Те , що відбувається останнім часом, дає привід задуматися....
18 Березень, 2011 - 15:37
Керуючий справами Донецької єпархії УПЦ МП митрополит Іларіон 14 березня надіслав заяву до СБУ з проханням «застосувати міри щодо недопущення дестабілізації міжконфесійної ситуації в регіоні». Чи не вперше в історії сучасних українських міжцерковних відносин високий представник УПЦ МП звернувся до Служби безпеки України, аби вона «дала оцінку» діям ієрархів інших церков. Що насправді викликало таку реакцію митрополита Іларіона?
Храм Вознесіння Господнього
Як стверджує митрополит Іларіон у своєму листі на ім’я начальника Управління СБУ в Донецькій області, 6 грудня 2010 року в селі Кам’янка Тельманівського району було зареєстровано церковну громаду Вознесіння Господнього. На його думку, виключно цей факт спричинив негативну реакцію архієпископа Донецько-Маріупольської єпархії УПЦ КП владики Сергія, а також цілий ряд публікацій в ЗМІ, які подавали цю подію як спробу захоплення церковного майна представниками УПЦ МП.
Однак, в тому ж листі на ім’я начальника Управління СБУ в Донецькій області визнано, що митрополит Іларіон особисто сприяв реєстрації створеної громади УПЦ МП у Кам’янці. Якщо звернути увагу на протокол зборів мешканців села від 6 грудня 2010 року, то можна побачити, що до порядку денного (крім пропозиції щодо створення церковної громади УПЦ МП) четвертим пунктом внесено наступне: «Передача здания церкви села Камянка Тельмановского района Донецкой области (ул. Центральная, 1) религиозной общине Украинской православной церкви Московского Патриархата». Тобто, ще до моменту створення та реєстрації нової церковної громади УПЦ МП в селищі Кам’янка, одним з завдань було поставлено незаконне отримання храму Вознесіння Господнього, який знаходився в користуванні місцевою громадою Київського Патріархату згідно розпорядження ОДА з 1996 року. Повірити в те, що керуючий справами Донецької єпархії УПЦ МП митрополит Іларіон «не знав» цього факту, доволі важко.
Рейдери? Православні?
Під час зборів в селищі Кам’янка на початку грудня 2010 року, які були ініційована донецьким бізнесменом Анатолієм Корюком для створення громади Московського Патріархату, активно піднімалося питання про зміну власника храму Вознесіння Господнього. Це зафіксував не тільки наведений протокол зборів від 6 грудня, а й офіційна відповідь Головного Управління МВС в Донецькій області Управління громадської безпеки за № 7/3188 від 17 грудня 2010 року. В ній зокрема зазначено наступне: «Під час зборів обговорювалося питання щодо реорганізації та передачі храму Вознесіння Господнього під юрисдикцію УПЦ МП». До речі, вищезгаданий донецький бізнесмен приїхав до Кам’янки разом з «помічниками», які активно перешкоджали священикам УПЦ КП потрапити на збори. Під час цих подій ними було пошкоджено одяг архієпископа Донецько-Маріупольської єпархії Київського Патріархату владики Сергія.
Після проведених зборів здійснили спробу захоплення храму. Серед ночі було змінено замок на храмі Вознесіння Господнього і встановлено новий. Після того як архієпископ УПЦ КП Сергій звернувся до МВС – замок був таким самим «таємничим» чином знятий. Представники МВС не порушили жодної кримінальної справи за цими подіями, хоча і визнали в своїй відповіді протизаконну спробу заміни замка «невідомими».
Здавалося б – ситуація повністю вичерпана. Нова церковна громада УПЦ МП в селі Камянка була зареєстрована. Проте, вже на наступних зборах села, які ініціювала місцева влада в особі Новоселівського голови 16 січня 2011 під пильним наглядом заступника Голови ОДА Марини Черенкової – було повідомлено, що питання власності храму Вознесіння Господнього буде вирішено в суді.
Виходить, що насправді питання щодо створення і діяльності нової церковної громади ніколи і не відділялося організаторами від головної мети – відібрання храму від УПЦ КП.
Суддівство по-донецьки: як відмінити розпорядження ОДА?
До Донецького окружного адміністративного суду звернулася громадянка Варвара Камаралі, яка в своїй позовній заяві заявила те, що на момент побудови храму Вознесіння Господнього в 1894 році не існувало Української православної церкви Київського Патріархату (!), а також про те, що перебування цієї споруди під юрисдикцією УПЦ КП порушує її релігійні та етнічні права. Те, що у 1894 році не існувало і УПЦ МП, вочевидь позивачку та суддів не зацікавило.
Відповідачем у цій справі стала Донецька обласна державна адміністрація, чиє рішення від 1996 року про передачу храму оскаржувала мешканка Кам’янки. Протягом декількох засідань, під час яких тривав цей процес, речники ОДА практично весь час мовчали, чим викликали обурення судді. Однак, відразу було очевидно, хто є головним ініціатором суду: вже відомий донецький бізнесмен, а також староста православної громади села Кам’янка Анатолій Корюк. Саме він привіз свідків на останнє засідання та, ймовірно, був спонсором судового процесу.
Згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду було скасовано акт 1996 року, підписаний тодішнім губернатором Донецької області, про передачу храму Воскресіння Господнього УПЦ КП.
Практично весь час з моменту зборів від 6 грудня і до ухвали рішення суду речники громади Московського Патріархату робили все можливе, щоб забрати церкву в УПЦ КП.
Як можна назвати подібну діяльність? Точно не «реорганізацією». Це рейдерство. Якщо подібна діяльність громади Московського Патріархату селища Кам’янка є несанкціонованою керуючим справами Донецької єпархії УПЦ МП митрополитом Іларіоном, тоді чому він виступає на боці рейдерів? Навіть намагається за допомогою Прокуратури та СБУ здійснювати тиск на захисників церкви і безпосередньо на архієпископа Донецько-Маріупольської єпархії УПЦ КП владику Сергія.
Чи стане донецька СБУ на «службу» УПЦ МП?
Додатковою причиною, через яку керуючий Донецькою єпархією УПЦ МП звернувся до СБУ, став серйозний інформаційний резонанс щодо подій в селищі Кам’янка. Як свідчить митрополит Іларіон в своєму листі, інформаційні повідомлення та заяви архієпископа Донецько-Маріупольської єпархії УПЦ КП владики Сергія не пройшли поза увагою громадськості. «Вищенаведені текстові та відеозаяви Горобцова (владики Сергія — ред.) викликали великий резонанс у світовій спільноті, що виявилося в масовій занепокоєності та зверненнях до мене ієрархів та віруючих Української Православної Церкви, а також Церков Росії, Польщі, Чехії, Австралії, Канади, Албанії і багатьох інших держав», - пише у листі митрополит Іларіон.
Тобто, через те, що ситуація з приводу захоплення храму Воскресіння Господнього не пройшла повз увагу віруючих та ієрархів церков з різних країн, СБУ має нарешті покласти край свободі слова і розібратися з архієпископом УПЦ КП Сергієм, який мав необережність стати на захист храму, що 15 років перебував під юрисдикцією Київського Патріархату. І звичайно, розібратися зі ЗМІ, які висвітлювали перебіг подій та були свідками судового процесу.
У свою чергу, Донецьке обласне Управління СБУ в Донецькій області, так само як і київське керівництво СБУ, у відповідь на звернення архієпископа Донецько-Маріупольської єпархії УПЦ КП Сергія у грудні 2011 року повідомило, що не має відповідних повноважень для вирішення ситуації. Чи знайдуться повноваження в СБУ та Прокуратури після звернення представника УПЦ МП?
Поради на майбутнє
За Конституцією України церква відділена від держави. Ніхто не має права порушувати закон або сприяти протизаконній діяльності на підставі релігійних переконань. Всі зареєстровані в Україні конфесії мають право утворювати свої релігійні громади і не зазіхати на майно інших.
Говорячи про дестабілізацію міжконфесійної ситуації в Донецькому регіоні, слід звернути увагу і на саму риторику митрополита Іларіона в зверненні до Голови СБУ. Пишучи про архієпископа Донецько-Маріупольської єпархії УПЦ КП Сергія, він підкреслено бере в лапки його сан і назву єпархії. Тобто, навіть у листі до державного органу митрополит Іларіон демонструє не тільки зверхність до ієрарха Київського Патріархату, а й підкреслює власну нетерпимість щодо УПЦ КП.
Українська Православна Церква Київського Патріархату зареєстрована в Україні і має рівні права з іншими релігійними організаціями. Жодні упередження або погляди, що пропагуються Московським Патріархатом, не можуть стати причинами для переслідування з боку правоохоронних органів і зокрема СБУ. Зважаючи на спроби чинної влади створити одну державну церкву, Служба безпеки України має шанс перетворитися на новітню інквізицію. Хочеться вірити, що цього не станеться. Якщо ж ні, чергового світового резонансу не минути.
|