21-23 грудня - Зимове Сонцестояння

З 24 грудня день збільшується на 1 хв. Це і було в давнину Різдвом Сонця. Святий Вечір і Різдво (Коляда) були великими святами на честь народження Нового Сонця, початку нового річного колообігу і нового світлового року. Щоб рік був багатим, на покутті ставили сніп пшениці, долівку встеляли соломою, під горщик з кутею стелили сіно. На стіл клали обереги: голівку часнику або маківку від нечистої сили і лихих духів, хліб з сіллю, щоб бути весь рік ситим, мед, щоб життя було солодким і монетку, як правило 2 копійки, щоб всі були в парі, крім того, вірили в магічну силу металу, особливо білого.

Забезпечити добробут сім'ї на весь рік мав і багато накритий стіл, про що свідчить назва свята - Багата кутя.На столі дванадцять (або тринадцять) страв, за числом місяців року. Першу ложку куті старійшина Роду підкидає до стелі: "Дідів кутею пом’яніте і чаркою не обминіте." Споживаються споконвічні свячені страви – каша (кутя), мед, узвар, Різдвяний коровай, смажене порося, різноманітні пироги, книші, вареники – символи родючості. До речі, слово каша має глибокі індоарійські корені: воно близьке до санскритського *каші, що означає сонце і назву народу країни Каші (сучасна Варанасі, куди й досі з усього світу ходять паломники як до святої місцевості). Книш – поминальний пиріг з відкритою м’ясною начинкою (“щоб дух ішов”), бо душі пращурів насичуються одним запахом свіжої їжі, яку готують їхні нащадки. Навколо столу – вся українська родина – діти й онуки Дажбожі. Таким чином, святковий бенкет має поєднати три часи народного буття: минуле (предки), сучасне (ми) і майбутнє (ще ненароджені покоління українців).
Обов'язковим атрибутом різдв'яних свят є Дідух. Дідух до хати — біда з хати!
Дідух єднає колективне несвідоме нації, пригадує світлі землеробські архетипи, єднає українців із світлими духами поетів і героїв, усіх, хто віддав своє життя задля нас і наших нащадків, хто вірно служив задля процвітання нашої нації, її слави. Таке Дерево Пізнання Істини повинно стояти у кожній українській домівці! У Своїй Хаті-Україні Своя Правда і Сила, і Воля! Це світове Дерево і Наша Слава на весь Світ! Дух Предків у формі Духу-Сонця, бо ми є Онуки Сонця! Хай завжди буде з нами цей світлий Дух! Разом до Світла, до Сонця Правди!
За матеріалами :/Лозко Г.С. "Українське народознавство". – 2-е вид., доповнене та перероблене. – К.: Видавництво «АртЕк», 2004. – 472 с.: іл. ISBN 966-505-064-8/

--- Карачун (Корочун, Керечун) ---