Дорогі канівчани!
У кожного із нас є борги, які ми ніколи не повернемо і люди, з якими ми ніколи не розрахуємось.
Саме такі думки охоплюють кожного хто за збігом обставин чи покликом душі відвідує кладовище. Місце де спресовані тисячі біографій і доль, де перемішані дати і події, де у кожного пропливає у спогадах ціле життя, наше і тих, хто відійшов в інші світи. У такі хвилини спілкування з їхніми світлинами в пориві емоцій ми говоримо їм слова вдячності недомовлені у спільному житті. Нам є за що їм дякувати і хочемо, щоб вони почули.
Але не це головне, головне, що ми згадали, пам’ятаєм. Бо кажуть, що: «ми те, що пам’ятаємо». Саме тут хочеться згадати слова Анатолія Кашпіровського: «Живі закривають очі мертвим, а мертві відкривають очі живим». У такі хвилини приходить усвідомлення нерозривності наших зв’язків і вічності культу роду, родини з пам’яті про тата і маму, сім’ю, рід із їх пошанування починається патріотизм. Нещодавно побувавши на центральному кладовищі рідного Канева, побачивши його занедбаність, засміченість між могилами і навколо, я підготував проект його облаштування і приведення в порядок. Ті, хто там лежать, заслуговують на повагу і «просять» про допомогу.
Розумію, що всі втомлені від постійної напруги, невлаштованості побуту, але вірю, що ваші чисті серця і світлі душі спроможні допомогти їм. Ви можете подумати, що це вкладення коштів у минуле, але майбутнє починається з минулого.
Підтримайте своїм голосом проект громадського бюджету «Упорядкування кладовища».
З повагою, В. Тулін |