У відділі наукової бібліотеки Шевченківського національного заповідника розгорнуто книжково-ілюстративну виставку : Трійця (П'ятидесятниця. Зелені свята)

У відділі наукової бібліотеки Шевченківського національного заповідника розгорнуто книжково-ілюстративну виставку :  Трійця (П'ятидесятниця.  Зелені свята). Бібліотека має багато видань присв'ячених народознавству, які представлені на виставці.

Цитатою до виставки є слова Василя Скуратівського:

«Трійця після Різдва та Великодня, вважалася в народі одним з найбільших свят. Триденність свят пов’язана з Богом-отцем (неділя), Богом-сином (понеділок) та Богом-духом святим (вівторок).

… У давнину наші пращури пов’язували трійчанські свята з буйністю і живосиллям природи, в яку свято вірили. Про це наочно підтверджує вся сукупність дійств – оздоблення помешкань різноманітними травами та гілками дерев, а також русалієвими дійствами…»

                                         В. Скуратівський «Місяцелик»:

                                         Український народний календар

На 50-й день після Великодня, за народним календарем починаються Зелені свята. З прийняттям християнства вони називаються ще й Трійцею. Земля радіє сонцю, світлу, теплим дощам, свіжій зелені дерев. Пахучим зіллям прикрашають ікони, вікна, сволок.

Зелені свята здавна були часом замовляння  усіх сил природи – щоб розквітало і визрівало усе: хліб, дерева, плоди, трава. В прадавні часи ці свята називалися русаліями. Русалки скрізь – на берегах річок, озер, у криницях, у полі, на луках. У стародавніх слов'ян русалки – діви-богині природи, які приносять із собою дощі, роси, тумани, щоб напоїти водою рослини, допомогти їм проростати, а хлібові колоситися. Дощ вважався  в цей день вважався божественним напоєм для Матері-Землі.

бібліограф

Л.М. Дяченко