Прах Тараса Шевченка привезли з Києва до Канева 20 травня 1861 року на пароплаві "Кременчук". Домовина поета протягом двох діб перед похованням знаходилася в Успенському (Юріївському) соборі, який був збудований за гроші князя Всеволода Ольговича в 1144 році.
У соборі також знаходилося тіло славетного лицаря Івана Підкови - Серпяги, яке привезли в Канів гетьман Шах і козаки. Там покоївся український гетьман Серпяга, якого підступно вбили у Львові. Пізніше в його честь назвали Серпяжним шляхом дорогу, яка раніше прямувала від Канева в бік Пекарів. За даними літописів у соборі постригся в ченці та жив до кінця своїх днів запорозький гетьман Яків Шах, поряд з яким похований інший український гетьман Іван Підкова. Також, якщо вірити народним думам, в канівському монастирі похований Самійло Кішка.
22 травня 1861 року у Каневі перепоховали Тараса Шевченка, поминальне слово мовив настоятель Успенського собору Гнат Мацкевич.
"Є світло, яке подібно світилу небесному, засяявши раз, не згасає ніколи… от, браття-християни, перед Вами світло, яке світило всій Малоросії, перед Вами – Тарас Шевченко", - сказав тоді він. А пам'ятний знак біля канівського собору говорить, що "звідси почався останній шлях Тараса Шевченка на Чернечу гору в безсмертя".
Храм має довгу і насичену історію, так за часів Української Народної Республіки там правила автокефальна церква і богослужіння велось українською мовою. Пізніше, в 20-х роках ХХ століття більшовики використовували приміщення монастиря, як склад для міндобрива. Наразі Успенський Собор підлягає Московському патріархату.
|