Яку канівську газету не відкрий - скрізь ціни на нерухомість просто захмарні. За 3-кімнатну, наприклад, просять 49 тис доларів, 4-кімнатну виставляють на продаж за 60 тис доларів. Чи реальні ці ціни? Чи продаються такі квартири? І зрештою, скільки насправді коштує житло в нашому місті? З цими та іншими питаннями по нерухомості розбирався наш кореспондент. Отже, міф №1: про те, що дорогі квартири активно продаються. Так, оголошень про продаж дорогих квартир останнім часом з'явилося багато. Та погортавши підшивку газети "Дніпрова Зірка" за останній рік, можна зробити висновок: подібні оголошення "висять" на газетних сторінках не один місяць. Висять, а толку немає.
Наведемо приклад. Канівський підприємець Р. - колишній працівник заводу "Магніт", нині власник кількох канівських магазинів, отримавши в 1988 році 2-кімнатну квартиру по заводській черзі й живучи в ній з дружиною та двома дітьми вже більше 20 років, нарешті заробив достатньо грошей і кілька років тому купив ще одну квартиру - простору 4-кімнатну. Родина поступово робила там ремонт, умебльовувала. Розрахунок був такий: комусь із дітей знадобиться. Зрештою, роботи були закінчені - квартира стала як картина. Але діти з тих чи інших причин не захотіли жити в Каневі, поїхали обоє до Києва.
Аж ось настала криза, а разом з нею навалилися на підприємця Р. проблеми. По-перше, за "зайве" житло треба було платити "комуналку", і чималу (одні рахунки від тепломережі чого варті!). По-друге, пускати квартирантів у щойно відремонтовані апартаменти було просто святотатством - від душової кабінки, ламінату на підлозі й дорогих шпалер на стінах за два-три роки могли залишитися лише ріжки та ніжки. Ось і вирішив підприємець Р., що треба виставляти квартиру на продаж. І виставив - за 60 тис. доларів!!! Бо таки добрячих грошей коштував йому ремонт, часу й здоров'я теж було затрачено немало.
Одного тільки підприємець не врахував: купівельної спроможності людей. За останні три роки вона дуже сильно впала. А кредитів банки, як відомо, не дають. Ось і передруковується з номера в номер оголошення про "велику, теплу й світлу" 4-кімнатну квартиру вже кілька місяців поспіль, а попиту на неї - нуль цілих нуль десятих. Отож, міф спростовано: дорогі квартири не знаходять в Каневі реального покупця, пропозиція значно перевищує попит.
Міф №2: про те, що високі ціни на квартири зберігаються і в інших містах. Щоб спростувати цей міф, далеко ходити не треба. Взяти місто Світловодськ Полтавської області, яке розташоване вниз по течії Дніпра й багато в чому схоже на Канів. Там однокімнатна "хрущівка" коштує від 9 до 12 тис. доларів. Майже те саме в Смілі. За 12-15 тис. доларів можна купити пристойну 2-кім-натну квартиру в хорошому стані в центрі міста. До речі, від Сміли до Черкас - 20 хвилин їзди маршруткою.
Нарешті, самі Черкаси. Подивіться лишень місцеві газети: за 32 тис. доларів в обласному центрі можна купити 2-кімнатну квартиру на 3 поверсі (!) в самому центрі міста - в будинку, що розташований навпроти кафе "Макдональдс"! Так що Канів у нас такий один: тут ціни на квартири невиправдано завищені, відтак ринок нерухомості заморожений, практично ніхто нічого не купує, а якщо й купує, то найдешевші 1- чи 2-кімнатні хрущівки за 15-20 тис. доларів. Тимчасом у містах, де ціни на нерухомість адекватні й узгоджуються із українськими реаліями, квартири продаються набагато активніше.
Міф №3: про те, що в Каневі, мовляв, не вистачає робочої сили, відтак до нас будуть приїжджати люди з інших міст, попит на квартири зростатиме, відтак і ціни будуть рости. Відносто цього міфу нас теж чекає роз-чарування. Біль-шість потужностей "Нашої Ряби" в районі вже збудована, потреба в робітниках будівельних професій практично відпала. Та й яка доля будівельників? Збудували об'єкт і поїхали далі. Купують житло й осідають одиниці. Друге. Потребу в робітниках інших професій - пташників, ветеринарів, водіїв тощо - теж не назвеш високою. Згадайте, як активно в "Дніпровій Зірці" три роки тому друкувалися оголошення із запрошенням на роботу фахівців саме цих професій. Сьогодні оголошення майже не друкуються. Скоріш за все, масових вакансій уже немає. Хто з приїжджих мав ресурс - житло купив. Решта живуть у найнятих квартирах і гуртожитках. Багато людей доїжджає із сіл. Можливо, збільшить потужності "Укршампіньйон"? Навряд чи. Для нього сьогодні основна проблема - позбутися смороду, який іде від підприємства на Канів. "Верес"? Тут теж усе як і раніше, масово на-бирати додаткову робочу силу наміру не мають. Музей Т.Г. Шевченка всі ремонтні роботи закінчить цього літа. Отже, міф №3 теж зруйновано: масового припливу робочої сили на канівські підприємства найближчим часом не передбачається. Відтак, попит на квартири не зростатиме, а навпаки - падатиме.
Міф №4: про те, що дорогі канівські квартири скуповують багаті кияни. Це повна нісенітниця. На подібну тему довелося поспілкуватися з кількома операторами канівського ринку нерухомості, і всі в один голос заявили: доля киян в процесі купівлі канівських квартир складає за рік в межах 5-7% від загальної кількості операцій. Більше того, маємо випадки, коли жителі столиці, придбавши кілька років тому "про запас" квартири в Каневі, сьогодні активно їх позбуваються. Що вдієш - криза, кожна копійка на рахунку. До речі, жителям столиці вистачає розуму вказувати нормальні ціни. Саме тому їх квартири швидко продаються.
І останній міф №5: Канів - рано чи пізно стане красивим, затишним, справжнім туристичним центром, неповторною перлиною України, й багато людей захочуть тут купити житло. Немає сумніву, що подібне твердження спрацює хіба що серед учнів 4 класу. А люди дорослі, здатні аналізувати ситуацію й робити висновки, можуть навести безліч аргументів, що Канів віддаляється від статусу курортного та туристичного центру і навпаки - все більше наближається до статусу центру промислового. Чого варті лишень аромати "Укршампіньйона", які зустрічають туристів при в'їзді до міста? А якою туристичною привабливістю віє від сотень курятників, які оточили Канів з усіх боків? А перспектива будівництва ГАЕС, яке призведе до підняття "чорнобильського" намулу з глибин Дніпра?.. Перелік "неповторних перлин" можна продовжувати. Але навіщо? Все одно той, хто сидить і мріє, щоб його дорога квартира завтра стала ще дорожчою, - так само сидітиме і мріятиме далі. Той же, кому квартиру треба реально продати й взяти в руки реальні гроші, зробить наступним чином: опустить ціну до нормального рівня і таки реалізує квартиру.
Ну, а ті, які граються в гру "хто дасть більше", залишаться біля розбитих корит.
Олександр ДЯЧЕНКО
Джерело: "Дніпрова зірка" |