки від декларацій намірів до справжніх об’єднавчих зусиль канівський шлях видається надто довгим.  Тому це є питання зрілості громади.

3. Що мішає об’єднуватись  – які перешкоди цьому?  Перешкоди є на кожному шляху, тому їх потрібно добре розуміти. Звичайно, в нас є своє уявлення та розуміння перешкод – в тому числі і внутрішніх в уже існуючій Асоціації. Однак очевидно, що є якісь і зовнішні чинники. Скажімо, формат, запропонований нашою Асоціацією включає окремі послуги членства, окремо – двохсторонні формати співпраці з партнерами (конкретні проекти та плани дій), окремо – написання спільних проектів з будь-якими ініціативними групами, надання сайту для будь-яких публікацій, що популяризують туризм та об’єкти туризму на Канівщині і т.п. Ми відкриті і пропонуємо всім співпрацю. Але на жаль, похвалитись великою відгуків на такі пропозиції поки що не можемо. І в певній мірі це ставить під загрозу діяльність нашої організації – так кому, все-таки, тут потрібен туризм?

Підсумовуючи. На наше переконання громада має брати на себе більшу  відповідальність, грати більше активних ролей в розбудові ключових напрямків розвитку міста та району. Зараз цього не відбувається. Процеси йдуть виключно по сценарію, написаному центральною владою, які вже  становлять загрозу майбутньому розвитку туризму.  Місцева влада намагається очолити процеси розвитку туризмі на місцевому рівні. Однак шансів, що «сценарій Центру» буде переписаний дуже мало – нинішні українські реалії скоріше говорять про повернення до автократії. Знову повертається совдепія, покладання виключно на адмінресурс, офіціоз в заходах і пішли поїхали. Як на таке реагуватиме сучасний турист – питання риторичне. 

Тому активна позиція всієї громади, власна позиція громадських організацій та їхні активні дії можуть бути тим суттєвим доповненням, що дозволить ці величезні інфраструктурні інвестиції та інші про-владні проекти направити у справжній та потужний розвиток Канівщини в сфері туризму.

Ми закликаємо інші громадські організації, лідерів та активістів громадських рухів до обговорення цих питань та до прискорення об’єднавчих процесів. «Коли ніхто не гребе, шлюпка дрейфує» говорить японське прислів’я. То чи не пора братись за весла, поки не заштормило по-справжньому?

Ваші коментарі та відповіді будемо раді бачити в коментарях,  також ви можете їх надсилати та контактувати з нами по  info@tourism.kaniv.org  

Юрчак Олександр, голова Туристичної Асоціації Канівщини