Каневі на Черкащині на могилі Тараса Шевченка 18 червня 1939-го відкрили бронзовий пам'ятник. Поруч з ним почав роботу літературно-меморіальний музей.
Ще 1926-го розпочалось активне впорядкування могили. Шевченківський меморіал на Чернечій горі в Каневі проектували та споруджували з 1934 року за постановою Раднаркому УСРР. Перед цим радянська влада змінила хрест на могилі Шевченка на тимчасовий пам'ятник-бюст, який виготовили робітники Городищенського цукрового заводу. До 120-річчя з дня народження Кобзаря конкурс на кращий пам'ятник Шевченку в Києві виграв ленінградський скульптор Матвій Манізер. Коли пам'ятник виготовили і привезли у сквер навпроти Київського університету, виявилося, що він замалий для того простору. Тоді було прийнято рішення встановити його в Каневі. А в Києві скульптор повторив із несуттєвими змінами свою попередню роботу.
15 серпня 1941 року німецькі війська зайняли Канів. Вони пограбували державний заповідник "Могила Тараса Шевченка". У спустошених залах музею влаштували казарму для солдат, а потім перетворили на концтабір. Після війни заповідник відновили. 1978-го на могилі Шевченка вчинив акт самоспалення дисидент Олекса Гірник.
Джерело: Газета.уа |