Перший номер газети під назвою "Вісти Канівського повітового ревкому та повітового комітету КП(б)У" вийшов 17 квітня 1921 року. На той час до Канівського повіту входили Богуслав, Корсунь, Миронівка, Ходорів та 167 навколишніх сіл.
Розташування нашого міста на околиці повіту ускладнювало керівництво прилеглими територіями, тому невдовзі повітовий центр було перенесено в Корсунь, хоча повіт, як і раніше, іменувався Канівським. Там, у Корсунській друкарні, і побачив світ перший номер Канівської газети "Вісти", підписаний редактором Григорієм Глускіним. Виходила вона тричі на тиждень на двох сторінках, друкувалася на сірому або світло-синьому цупкому папері, і доставлялася у найвіддаленіші куточки повіту. Зміст газети широко відображав то-дішнє політичне і економічне становище як у регіоні, так і в країні, утвердження радянської влади, проведення колективізації і культурної революції на селі. 5 травня 1931 року газету "Вісти" перейменували на "Соціалістичну перемогу".
Редагував її спочатку Х.Кербель, а пізніше - Василь Семенович Титов, який згодом, після війни, працював у Канівській середній школі №2. Із липня 1941 року по квітень 1944 року, в період німецько-фашистської окупації, газета тимчасово не виходила. 2 травня 1944 року газета знову почала випускатись. На той час вона перебувала в підпорядкуванні Київського обласного поліграфвидаву. В серпні 1944 р. постановою бюро Київського обласного комітету КП України канівську районну газету "Соціалістична перемога" перейменовано на газету "Дніпрова Зірка". Цю ліричну назву дав їй поет-фронтовик, відповідальний секретар, журналіст Маркіян Винокуров.
...У зв'язку із створенням при Корсунь-Шевченківському територіальному виробничому управлінні міжрайонної газети, випуск районної газети "Дніпрова Зірка" припинився з 1 червня 1962 року. Відповідно до постанови ЦК КП України та Черкаського обкому КП України газета відновила свою дія-льність із 20 березня 1965 року. На той час редакція "Дніпрової Зірки" була підпорядкована Канівському міськкому партії України та Черкаському облполіграфвидаву.
Упродовж усієї історії наша газета залишалася невід'ємною часткою життя своєї країни, свого народу, жителів Канева і району, разом із ними переживала круті колізії повсякденного буття. При цьому за будь-яких обставин журналісти прагнули бути з людьми, робити для них газету читабельною, цікавою, оперативно відгукуватися на питання, поставлені реаліями, жити болями, тривогами і радощами своїх співвітчизників.
Очевидно, це й створювало авторитет газеті. В усі роки її рейтинг, порівнюючи з іншими районними часописами, був досить високим. Про це переконливо свідчить і те, що в 1971 році вона була нагороджена Грамотою Президії Верховної Ради України. І сьогодні тираж "Дніпрової Зірки" залишається одним із найбільших серед районних газет області. А це говорить про те, що їй довіряють, її люблять.
Безумовно, крім наполегливості і творчих пошуків наших журналістів тут відіграють роль і добрі традиції газети. У свій час їх розвинуло старше покоління газетярів - редактори Іван Силович Приходько, Марія Іванівна Русняк, Зінаїда Овсіївна Касич-Пилипенко, журналісти Григорій Григорович Кусенко, Микола Леонтійович Гончар, Юрій Порфирович Козін, Євген Петрович Ямпольський, Іван Федорович Синящокий, Петро Остапович Семенченко, Василь Прокопович Капиш, Анатолій Тимофійович Кутовий та інші.
Значну роль у становленні газети як однієї з кращих в області відіграв Іван Михайлович Белименко, який працював редактором беззмінно з 1973 до 2000 року. Саме під його рукою зросло середнє покоління "дніпрозірчанських" журналістів, а саме Ліна Василівна Кучеренко, Андрій Андрійович Зелененко, Катерина Андріївна Черняк, Євген Борисович Бруслиновський, Лариса Павлівна Зелененко, Ольга Всеволодівна Білокінь, Марина Степанівна Захарчук, Іван Михайлович Басистий, Іван Іванович Кугно, Андрій Костянтинович Нестеренко, Віктор Васильович Погрібний.
Знають читачі й нову генерацію газетярів, яких об'єднав довкола "Дніпрової Зірки" редактор Євген Бруслиновський: Анатолія Дмитренка, Віру Загородню, Наталію Ульяницьку, Максима Гайдая. Ніколи не обійшлася б газета без послуг бухгалтерів Анастасії Шиян і Тамари Литвиненко, коректорів Наталії Скоряк і Ніни Драсовської, секретар-друкарки Марії Бузницької, дизайнера Юрія Носенка, техпрацівниці Ніни Шевченко та багатьох-багатьох інших. Ну і, зві-сно ж, як же без колективу канівської друкарні "Родень", в якій "Дніпрова Зірка" друкувалася до 2001 року. Згодом, наша газета перейшла на випуск до більш сучасної Звенигородської друкарні. Наразі її поліграфічним партнером є Смілянська друкарня "Тясмин".
Минають роки, спливають десятиліття, змінюючи все живе та неживе, але незмінною залишається сутність "Дніпрової Зірки" - працювати для людей, бути виразником надій і сподівань тих, хто нелегким повсякденним трудом торує шлях у майбутнє.
Нехай же і далі "Дніпрова Зірка" пломениться яскраво і життєдайно, радує канівчан гострими, актуальними, змістовними публікаціями. Бажаємо творчим і технічним працівникам редакції, ветеранам - усім, хто творив і творить газету, - доброго здоров'я, щастя, невичерпної життєвої енергії, осяйного натхнення, нових творчих здобутків, визнання межи людей, а нам, читачам, і надалі отримувати цю чудову газету і разом з журналістами через 10 років відсвяткувати її 100-річний ювілей!
Світлана Костенко, начальник архівного відділу Канівміськради
Джерело: "Дніпрова зірка" |