НАТО було створено 1949 року для забезпечення миру та стабільності на європейському континенті після двох руйнівних світових війн. Альянс допоміг забезпечити безпрецедентний період миру та безпеки для громадян Північної Америки та Європи.

Створення Альянсу було частиною більш широких зусиль, щоб служити трьом цілям: стримуванню радянського експансіонізму, запобіганню відродження націоналістичного мілітаризму в Європі через сильну північноамериканську присутність на континенті та заохоченню європейської політичної інтеграції.

Упродовж сорока років НАТО успішно стримувала Радянський Союз від агресії проти Західної Європи. В 1990 роках НАТО зіткнулося з новими викликами безпеці в Європі та допомогло покласти край конфліктам на Західних Балканах. У грудні 1995 року Альянс розпочав свою першу операцію поза територією Боснії та Герцеговини для реалізації військових аспектів Дейтонської мирної угоди.

Відтоді НАТО провело понад два десятки міжнародних операцій і місій, включаючи операції з надання допомоги в усьому світі.

Після 11 вересня 2001 року НАТО взяла на себе провідну роль у міжнародній реакції на ситуацію в Афганістані, де вона продовжує тренувати місцеві збройні сили, щоб вони могли перешкодити країні стати притулком для міжнародного тероризму і створити умови для миру.

Сьогодні НАТО та її члени протистоять найскладнішим викликам безпеки протягом багатьох років — включаючи більш агресивну Росію, кібер— та гібридні загрози, тероризм та нестабільність на Близькому Сході та Північній Африці. У відповідь НАТО знову активізувалося, відповідаючи на багато викликів одночасно.

НАТО також проводить свою політику відкритих дверей. Двері НАТО залишаються відкритими для будь-якої європейської країни, яка в змозі взяти на себе відповідальність та зобов’язання, що випливають з членства, і зробити свій внесок у безпеку в євроатлантичному регіоні.

Перше розширення НАТО відбулося лише за три роки після його створення — Греція та Туреччина приєдналися 1952 року, після чого вступила Федеративна Республіка Німеччина 1955 року та Іспанія 1982-го.

Після падіння Берлінської стіни політика відкритих дверей НАТО та розширення Європейського Союзу сприяли поширенню свободи, демократії та прав людини.

У березні та квітні НАТО відзначила 10, 15 і 20 річниці розширення НАТО. Більшість країн, які були розділені залізною завісою від решти країн НАТО протягом сорока 40 років, тепер стали членами НАТО. Ми перейшли від 16 членів 1991 року до, сьогодні, майже 30 членів Альянсу.

Два роки тому Чорногорія стала 29-м членом, і сьогодні союзники ратифікують Протокол про приєднання до НАТО Республіки Північна Македонія.

Три інші країни заявили про своє прагнення приєднатися до НАТО — це включає Україну разом із Грузією та Боснією та Герцеговиною.

НАТО визнає українські прагнення до євроатлантичної інтеграції та підтримує Україну на шляху її реформ. Реформи мають вирішальне значення для процвітання та миру в Україні та для стабільності в євроатлантичному регіоні.

Реформи є надзвичайно важливими, а стандарти членства в НАТО високі. НАТО надає підтримку реформаторським зусиллям, зокрема й через наш Всеохоплюючий пакет допомоги.

Три стовпи НАТО, визначені Стратегічною концепцією НАТО в 2010 році — колективна оборона, врегулювання криз і спільна безпека — залишаються наріжним каменем сильного і сучасного НАТО.

Наш світ змінюється, і НАТО змінюється разом із ним. Але деякі речі залишаються незмінними: відданість членів НАТО один до одного зберігається, надаючи Альянсу сили для подолання розбіжностей і подолання будь-якого виклику. Обстоюючи єдність та будучи рішучим у захисті своїх цінностей, НАТО залишатиметься для прийдешніх поколінь опорою стабільності в непевному світі.

Барбора МАРОНКОВА, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні