Я вважаю, що моя кров на руках кожного з членів конкурсного комітету, проте найбільше її на руках В.Ніколенко

              Давно минули «бурні» 90-ті, але звички діючих осіб того часу залишилися без змін. Хіба, що їхні спортивні костюми змінились на костюми з піджаками, на лацканах яких стали красуватися депутатські значки. Але і стиль їхньої роботи, і «методи впливу», і навіть «способи переконання» сьогодні нічим не відрізняються від тих кривавих розборок з невигідними бізнесменами. Щоправда, тоді вони просто «вибивали» з них мзду, а тепер стали співвласниками їхнього бізнесу і вже «захищають» своїх … «корів», яких «доять» і до цього часу. Особливо це стало відчуватися з приходом до влади В.Ніколенко.

         Прикладом цього є події останніх днів. Не секрет, що від мене «діставалось» і Фролову, і Коломійцю, але вони приймали мої аргументи  і відносно маршруток по місту (саме тоді ми започаткували альтернативне перевезення пасажирів по і місту і створили конкуренцію), і відносно хибності рішення будівництва АЗС на стадіоні, і відносно багато чого іншого.

           Але варто було лише спробувавши раз покритикувати В.Ніколенко за корупційні дії на користь О.Калніболоцького і його підприємства ПП «Канівавтотранс», як я відразу отримав «по голові» в повному розумінні цього слова.    

           При чому «співпала» ця подія якраз із днем, коли прокурор вніс Протест на незаконне рішення виконавчого комітету Канівської міської ради щодо визначення переможця на маршруті №1 в м. Каневі. Дивно, правда?

            І що цікаво, коли я звернувся до Ніколенка із заявою, що це недобрий знак, В.Ніколенко з посмішкою (?!!!) зазначив, що це не він. А я і не сумніваюся в цьому. Сумніваюся лише в тому, чи на своєму місці В.Ніколенко, якщо за його керівництва в місті нападають на підприємців міста, а мер посміхається.

          Далі було цікавіше. Погрози по телефону. Шедевр винахідливості. Дзвонили з телефону – автомату, що біля вікон В.Ніколенко. Наче б то спеціально для того, щоб «господарі» побачили, що робота по залякуванню Сухобруса робиться на п’ятірку. Не вийшло. Не злякався. Тоді взяли ще раз «огріли» трубою (чи битою) по голові. І не де-небудь, а прямо біля приміщення Черкаського окружного адміністративного суду. При тому, що лише Калніболоцький з Маланчевим знали, що саме там і саме в той час (16.30 год.) Сухобрус виходитиме із засідання.

         І хто ті «замовники», навіть не здогадуюся… Може ви з трьох разів здогадаєтеся?

          Проте я особисто звинувачую у цьому усіх членів конкурсного комітету, які дозволили собі сфальсифікувати рішення, яким і створили не лише «бійню» між перевізниками міста, а й позбавили місто конкуренції, дозволили оббирати пасажирів занадто високими цінами на проїзд, а пенсіонерів з ветеранами, які своїми руками створили ці блага для сьогоднішніх «бізнесменів», змусили відчувати себе людьми третього, вже непотрібного меру, сорту.

          А головним «режисером» цього безчинства, на мій погляд, є особисто В.Ніколенко, дії якого сьогодні нічим  не відрізняються від його дій під час виборчих перегонів, які він програв і про це знає не лише все місто, а й вся Україна.

         Чомусь згадалася трагічна смерть підприємця Олексійчука (власника кафе «Еден») . Цікаво, що й там однією з основних дійових осіб був В.Ніколенко.

            До чого це я згадав? Сам не знаю…