СВЯТО ДОЛІ. Веселе Праукраїнське Свято, яке мертводухе іудохристиянство намагалося привласнити(вкрасти) під іменем великомучениці Катерини

 Свято ДОЛІ (іноді називають Берегинею) займає не тільки почесне, але, одночасно, і особливе місце серед пошанованих свят на Україні. Швидше всього це свято виникло ще до трипільських часів і органічно вписувалося в систему світоглядних сонячних свят.Вірування в Долю – своєрідного двійника людини – давні, як світ. О.Потебня у середині XIX століття написав спеціальну розвідку “Про Долю та споріднених з нею істот”. Він порівнював її з такими поняттями як “щастя”, “лихо”, “притча”, “горе”, “біда” тощо.

Наші пращури вірили, що при народженні людини Боги неодмінно посилають їй Долю – добру, або ж лиху (Недолю). Найбільшим багатством вважалося, коли людину наділено щасливою Долею. Доля – одне з втілень Рожаниці. Доля – Богиня, яка наділяє маленьких немовлят при народженні різними якостями. Вона пророкує майбутнє, добру чи лиху Долю. Для того, щоб Доля була добра – її треба умилостивити. Тому Рожаницям, Богині Долі робили жертвопринесення, щоб вони дарували дитині ДОБРУ ДОЛЮ.
Обрядових дійств та ворожінь було безліч:
– в сутінках дівчата ходили “на полювання” – підслуховували під вікнами сусідів розмови і за ними пробували вгадати свою Долю;
– слухали голос тварин, за яким завбачували професію чи характер свого судженого;
– вибігали на вулицю і запитували ім’я у першого перехожого, щоб знати, як зватиметься майбутній чоловік;
– удосвіта до сходу Сонця йшли до криниці і видивлялися на себе: якщо відображення “пощерблене”, то подружнє життя буде невдалим, і навпаки.

--- http://kolovolhviv.top/ ---