… ЯК ЦИГАН СОНЦЕМ

Ну, ось знову перевели. Годинники на літній час. Моя ж бабуся вживала слово “перевів” в іншому сенсі. Перевів річ, значить зіпсував її. Час, який змінюють в останню суботу щоквітня я також сприймаю по-бабусиному, як безнадійно переведений.

Не дуже дослухаюся до “наукових” висновків про шкідливість чи нешкідливість маніпуляцій з сонячним світилом, бо маю власні спостереження.

Перший дослід Крутії Сонцем поставили над моєю кількамісячною дитиною. Батьки тішилися, як дитя хвилина у хвилину в один і той же час засинає, міцно спить і так само просинається вранці. За розпорядком вона їла і гуляла.  З першим у житті дитини переведенням стрілок годинника зіпсувався і її внутрішній хронометр. Більше вона не засинала в звичний для неї час, а вечорами до опівночі часто лунали дитячі “концерти”.

Можна ще навести ряд прикладів “проти” переведення стрілок, ну, хоча б повторити сказане російським президентом про бідних корівок, у яких стрес, коли доярки у звичний час раптом не приходять їх доїти… Але хіба наведеного першого прикладу, помноженого на мільйони малюків, не достатньо?  Яка економія варта сліз і здоров’я дітей, нервів батьків? Все це реальні мільйони людей і витрачені мегавати фізичної і психічної енергії, яку не складно підрахувати.

А от економію від збережених кіловат-годин енергії мало хто може назвати, хоча ця цифра має бути вирахувана з точністю до тисяч гривень і бути найпершим аргументом  в усіх цих сонячно-стрілочних суперечках. В нетрях інтернету не важко вигуглити результати підрахунків доцента Одеського політехнічного інституту Анатоля Бондарчука, чи не єдиного, хто взявся порахувати.

“У середньому країна споживає в рік 190 млрд. кіловат-годин, а переведення годинників допомагає заощаджувати близько 1 млрд. (близько 240 млн. грн.). Це суттєво для нашої небагатої країни”, — вважає Бондарчук.

Багато, чи мало – все пізнається у порівнянні. На один невеликий вертолітний майданчик, який буде споруджено біля Канева, щоб раз-два на рік обслуговувати приліт Президента України до могили Тараса Шевченка, витратять близько 90 мільйонів гривень з державної скарбниці. Тобто, виходить, навіть трьох маленьких майданчиків не побудувати. Заради чого тоді вся країна двічі на рік стоїть на вухах ?..

Вони діють магічно, ці фрази: “як у Європі” чи  “як у всіх розвинених країнах”. Варто лише якомусь “пастухові” вимовити ключові слова, як вся отара слухняно завертає… Якщо вже мавпувати “європу”,  то слід би заслати туди козачка, аби краще роздивився, як воно в них.

Ось спостереження з Німеччини, правда за часів, коли вона ще була Німецькою демократичною республікою. О пів на сьому ранку школярі йдуть до школи, очевидно навчання починалося не пізніше сьомої. Так само зранку починають працювати робітники, щоб о четвертій пополудню закінчити. Зате о восьмій вечора вулиці містечка порожніють, бюргери – по домівках. Вся економія в тому, що активна діяльність відбувається в світлу пору дня. Хоча… там теж переводять годинники.

Зараз модно крім Європи мавпувати ще і Росію. У цьому році не встигли, відмовитися, як і в них, від переведення стрілок, але все йде до того, що наступного року – обов’язково.

Але корисно б розібратися, що ж утнули в країні Медвєдєва. Цієї весни стрілку годинника не перевели на годину вперед, таким чином залишили встановлений з осені “зимовий” час. Крім того, є ще одна накручена година так званого декретного часу введена ще Лєніним в 1917 році (в Україні скасована в 1990 р.). Отож, виходить різниця у дві години, порівняно з природним поясним (сонячним) часом. Ніби вирішили проблему, і тепер “брати росіяни”, як німці, вставатимуть на дві години раніше, може раніше й лягатимуть. Але навіщо годинник крутити, чи не простіше просто змінити розпорядок роботи, написати один раз нові вивіски на конторах “Працюємо з 7-00 до 16-00” і жити, як люди споконвіку.

А то ж крутять, як циган, тим сонцем.

 Іван КУГНО, для газети “Природа і суспільство