Чи всі ми рівні?

Всі рівні? Чому деякі люди вважають, що вони є вищими або нижчими, ніж інші? Чи багатії кращі за бідняків? Чи світлошкірі люди є кращі за темношкірих? А чи чоловіки кращі за жінок? Чи є в світі найкраща раса, національність, релігія або вік? Таким питанням немає кінця.

Час від часу ми можемо відчувати, що є менш значимі ніж хтось інший у економічному, соціальному, сімейному статусах, можливо, ми менш талановиті ніж дехто інший. Частенько людям не подобається коли їм дають свого роду «подачки», вони переживають, а декого це навіть ранить або злить. Але чи це правда, що всі ми рівні?

Неодноразово я бачив людей «розумово відсталих». І знаєте, що хочу вам сказати – вони є дуже щасливі, безстрашні та безневинні люди. Їх життя сповнене пригод і достатку. Їм не відомо, що гроші мають вартість, їм по-барабану їхній соціальний статус, положення та популярність. Вони люблять своє життя таким яким воно є і з тим, що вони мають у цьому житті. Їм не потрібно більше чи менше матеріальних благ, вони цього не прагнуть, навіть думки такої не мають. Ці люди проживають своє життя в повному обсязі. Істина якою вони керуються у житті, це «Будь чесний перед Богом, перед іншими та перед самим собою!».

Невже ми кращі за когось, тому, що в нас є щось, чого немає у іншої людини? Але ж все, що ми маємо, може бути у будь-який момент втрачене. Будинок може згоріти в пожежі, гроші можуть вкрасти, хвороба може підкосити наше здоров’я, навіть той же розум можна втратити у зв’язку з важким психічним станом (або хворобою, Альцгеймера, наприклад). Здається, що ми живемо і усе у нас під контролем, але насправді ми нічого не контролюємо. Як же ми тоді можемо пишатися тим, що маємо, якщо ми це не контролюємо?

То що, я є гіршим за когось, бо у мене немає того, що мають інші? Але ж я точно маю те, чого немає у них, це моя унікальність, я не такий як будь-хто інший, ми всі різні. Якщо поставити на терези щастя однієї людини і гроші іншої, як думаєте, що переважить? Питань можна задавати багато, але відповіді на них у кожної людини свої.

Подивіться на цей світ. Все знаходиться в рівновазі, леви і мурахи живуть в одному світі. Як одні, так і інші мають важливе значення для екосистеми. Кожен і всі мають місце у цьому світі і всі уживаються в ньому. Лише не ми, люди, нам завжди потрібно ділити усіх на слабкіших і сильніших, розумніших і дурніших, красивіших і некрасивих, багатих та бідних… Так ми народжуємося різними, але в тому то й біда, що ми занадто багато уваги приділяємо цій різниці.

Рівність приносить повагу. Якщо всі будуть рівними як у своїх правах так і статусі, то всі будуть поважати один одного. Звичайно це все лише ілюзія, недосяжний ідеал, утопія. Насправді ж все набагато складніше, завжди знайдуться ті, хто прагне бути вище за інших, прагне влади та багатства. Та якщо ви можете зробити хоча б щось, для того, щоби посприяти рівності в суспільстві, навіть якщо це мізер, зробіть це для себе та для інших.

Не може бути виправдана будь-яка не рівність, окрім тієї, яка створена природою у вигляді відмінностей між окремими людьми.
Август Бебель

Нам не потрібно змінювати увесь світ, щоб зробити наше життя щасливішим. Якщо ви почуваєтесь так, наче ви комусь щось винні, то це уже не рівність. Рівність приходить тоді, коли ви дієте і дієте рішуче.

 http://www.oleksandrdadak.com

текст не мій, але з вище наголошеним я 100% згідний.