На Канівщині активісти реконструювали Королівську криницю

Це приклад відповідального соцісу.

Прочитаєш і начебто як з усім згоден: і активісти-волонтери - честь і хвала; і фарбування зрубу криниці, бесідок - теж непогано, роблять, що можуть. Але щось мене збентежили останні слова "природна місцева історична пам’ятка".

Почнемо танцювати від пічки, тобто від слова, одиниці мови, яке ототожнює все навколишнє - і явне, і примарне. Історична пам’ятка тай ще королівська. І після цих слів виникають певні асоціації, але ніяк не новобуд.

Чи вважаєте, що приїдуть сюди з далеких далечинь за водою?

Ні, вони приїдуть сюди за враженнями.

А чи вразить вона їх? Теж ні.

Чи виправдаються сподівання? Скоріше за все теж ні.

І тут виходить на перший план головний світовий принціп всього занепаду - розчарування, яке руйнує все, чого воно торкнулося.

В цілому турбуватися ні про що тут, як позіціонуємо і просуваємо Каніщину як промисловий осередок - мало що буває на промзоні.

Але якщо туристичний кластер, то тут, м'яко кажучи, є де ще попрацювати, конкретніше кажучи, ще кінь не валявся, тут потрібно битися за кожного туриста.

Я вже залив сюди багато літер і додам ще трошки в плані того, що все повинно працювати на результат. Ззрозуміло, що на кращій, а не на казна-що, на галочку в звіті.

Скажу про стелу «Я ♥ КАНІВ», оцінив би так - гламурненько, тобто дуже посередньо. А це через те, що вона ніяка - в неї нема і натяку на особливості міста (історичні, культурні).

Першоджерело цього буму любові до рідного міста.

І згадався річної давнини конкурс на кращій сценарій рекламного ролку про наше славетне місто.

Де воно, що воно так, як воно... Темний ліс. Ви ж там kanivrada1, 2, 3, 4, 5 ... ну і далі по зменьшенню номерів та зарплат, повідомляйте частіше про подальшу долю гучних проєктів. Очікуємо, просто цікаво.

Час спливає, а все йде дуже-дуже неквапливо.

Все гаразд, поспішати нікуди?