Пожалійте наші ноги і взуття

♦  

– А нехай тобі… – саме так щодня, вранці і вечером говорять сотні, ні, тисячі жінок. які спускаються від рогу вулиці Торгової (Воровського) до Шевченка (в районі  «Укрпошти»).  І вітання такі вони  посилають міському голові та, в особі Абов Авеяна, дорожникам. Річ у тім, що років два тому тут ремонтували пішохідну доріжку. Дякуємо. А от частину ділянки, що метрів десять нижче пішохідного переходу, забули. Тобто, не забули, а не порахували потрібним поремонтувати. Дійсно, ям великих там немає,  але пройти жінці в туфлях чи дитині, там неможливо, каміння дістає до п’ят через підошви взуття. Тому то й обходять  усі той відрізок дороги по грунтівці то зліва, то справа. А асфальту там потрібно зовсім небагато. Головне: зважити на прохання канівчан, та довести все до ладу.

А заодно і ще одне  прохання до дорожників. Ремонуючи відрізок дороги на розі вулиці Торгова (біля магазину «Електрик»), ви забули зробити бордюр чи хоча б якийсь горбик із асфальту, тому в період злив вода стрімголов летить із вулиці Торгової аж від музичної школи донизу, в яр  (зливна решітка часто не справляється з навантаженням), залишаючи після себе вирву. Дві липи там  вже стоять із голим корінням. А через рік і пішохідна доріжка  піде туди ж. Тоді що, знову гроші з міського бюджету викидати на нову пішохідну доріжку?

Тож дуже вас просимо: доведіть зроблене до ладу.

 І наперед дякуємо за розуміння.

                                                                                       Надія Куницька