15 квітня у Каневі на цвинтарі по вулиці Монастирок відбулося відкриття пам’ятного знаку із вмонтованим в нього прахом Віри Річ, видатної англійської перекладачки творів Т. Шевченка, яка заповіла, щоб її прах знайшов спочинок біля могили Кобзаря. Віра Річ померла 20 грудня 2009 року у Лондоні де й проживала.
Над перекладом творів Т. Шевченка вона працювала протягом 20 років. В експозиції музею Т.Г.Шевченка в Каневі у відділі перекладів поета мовами світу є й англомовні праці англійської перекладачки.
Делегація по вшануванню пам’яті Віри Річ зібралася на Тарасовій горі. Учасники заходу поклали квіти на могилу Шевченка, відвідали музей Кобзаря, виставку видань присвячену творчості перекладачки і вирушили на траурну церемонію. Вшанувати пам’ять видатної українки приїхали діячі науки і культури з Великобританії, Білорусі, Києва та Львова.
Дмитро Дроздовський, заступник головного редактора журналу «Всесвіт», вісім років співпрацював із Вірою Річ, був у неї в гостях, автор ряду статей про неї. Анатолій Шпиталь, співробітник Інституту літератури АНУ, дослідник історико-біографічних романів пов’язаних із творчістю Т.Шевченка. Ігор Ліховий, генеральний директор ШНЗ у 1989-2005 роках, Посол України в Республіці Білорусь у 2007-20010 роках.
У 1950-х роках, Віра та її мати Маґдален Річ як представник організації Червоного Хреста, допомагали українським та білоруським еміґрантам, познайомилися з їхніми національними та культурними традиціями. Білоруський письменник, перекладач Язеп Янушкевич співпрацював з Вірою у сфері перекладів білоруської літератури, вона приїздила до нього в Білорусь.
Алан Фловерс - професор (фізик-ядерник) Kingston University в Лондоні, познайомився з Вірою у 1992 році. Тоді вона була відома як публіцист з проблем науковців в радянській Україні і Білорусії, відстоювала їхні права, першою в Британії написала про Чорнобильську трагедію. Саме йому Віра заповідала поховати її біля могили Шевченка. Завдяки перекладам Віри, Алан відкрив для себе творчість Кобзаря.
Язеп Янушкевич і Алан Фловерс поклали на могилу вінок, який у квітах символічно поєднував символи України і Білорусі. Зі Львову приїхала Ганна Косів, науковець, дослідниця перекладів В.Річ. Також з Британії прибули Хіларі Черз – письменниця, перекладачка та Джейн Тейлор – племінниця Віри Річ (її мата Пегі Стенлі була двоюрідною сестрою Віриної мами).
Від місцевої влади вшанували пам’ять: Олекій Леонтьєв, заступник Канівського міського голови; Василь Коломієць, генеральний директор Шевченківського національного заповідника; наукові співробітники ШНЗ, працівники гуманітарної сфери, туризму, освітяни, представники ВУТ «Просвіта імені Тараса Шевченка», ВО «Свобода», УНП, жителі вулиць Монастирок, Честахівського, Бесарабія.
Як відмітив у своїй промові на могилі Віри Річ Дмитро Дроздовський: «24 квітня 2006 року Віра Річ відсвяткувала своє сімдесятиріччя, висловлюючи в такий спосіб пошану до української землі. В. Річ зізналася, що має одне нереалізоване бажання: щоб її прах знайшов спочинок в Україні поряд із Чернечою горою, де покоїться Тарас Шевченко, якому вона віддала все життя.
Українська громада Великобританії шанувала протягом довгих років її діяльність, у якій вона пропаґувала конкретні знання про українську культуру та літературу, особливо серед англомовного суспільства, а 4 січня 2010 року лондонські українці вшанували пам’ять про неї похоронною Службою Божою, яку відправили в лондонській кафедрі Української греко-католицької церкви».
На траурному мітингу виступили Ігор Ліховий, Дмитро Дроздовський, Олексій Леонтьєв, Алан Фловерс, Язеп Янушкевич, Анатолій Шпиталь, Ганна Косів, учні школи №6 прочитали вірші Шевченка в перекладі Віри Річ, священник Канівської церкви УАПЦ о.Володимир провів на могилі панахиду.
На фото: покладання квітів до могили Т.Шевченка;
делегація біля пам’ятника Т.Шевченка;
відвідування експозиції музею Т.Шевченка;
о.Володимир (Червонніков), Хіларі Черз, Джейн Тейлор, К.Андрієнко, Дмитро Дроздовський;
Виступи на могилі Віри Річ: Дмитро Дроздовський, Олексій Леонтьєв, Алан Фловерс, Язеп Янушкевич.
Біографічна довідка:
Віра Річ народилася 24 квітня 1936 р. у Лондоні (Faith Elizabeth Joan Rich – перше своє ім’я вона переклала з англійської, змінивши на українське Віра) – відома у світі перекладачка української літератури англійською мовою; секретар Англо-Українського Товариства в Лондоні. У лондонському «Українському віснику» 1957 р. вийшов друком її перший переклад з української мови, а саме «Пролог» до поеми «Мойсей» Івана Франка. Це був дебют Віри Річ, якщо говорити про її переклади української поезії. Через 40 років, уже в незалежній Україні, 1997 р. Спілка письменників України нагородила її премією імені Івана Франка. Від кінця 1950-х рр. ця англійська поетеса не розставалася вже з українською поезією до кінця життя – як її дослідник, популяризатор і перекладач. Протягом усього життя, починаючи з 1961 року, В. Річ перекладала творчість Т. Шевченка («Кобзар» перекладено повністю у 1961 р.), І. Франка, Лесі Українки, М. Зерова, П. Филиповича, П. Тичини, В. Стуса, В. Симоненка, Л. Костенко та інших видатних українських письменників. Авторка сотні статей про українську літературу в англомовних журналах. Авторка збірок поезій «Outlines» (1960), «Portents and Images» (1964). У 2007 році за підтримки Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАНУ вийшло видання вибраних поезій Т. Шевченка в перекладі Віри Річ (із передмовою академіка Івана Дзюби). Це фундаментальне академічне видання має назву «Тарас Шевченко. Вибрана поезія. Живопис. Графіка», що побачило світ у видавництві «Мистецтво» (твори Шевченка представлено і в оригіналі).
«Шевченківський словник»: «Річ Віра – англійська поетеса і перекладачка ірландського походження. Народилася в Лондоні (...) Протягом 1960–69 рр. опублікувала переклади 51 твору Шевченка повністю (в тому числі 9 поем) та уривок (11 рядків) з поеми «Княжна». 16 творів Шевченка («Причинна», «Неофіти», «Маленькій Мар’яні», «У тієї Катерини», «І знов мені не привезла», «За сонцем хмаронька пливе» та інші) перекладено англійською мовою вперше» (т. ІІ, Київ, 1977).
Провідний спеціаліст відділу культури
і туризму виконавчого комітету
Канівської міської ради К.Е.Андрієнко |