Усупереч здоровому глузду Верховна Рада України ухвалила закон "Про внесення змін до Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" яким передбачається «офіційний підйом» копій прапора Перемоги із Державним прапором у дні, пов’язані з вшануванням подій Другої світової війни.
Український національний державний прапор і червоний не повинні бути разом. Адже перший – це прапор державності та національної гордості, другий – символ потоплення в крові України та рабства українців. Під червоним прапором кремлівська окупаційна влада забирала останній хліб та чинила геноцид української нації – Голодомор.
Червоний прапор з'явився в Україні не під час так званого "визволення" у 1944 році і не після штурму Рейхстагу. Червоний прапор принесли в Україну на багнетах ще у грудні 1917 року – як символ окупації. Під червоним прапором російські більшовики розпочали війну проти УНР, саме він став символом другої агресії більшовиків проти України на початку 1919-го. Червоний прапор – точна копія прапору РСФСР – став символом більшовицької окупації України, яка принесла знищення синьо-жовтого стягу і загалом української державності.
Канівська міська організація Всеукраїнського об'єднання "Свобода" вважає, що поява червоних прапорів на вулицях Канева та України у травні 2011 року – це відвертий історичний реванш. Це знак продовження окупації України - історичної, духовної, мовної, культурної, інформаційної, економічної, політичної. Це намагання закріпити комплекс меншовартості і винуватості вже у нових поколінь українців, які народилися поза совєтським окупаційним рабством.
Ще у травні 2009 року Прилуцький міськрайоний суд Чернігівської області визнав незаконним рішення місцевих органів самоврядування і заборонив "використання символів часів Великої вітчизняної війни в день державного свята – Дня Перемоги". 19 квітня 2011 року постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області задоволено позовні вимоги Кіровоградської обласної та Знам'янської міської організацій Всеукраїнського об'єднання "Свобода" у справі за адміністративним позовом до Знам'янської міської ради Кіровоградської області про скасування рішення "Про використання символіки років Великої Вітчизняної війни у святкових заходах у місті Знам'янка" від 21.05.2010 року №1292. Згідно з рішенням суду, місцева влада не має права вивішувати червоні прапори неіснуючої держави СССР під час святкових заходів у місті Знам'янка.
Ідея з вивішуванням копій прапора Перемоги – це чиста маніпулятивна технологія. На цьому прапорі зображено серп і молот – комуністичні символи. Українським же законодавством раніше ухвалювалися рішення про демонтаж радянської (комуністичної) символіки. Комуністична система визнана судом як така, що призвела до смерті мільйонів українців. Отже вивішення червоних прапорів це ще й глумління над тими, хто загинув від комуністичного режиму.
Канівська міська організація ВО «Свобода» звертається до Канівської міської влади, до міського депутатського корпусу: не допустимо наруги над пам’ятю українців, що загинули (постраждали) від комуністичного режиму. Ні червоним прапорам на державних установах та підприємствах міста! Так Українському синьо-жовтому стягу!
"Депутаты Львовского городского совета во время сессии 21 апреля приняли постановление, которым запретили использовать во время празднования Дня победы не только советскую, но и нацистскую символику. В документе отмечено, что во Львове запрещено использовать символику СССР, нацизма и коммунистическую символику."
Тобто - символіка нацизму є більш прийнятною для СВОБОДИ
"В документе отмечено, что во Львове запрещено использовать символику СССР, нацизма и коммунистическую символику"
it-kanev, тобто символика що комунізму, що нацизму - це одне й те ж... що не зрозуміло?..
а канівські депутати якби мали тверезу голову, то мали би прийняти також відповідне до Львівського рішення...
одна лиш "СВОБОДА" насьогодні є дійсно національною силою українців!..
У мене запитання до, як сказав ТАТО "...дійсно націонанальної сили українців..", тобто до тієї її частини, що сидить у Канівській міській раді.
То чому ж тоді Ви, шановні панове депутати Гамалій, Скорина і Варавка на останній сесії не поставили на голосування такого проекту рішення? Адже це була остання сесія перед святами. І навіть якщо б Ваші колеги Вас не підтримали б, байдуже, Ви б сильно заявили про свою позицію. А так... на Канівнеті... дрібнувато...
День Перемоги - це свято, перш за все, ветеранів, яких залишилося мало. І воювали вони під червоними прапорами. Дайвайте віддамо їм свою шану і повагу, адже більшість із них воювали за свою рідну землю, за своїх дітей, батьків і матерів. І їм було не до філософій, які ми розводимо зараз, зручно вмостившись біля комп’ютера.
По-перше, заява була виголошена на сесії. Виголошена до початку розгляду порядку денного, тоді, коли сесійну залу ще не покинув жодний з депутатів, представників громадскості, преси. Тобто її почули значно раніше, ніж вона була розміщена на Канівнеті.
По-друге. Згідно діючого регламенту Канівської міської ради любе питання порядку денного повинно пройти слухання в комісях та на депутатських слуханнях. Тобто нашу пропозицію про включення в порядок денний "Про вивішування червоних прапорів на державних установах і підприємствах" просто б, без обговорюваня відхилили. І в такому розвитку подій, ані заява, ані проблема не прозвучала б. А так , як мінімум, вона озвучена. Плюс підкріплена засобами інформації.
Доця, і воювали вони не за свою рідну землю, за своїх батьків і матерів, і навіть не за своїх дітей... Бо те все перечислене належало батькові Сталіну. І він з тим усим міг зробити все, що забажав. І під червоним прапором.
Пропозиція про святкування 9 травня з червоними прапорами була винесена на розгляд Верховної Ради комуністами з прицілом на вибори 2012 р. Регіонали підтримали її сподіваючись привернути до себе виборців старшого віку, а за одно відволікти увагу громадян від більш важливих проблем. І це їм вдалося. Складається враження, що нікому немає діла до росту цін на продукти, росту тарифів за комунальні послуги, падіння життєвого рівня одних та непомірне збагачення інших... Головне, з яким прапором вийдуть ветерани на площі. Але ж від цього нічого не зміниться.
Опять предрассудки))))
Вы скоро красный цвет запретите в принципе, уберете его из природы и памяти) Сейчас реально надо задуматься а не "ганьба" что радуга имеет красный цвет?) Тут нужно создать рабочую группу))))
Была страна, она победила фашистов, флаг был в этой стране такой какой он был - имеет право появляться в день победы! Это история, часть каждого из нас и этого не изменить! Стоит думать о более важных вопросах!
Звісно вже давно час міркувати над більш важливими питаннями.
Проте на перекурі варто таки визначитись хто отримав перемогу чи то країна,чи то держава, чи то народ і якщо народ то який.
Вот жаль что много наших граждан "думают" только на корточках, выкуривая сигарету со стеклянными глазами))
Была одержана победа над агрессором - такой ответ Вас устроит?
6 травня 2011 року Всеукраїнське об'єднання "Свобода" пікетувало посольство Російської Федерації в Україні під гаслом "Москва, покайся за розв'язання Другої світової війни". Учасники акції мали на меті донести до суспільства правду про роль СССР у розв'язанні Другої світової війни, адже відповідальність за це мають нести обидві імперії – як комуністичний СССР, так і нацистська Німеччина.
Зокрема, йшлося про агресивну імперіалістичну сутність СССР, про російсько-шовіністичний характер внутрішньої та зовнішньої політики цієї держави, про системне співробітництво між СССР та Німеччиною у військовій та економічній сферах протягом усього міжвоєнного періоду, про союзницький пакт Молотова-Ріббентропа разом з його секретними додатками, який розпочав Другу світову війну і яким СССР та Німеччина поділили між собою Центральну та Східну Європу, про союзницьку політику СССР щодо Німеччини та колосальну економічну допомогу гітлерівському режимові протягом 1939-41 років, про військову агресію СССР проти суверенних держав на першому етапі Другої світової війни, про колосальні військові злочини і злочини проти людства, котрі чинили каральні органи СССР протягом Другої світової війни та після неї, а також багато інших фактів.
Для наочності під час акції було продемонстровано виставку фотофактів "Гітлер і Сталін – брати-близнюки", де було продемонстровано красномовні моменти "братерської" дружби СССР та націонал-соціалістської Німеччини. Під час демонстрації фотовиставки учасники акції поклали совєцький прапор, під яким чинили геноцид української нації у 20 столітті, на бруківку перед російським Посольством. Тим самим активісти закликали свідоме українство слідувати цьому прикладу: 9 травня червоні ганчірки мають валятися на бруківках, а не висіти на державних установах поруч з Державним прапором.
Активісти тримали плакати: "Німеччина вибачилася, а Москва?", "Москва, покайся!", "Друга світова війна – злочин Москви і Берліна", "Червоний прапор – прапор окупації", "9 травня – це не свято, а жалоба!".
На відміну від Німеччини, котра визнала свою провину та засудила гітлерівський режим, Російська Федерація як правонаступниця СССР не тільки не визнала злочинної сутності большевицього режиму, а навпаки – займається системною пропагандою неосталінізму, виправдовує й приховує злочинну роль СССР у розв'язанні Другої світової війни, не визнає геноциду українців у 20 столітті. Керівництво Російської Федерації через свою п'яту колону активно здійснює імперський реванш, у тому числі, послуговуючись міфами та фальсифікованою історією про так звану "Великую атєчєствєную войну", де українцям відводиться роль зрадників, а кривавому сталінському режиму – роль "асвабадітєлєй". Останньою краплею стала інспірована неосталіністами ініціатива вивішування в Україні червоних прапорів окупації, геноциду і брехні.
Тому сьогодні українські патріоти вимагали від Російської Федерації покаятися за злочини більшовицького режиму та сталінізму, визнати СССР винним у розв'язанні Другої світової війни, покаятися за геноцид української нації у 20 столітті, визнати факт московської окупації України протягом 1919 – 1991 років, відмовитися від спроби імперського реваншу в Україні. Учасники акції переконані: тільки після каяття Росії стане можливим нормальний діалог двох суверенних держав.
Заяву з вимогою покаяння Москви голова Київської міської організації ВО "Свобода" Андрій Іллєнко передав до Посольства Росії.
Прес-служба Київської міської організації ВО "Свобода"
Просто продублюю ДОЦЮ, бо повністю з нею згодна.
"День Перемоги - це свято, перш за все, ветеранів, яких залишилося мало. І воювали вони під червоними прапорами. Дайвайте віддамо їм свою шану і повагу, адже більшість із них воювали за свою рідну землю, за своїх дітей, батьків і матерів. І їм було не до філософій, які ми розводимо зараз, зручно вмостившись біля комп’ютера."
Від себе добавлю - шана живим і світла пам'ять загиблим.
Світла пам"ять загиблим... Усім, усім... І німцям також... Хіба вони винуваті, що їх погнали на війну... А хто за що воював?.. Воювали, бо їх гнали...
І я маю право про це говорити: мій батько лишився на цій війні, куди його погнали, ноги... Погнали, як скотину... Попереду - німці, позаду - "заградатряд". Не зважаючи на те, що був звичайним бійцем... Війна без права вибору. Вірніше, вибір був - смерть...
А ви - слава героям! Які герої! Герої - "заградатрядовци"! А ті, хто зробив війну - прості смертні. Гарматне м"ясо, нічого не варте. Засіб досягнення мети будь-якою ціною.
Що цікаво: чим більше віддаляється від нас війна, тим більше героїв-ветеранів. Та цих справжніх ветеранів залишилася жменька... Решта - спекуляція на крові і тих, хто загинув, спекуляція на муках тих, хто помер від ран і хвороб.
9 травня – Всеукраїнський День жалоби за полеглими у Другій Світовій війні
Громадська організація «Разом» в зв’язку з наближенням ювілейної дати 65-річчя завершення війни поміж гітлерівською Німеччиною та СРСР, Францією, Великобританією та США з багатьма іншими союзниками і перемогою у цій війні альянтів 8 травня 1945 р. звертається до всіх небайдужих в Україні провести 9 травня 2010 р. Всеукраїнський день жалоби за полеглими у Другій Світовій війні.
В програму заходів рекомендуємо провести наступні заходи:
1. Проведення урочистих траурних віче Пам’яті по всіх регіонах України в містах, селах та інших населених пунктах.
2. Проведення молебнів та інших урочистих заходів на могилах полеглих воїнів з України, які загинули в наслідок війни 1939 – 1945 років, зокрема згадати полеглих українців у трагічній Фінській війні, полеглих у Монголії під час боїв на Халхін-Голі 1939 р. і в боях з військами Японії осінню 1945 р., а також українців, які полягли у вересні 1939 р. у боях з німецькими і радянськими загарбниками в лавах Війська Польського.
3. Окремі траурні заходи потрібно організувати на місцях знищених під час війни сіл й інших населених пунктів та вбитих там мешканців. Вшанувати всіх мирних громадян, замордованих під час війни на землях України.
4. Проведення молебнів та інших траурних заходів на військових похованнях в Україні всіх учасників Другої світової війни не залежно від приналежності до воюючих сторін.
5. Всім учасникам заходів і просто самостійним учасникам акції для вшанування пам’яті підготувати і носити весь день на рукаві одягу чорну траурну стрічку; зробити особисті бейджики пам’яті з прізвищами рідних, які загинули під час Другої світової війни, і носити на собі увесь день, а у вечері запалити у вікнах домівок свічки пам’яті.
Якщо хтось вважає нормальним відзначати цей день святковими веселощами переможця – це його особисте право і най святкує. Відомо, що для когось війна – біда, а для когось – мати рідна, засіб для звеличення. Нехай собі святкують свою перемогу, брякають зброєю і лякають світ своєю військовою могутністю – ми не боїмось! Ми пам’ятаємо наші жертви і не дозволимо розпочати нову війну. Задля цього і потрібно провести масові заходи пам’яті «Ніхто не забутий – ніщо не забуто» по всій Україні.
Заради себе і майбутнього своїх дітей – не будь байдужим, прийми участь у Всеукраїнському Дні жалоби за полеглими у Другій Світовій війні 1939 – 1945 років.
Підтримую
.85%, 11 голосів
Не підтримую
.0%, 0 голосів
А я святкую перемогу
.15%, 2 голоси
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]