Круглий стіл

1 січня 2019 року – особлива дата. 110-та річниця від дня народження Провідника ОУН Степана Бандери. Цього року вперше уродини Провідника відзначаються на офіційному рівні. Бо наприкінці грудня, вочевидь, у передчутті близьких виборів, Верховна Рада проголосувала за відповідне рішення. А трохи раніше – тиждень перед тим – парламент «раптом» надав ветеранам УПА статус ветеранів – себто виконав ще один програмовий пункт програми «Свободи».

1-ше СІЧНЯ ДЛЯ СВОБОДІВЦІВ – особливе свято. З моменту свого заснування 13 жовтня 1991 року політична сила націоналістів – спершу СНПУ, а згодом ВО «Свобода» – має чітку програму дій, в основі якої – утвердження соціальної та національної справедливості. У цій програмі незмінно наявні пункти про визнання воїнів ОУН-УПА борцями за Незалежність України та визнання діяльності Провідника цієї організації Степана Бандери. З року в рік упродовж майже 28 років свободівці гордо іменують себе бандерівцями та обстоюють добре ім’я свого духовного символу – Степана Бандери.

Пригадаймо дещо з того, що у плині років встигло забутися. Далекий тепер уже 2006 рік. ВО «Свобода» йде на свої перші парламентські вибори. У програмі націоналістів – тоді це вже «Програма захисту українців» – записано: «Визнати вояків ОУН-УПА учасниками другої світової війни. Надати ветеранам ОУН-УПА пільги на рівні з ветеранами радянської армії і компенсувати недодані за 15 років Незалежності. Поширювати правду про ОУН-УПА на всій території держави. Оголосити День створення УПА – 14 жовтня на Покрову – державним святом». Це, наголосимо, 13 років тому!

Але свободівці не просто декларують свої вимоги, а й наполегливо борються за них. 6 жовтня 2009 року Політрада ВО «Свобода» подає звернення до тодішнього Президента України Віктора Ющенка з вимогою надати звання Героя України Степанові Бандері, визнати боротьбу ОУН-УПА та проголосити 14 жовтня державним святом. «Усі українці очікували, – наголошують у своєму зверненні націоналісти, – що до 100-літнього ювілею Степана Бандери Ви, пане Президенте, оприлюдните Указ про надання Степанові Бандері звання Героя України. Але цього не сталося. На жаль, пане Президенте, Ви перебуваєте під впливом антиукраїнських сил і настільки захоплені поточною політичною боротьбою, що побоялись надати Степану Бандері звання Героя України». Заради справедливості треба сказати, що через чотири місяці, 20 січня 2010 року, у передчутті поразки на прийдешніх президентських виборах, Віктор Ющенко таки надає Степанові Бандері звання Героя України. Але це вже не рятує – до влади приходить Янукович, який відбирає в Провідника ОУН заслужене звання. У знаменитій статті «Століття Бандери», написаній 10 років тому, лідер «Свободи» Олег Тягнибок констатує тези, які, на жаль, актуальні й нині. «Взірцем для бандерівців стали донцовські чесноти провідної верстви: “Шляхетність, Мудрість і Мужність”. А які ж риси об’єднують усю нашу нинішню “еліту”, що так ретельно селекціонується ще з часів Брєжнєва-Щербицького? Геть чисто протилежні: замість Шляхетності – підлість і безпринципність, замість Мудрості – хитрість і недалекоглядність, замість Мужності – легкодухість і безхребетність. …Чи мають сьогодні наші “лідери” і “месії” хоча б соту долю тої відданості народові і Україні, яку мав Степан Бандера? Очевидно, що ні. Зате вони володіють судами і митницями, заводами і банками, маєтками і яхтами, черевиками зі страуса. І все це – коштом “маленьких українців”...» Аби ширити правду про боротьбу ОУН-УПА та про Степана Бандеру, «Свобода» всупереч спротиву влади започатковує і щороку проводить марші УПА, незмінним гаслом яких стає «Бандера – наш Герой, Покрова – наше свято». Найперший такий марш УПА проходить 15 жовтня 2005 року – 14 років тому! – в Києві. У ньому беруть участь представники ветеранських організацій ОУН-УПА, політв’язнів та репресованих комуністичним режимом, УНА-УНСО, ВО «Свобода», «КУН»… Під час цього маршу на Бесарабці відбуваються сутички з комуністами та прогресивними соціалістами скаженої Наталії Вітренко. У 2006 році, попри рішення суду, який забороняє вшановувати героїв УПА на Майдані Незалежності, марш таки відбувається. Націоналісти займають Майдан у ніч на 14 жовтня. Міліція та «Беркут» перекривають усе навколо, але колона проходить до Софійського собору. Учасниками маршу стають близько 10 тис. осіб! 14 жовтня 2010 року – за Януковича – столичний марш УПА проходить під гаслом «Визнати боротьбу ОУН-УПА та проголосити 14 жовтня державним святом України». В акції бере участь близько 10 тисяч осіб. Тодішній режим проФФесора намагається блокувати проїзд учасників акції до столиці. Людей висаджують з автобусів на під’їздах до Києва, погрожують водіям позбавленням ліцензії. Попри все, марш таки проходить: розпочинається біля пам’ятника Тарасові Шевченку та завершується на Софійській площі. Марш у 2011 році має своїми вимогами повернути звання Героя України Степану Бандері та Роману Шухевичу, визнати боротьбу ОУН-УПА та проголосити 14 жовтня державним святом. 1 січня 2012 року, за рік до Майдану, лідер «Свободи» Олег Тягнибок пророче пише на своєму блозі: «Бандерівцем потрібно бути сьогодні. Щохвилини, у кожній дії та в кожній думці. Бо живемо в час, коли виклики, що стоять перед Нацією, такі великі, що відповісти на них можуть лише люди бандерівського типу. Яким же має бути бандерівець сьогодення?! Які його прикмети? ...Бути бандерівцем сьогодні, як і тоді, це вірити в нашу Велику Ідею, щохвилини, в будьякому місці творити повноту українського буття. Не марнувати часу. Не йти на компроміси зі злом. Кожне слово звіряти з ідеєю та підкріплювати чином. Пам’ятати, що в Нашій Справі немає дрібниць, але не розмінюватися на дріб’язковість». У 2012 році – після перемоги «Свободи» на парламентських виборах – у марші 14 жовтня бере участь рекордна кількість осіб – близько 30 тисяч, зокрема вулицями столиці проходять фанати «Динамо-Київ». До речі, коли того ж 2012 року свободівець Руслан Кошулинський стає віце-спікером парламенту, то одразу ж вішає у своєму кабінеті портрети Бандери, Шухевича, Коновальця. У приміщення Верховної Ради таке вперше… 14 жовтня 2013 року марш УПА вперше з 2005 року проходить головною вулицею столиці – Хрещатиком. Учасниками ходи стає близько 25 тисяч осіб. На Михайлівській площі увечері – святковий концерт. А через кілька місяців, під час революційного Майдану, в січні 2014 року у приміщенні революційної Київради відбуваються ініційовані Юрієм Сиротюком перші Бандерівські читання, на яких націоналісти спільно виробляють шляхи побудови нової України. Відтоді такі Бандерівські читання з ініціативи «Свободи» відбуваються щороку. У 2015 році участь у марші УПА беруть прихильники ВО «Свобода», «Правого сектору», ОУН, КУН та інших націоналістичних організацій та партій. Марш розпочинається на Михайлівській площі хвилиною мовчання за загиблими на Донбасі й героями Небесної сотні і завершується під Лук’янівським СІЗО мітингом, під час якого вимагають від влади звільнити політв’язнів. Відтоді і досі марші УПА стають маршами єднання націоналістичних політичних сил. …Всього за кілька днів – 1 січня 2019 року – свободівці по всій Україні запалили смолоскипи – на честь 110 річниці від Дня народження Провідника Степана Бандери. Бо так правильно – так потрібно задля обстоювання історичної справедливості і правди. І – для захисту цієї правди від брехні, яка здатна нарядитися у найчарівніші шати. Ідеолог «Свободи» світлої пам’яті Юрій Іллєнко застерігав. «Чи є щось правдивіше за Правду? Є. Неправда. Бо Неправда пильнує, аби бути переконливою, а Правді байдуже до того, яке вона справляє враження…» Те, за що десятиліттями боролася «Свобода» – часом дуже дорогою ціною – сьогодні втілюють ті, котрі при владі, котрі багато років казали, що все це нібито «не на часі». Втілюють не через політичні переконання чи духов ну потребу – а, звісно ж, з надією здобути прихильність виборцівпатріотів. Але хай там як, це все одно свідчення того, що життя бере своє і правда таки перемагає – програмові засади націоналістів потроху стають найбільшим скарбом та мейнстрімом виснаженого війною та олігархічною владою українського суспільства. Суспільства, яке мов чистої води все сильніше потребує оновлення та справжніх, докорінних змін…

Галина Чорна. За матеріалами часопису "Всеукраїнське об'єднання "СВОБОДА" https://svoboda.org.ua/wp-content/uploads/2018/12/peredplata493.pdf

Бандера герой України, а Тягнибок ,,білий та пухнастий,, дає наказ жбурляти гранати в наших гвардійців під радою, провокатор трохи хитріший, чим Корчинський, а керовані тими, хто розв'язав цю бійню. Слава Героям, негідникам-хамелеонам - привіт зі Сходу.

Олександр Скорина,а много людей на " круглый стол" пришло ?

Ніколи в Україні не буде спокою поки ми всі не змиримося з переконаннями , часто іншими один одного!!! Памятники і церкви- руйнували комуністи, нації- винищували фашисти, а патріотів українців- знищували фізично і морально радянська система, а що нині....все повторюється по кругу історії!!!

PEOPLE, а зараз секта Тягнибока руйнує християнські цінності, а якже, замінили культ Сталіна на ідола Лева Силенка та ,,месію,, Олєжіка Нетудитягни

Якби Вавілонська Путана Третього Риму не хотіла вербувати та купувати по всьому світу крайні ультраправі й ультраліві рухи, мутити міжнародні конфлікти, пити кров мучеників, паразитувати геноцидами та голодоморами - участь її визначена та закріплена в рядках пісеньки: "прив'язали до сосни косами, й підпалили сосну ізгори до низу", Amen.

GidnUk, достатньо. За 30-ть.

ВОЛЯ, за 30 сєрєбрєнняків???

Iєґоshуa Рождєство, відRоdeться УкРАЙіна, Дажбог Воскрес!