Наталя Заболотна: «Міжнародний форум Ukrainian ID у Каневі стане найпотужнішою діалоговою платформою у Східній Європі»

Чому екс-директор «Мистецького Арсеналу» задумала проводити економічний форум і як культурними проектами планує подолати гуманітарну катастрофу в Україні

На початку кожного календарного року ось уже майже півстоліття містечко в швейцарських Альпах з населенням в 10 000 чоловік на 3-4 дні стає центром економічної та фінансової життя світу. Сюди з'їжджаються президенти понад 50 країн, глави міжнародних фінансових організацій – ЄБРР, МВФ, Світового банку, а також більше тисячі керівників найвпливовіших компаній і організацій та ще 3000 гостей. Так, мова йде саме про Давос. Усі дні, поки триває Економічний форум, тут обговорюються найважливіші світові проблеми, укладаються угоди, вибудовуються основи для нових векторів розвитку людства.

Саме такий формат задумала відтворити і в Україні Наталія Заболотна – ініціатор Міжнародного економіко-гуманітарного форуму UKRAINIAN ID. До цього Заболотна п'ять років займалася розвитком «Мистецького Арсеналу» як його директор, а зараз вона очолює Фонд гуманітарного розвитку України і керує Центром сучасного мистецтва ART UKRAINE GALLERY.

Для проведення економіко-гуманітарного форуму місце обрали більш ніж гідне – Канів. Як виявилося, він підходить для таких масштабних заходів не лише за своїм розташуванням, а й за рівнем інфраструктури – тут сім років тому планувалося підписувати вступ України до Митного союзу. Готуючись до такої значимої для минулої влади події, в місті побудували чи не найбільший в Україні вертолітний майданчик, сучасні річковий і автобусний вокзали, майже закінчили спорудження центру культури і мистецтв. Справа залишилася за малим – відремонтувати дороги.

Наталія Заболотна впевнена: завершити перетворення міста і вдихнути в нього нове культурне життя якраз і може форум UKRAINIAN ID. Чим форум у Каневі буде схожий, а в чому відрізнятиметься від форуму в Давосі, які теми планують обговорювати всесвітньо відомі спікери і як гуманітарна сфера здатна впливати на економіку, вона розповіла в інтерв'ю для Mind.

Наталя Заболотна

Фото: Тетяна Довгань для Mind

– 7 липня в Каневі відбудеться великий економічно-гуманітарний форум Ukrainian ID, ініціатором якого ви є. Чим цей форум відрізняється від інших, які проходять в Україні? Чому ви називаєте його матрицею Давосу?

– Ми створюємо світову платформу, яка б генерувала стратегії та смисли, корисні для світу, в глобальних відносинах спільнот – економічних, фінансових, культурних.

Найголовніша відмінність – у тому, що значення культурного капіталу, гуманітарний аспект поставили нарівні з економікою.  Звідси й назва – міжнародний економічно-гуманітарний форум Ukrainian ID.

Сьогодні ігнорувати культурні потреби громадян – це нехтувати безпекою держави. Внаслідок того, що в Україні десятиліттями була відсутня стратегія гуманітарного розвитку суспільства, маємо більш ніж трагічні наслідки, адже ніхто не хотів розуміти, що гуманітарна сфера – це також сфера національної безпеки.

Статистика Світового банку: Україна фактично є лідером у Європі за рівнем дитячого алкоголізму. Кожен третій чоловік і кожна п'ята жінка помирають від алкоголю. Виходить, що у середньому кожна третя дитина живе у родині, де хтось зловживає спиртними напоями.

В Україні найбільший у Європі відсоток приросту наркоманії серед дітей, щороку стає на 10% більше наркоманів, жахлива статистика із поширенням СНІДу. Тобто все, що підпадає під соціальні хвороби, у нас має шалену прогресію. Це призводить до деградації суспільства, тому що країна не включає соціальних, культурних, гуманітарних, спортивних запобіжників, аби людей переключити зі шкідливого на корисне. Така природа людини – тягнутися більше до того, що дарує легке задоволення чи забуття.

Сьогодні набагато раціональніше будувати дитячі спортивні школи, відкривати волейбольні, футбольні майданчики, модернізувати культурні центри та сільські клуби, ніж завтра мільярди вкладати на розширення поліції, будівництво тюрем, дитячих колоній, наркодиспансерів та психлікарнень.

– І як із цим всім боротися? Що ви пропонуєте?

– Є декілька прикладів надзвичайно успішних країн з точки зору боротьби із соціальними хворобами. Це Великобританія – зі своїм законом про Фонд добрих справ. Та Естонія – із законом про Фонд культурного капіталу. Вони накопичують гроші від азартного бізнесу і від акцизу на тютюн та алкоголь, і розподіляють їх на грантових засадах на заходи, пов'язані із здоровим способом життя та розвитком особистості. Вони не можуть заборонити людям грати в рулетку, сидіти у лотерейних хабах, пити й палити. Але вони створюють альтернативу.

Мені імпонує досвід Ісландії. Хотіла б запросити учасниками на наш форум прем'єр-міністра або профільних міністрів цієї країни, які стояли у витоків реформи 15-річної давнини. Ісландія тоді була лідером із “легкої” дитячої наркоманії – ледь не понад 40% дітей вживали марихуану, а приблизно 20-25% підлітків регулярно вживали алкоголь і були затятими курцями. На тлі всього цього зростав рівень злочинності. У ті часи навіть ходив жарт, що батьки бояться виходити на вулицю, остерігаючись власних дітей.

Коли точку неповернення вже майже було пройдено, уряд зрозумів, що треба негайно застосувати заходи профілактики і запобігання щодо цих соціальних хвороб. І започаткував програму «Молодь в Ісландії». Усе було геніально просто: на кожній 100-метрівці збудували спортивний комплекс, організували культурний центр, зробили електронну бібліотеку, заснували масу гуртків, рок-шкіл – того, що цікаво дітям. Зараз там важко побачити дітей на вулицях. Не тому, що люди перестали розмножуватися чи дітей не випускають на вулицю. А тому, що їм нецікаво на вулиці. Маленька Ісландія за 15 років знизила негативні статистичні показники – з 45% тих, хто вживав марихуану – зараз вживають 5%.

– Тобто, у програмі форуму будуть не лише макроекономічні панелі?

– Так. Економіка – це не лише гроші чи ресурси, це перш за все людський капітал. Так само і оборона – це не лише танки, зброя та інші військові засоби.

– Як і коли виникла ідея створити такий форум?

– Рік тому ми з однодумцями оголосили акцію «SOSмайбутнє»: закликали людей фотографуватися з табличками «SOSмайбутнє» саме на фоні об'єктів інфраструктури, що занепадає – починаючи від закритих сільських клубів, знищених бібліотек, культурних центрів, закинутих спортивних майданчиків, спортивних і музичних шкіл, замків, які руйнуються безповоротно і зникають назавжди з культурної мапи нашої країни. За декілька місяців отримали неймовірний результат. Люди надсилали світлини, цей процес вже охрестили народною інвентаризацією країни. Ми побачили, що людей хвилює не абстрактне економічне зростання чи розмір бюджету, а те, яке майбутнє буде в їх дітей, які можливості для них створюються. Це надихнуло нас на форум, де економіка буде розглядатися саме в гуманітарній площині.

Фото: Тетяна Довгань для Mind

– Тобто саме ці фотографії підштовхнули вас до проведення форуму?

– Так. Серед тисяч світлин була також світлина маленьких канівчан. Вони написали на платформу «SOSмайбутнє», як тренуються в улюбленому клубі «Спарта», розташованому у підвалі багатоповерхівки. Там трохи задушно, саморобні спортивні снаряди, але вони дуже люблять свій клуб. У них 25 чемпіонів Європи, майстрів спорту. З цього підвалу їдуть у Європу, привозять «золото», і… спускають його у підвал. Таким чином будується репутація нашої країни.

А ще у них надзвичайно розвинена боксерська секція, і діти потребували допомоги у здійсненні мрії – облаштування титульного рингу. Я звернулася до братів Кличко. Вони влаштували аукціон, видали підписані ними боксерські рукавички, вартість яких дорівнювала сумі дитячої мрії. Аукціон проходив в Equides Club Геннадія Буткевича (бізнесмен, співвласник «АТБ-маркет» – Mind). У ньому брали участь члени Equides Club. За $8000 ми купили цей титульний ринг. Це були гроші, виручені й завдяки українським художникам, яких також закликали долучитися до цієї ініціативи. Повністю обладнали той підвал професійним спортивним обладнанням. Провели спільно змагання в Каневі, на які прийшли тисячі дітей, бо відкривали ці змагання брати Кличко. Тепер у цей клуб хочуть записатися не 130 дітей, які там і навчалися, там вже черга з півтисячі стоїть.

Але місця не вистачає. Можна й надалі тюнінгувати цей підвал. Але як це в Каневі, такому потужному місті-символі – і не вистачає місця для дитячого розвитку? Виявляється, у самому центрі Канева стоїть на 90% побудований будинок культури. Надзвичайно красивий і потужний Шевченків культурний центр площею 6000 кв. м., який би міг вже десяток років бути справжнім інкубатором для примноження культурного капіталу регіону – виховувати в десятках секцій та гуртків тисячі перспективних юнаків і дівчат. Але досі немає коштів щоб його завершити.

– Ви вбачаєте у ньому більший потенціал, ніж просто районного центру?

– Ми почали вивчати перспективи та потенціал міста Канева і він виявився унікальним. В місті 7-8 років тому збудували найбільший в Україні гелікоптеродром, який одночасно може приймати понад 10 гелікоптерів: куди нині нічого не летить. У Каневі не найсучасніший річковий вокзал, куди фактично нічого не пливе. Ну і згаданий красень культурний центр, який стоїть порожній і зачинений, в той час як діти “культурного осердя” країни займаються музикою, мистецтвом та спортом в підвалах та на руїнах пострадянської інфраструктури.  

З одного боку місто потенційно є надзвичайно серйозним плацдармом для економічних перемовин, амбітних інвестиційних угод, налагодження гуманітарної співпраці, генерації нових культурних смислів і цінностей. З іншого боку, це ідеальна локація за умовами розвитку інфраструктури для свідомого відпочинку: там розкішні береги Дніпра, на яких можуть бути облаштовані бази, готелі від 3 до 5+ зірок, прогулянкові набережні із скверами та парками. Там можуть розташуватися сучасні спортивні школи, бази відпочинку, кемпінги для молоді й інноваційний парк – українська Кремнієва долина.

Панорама берегів Дніпра з Тарасової гори у Каневі

Фото: Shutterstock

Задля того, аби туди зайшли інвестори, ми розпочали розробку законопроекту «Канів як місто виключної ваги», відповідно до якого бізнес отримає преференції, якщо буде розвивати культурний туризм у регіоні, створить нові робочі місця та загалом пожвавить ділову активність.

Якщо, наприклад, туди заходить якась будівельна компанія, яка хоче звести готель більше ніж на 50 номерів, то їй потрібно надати відповідні гарантії та можливості щодо використання землі, лояльного оподаткування. Якщо у Каневі захочуть зареєструвати стартап або якесь інноваційне виробництво, то там також можуть бути особливі умови для них. Ми переконані, що при такому об'єднані інтересів – локальних, державних і міжнародних – будуть зиски для всіх сторін. Канів зможе повторити долю Більбао (хрестоматійний приклад, як одна нова будівля музею призвела до економічного і туристичного буму в іспанському місті. – Mind) – за 1,5-3 роки місто може стати зразковим. Такою може бути вся Україна, якщо у неї вкладати гроші та просувати сучасні тренди.

– А що являтиме собою сам форум?

– Україні конче не вистачає форуму, який був би незалежним – не чиєюсь виключно приватною власністю, а де можна було б вести рівний, незаангажований діалог, відзначати людей, які міняють світ на краще. Канів якнайкраще відповідає місії українського Давосу. Адже він ще у 1970 році теж був маленьким, нікому не відомим містечком. У Канева може бути така ж історія, адже він знаходиться дуже близько до столиці України та обладнаний колосальною інфраструктурою. Тут співпадають декілька факторів – є смисл, є умови, є місто-символ. Крім того ми бачимо запит на міжнародний форум не в Києві, а децентралізований, створений саме в тій місцевості, яка і має отримати зиск від передачі повноважень та ресурсів на місця. Не дарма Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук під час офіційної презентації форуму відзначив, що ця ініціатива стане найкращим прикладом децентралізації.

– Тобто це міжнародний форум – там будуть спікери з багатьох країн і обговорюватимуться проблеми світового масштабу, розвиток культури у світі. Можете назвати спікерів, які вже підтвердили свою участь?

– Серед спікерів дав свою згоду модерувати першу панель – «Економіка ID» – Джон Гербст. Це колишній посол США в Україні, який нині є одним з очільників Atlantic Council у Вашингтоні. Більш того, він погодився взяти участь в оргкомітеті. Посол Роман Ващук буде модератором панелі Cultural ID. Також Даян Френсіс – визнана колумністка, авторка бестселерів та журналістських розслідувань, які публікують такі світові виданнях, як Wall Street Journal, Washington Post, New York Post, World Post та The Guardian. Кеді Ворд – економічний радник та девелопер, яка наразі працює в Україні експертом з міжнародної економіки та розвитку громад. Серед відомих українців у форумі візьме участь український театральний актор, режисер і драматург Влад Троїцький, а також екс міністр фінансів України, а зараз є виконавчим директором Ради з фінансового контролю та управління для Пуерто-Рико Наталія Яресько.

Серед запрошених – і Брижіт Макрон, перша леді Франції, яка опікується гендерними питаннями, Клаус Шваб, який у 1970 році заснував швейцарський Давос. Сподіваємося, також, що серед наших гостей буде і колишній прем'єр-міністр Швеції Карл Більдт.

– Ви згадували, що на форумі не лише виступатимуть імениті спікери, але і будуть відзначатися люди, які позитивно змінюють світ. Що ви мали на увазі?

– Щорічно форум увінчуватиме знакових особистостей, які зробили вагомий внесок у глобальний розвиток, примноження людського капіталу, становлення успішних громад та загалом налагодження ефективного діалогу та співпраці між людьми. Премія називатиметься Ukrainian ID Award. Цей «канівський Оскар» розробив молодий український скульптор з Харкова, ім’я якого ми назвемо пізніше – під час офіційної презентації премії.

Фото: Тетяна Довгань для Mind

– Скільки грошей потребуватиме цей захід? Скільки вже зібрали?

– Цей форум є певним венчурним викликом, оскільки створюється не штучно під гроші і піар-стратегію якоїсь конкретної заможної особистості. Він є низовою ініціативою, яку, як ми розраховуємо, підтримають декілька представників великого бізнесу. Адже форум започаткується назавжди як щорічна економічно-гуманітарна платформа. Саме за таким принципом, до речі, започатковувався той же Давоський форум, коли декілька засновників скинулися грошима. За таким принципом він і продовжує існувати. Звісно, зараз там додалося багато майданчиків-сателітів, наприклад, Український дім.

– Скільки вже зібрано від необхідної суми?

– Пікантне питання. Для вас – поки ніскільки. Як я жартую – мене завжди кличуть туди, де немає грошей, але в результаті є мистецтво.

– Ви будете говорити і про мистецтво, окрім гуманітарних питань?

– Звісно, буде не лише форум.

Чому називається «Доба Шевченка»? Тому що доба – це як епоха, всі ми як послідовники Шевченка. А з іншого боку, доба – це фестиваль нон-стоп 24 години.

Тарасова гора

Фото: Shutterstock

– Коли він відбудеться?

– Він також стартує синхронно – 7 липня, в суботу. Переконана, що інвестори і наші державники відчують запит на місто Канів серед молоді та ділової спільноти

 – Тобто ті, хто прибудуть не на форум, приїдуть на цю культурну подію?

– Так, форум – це переважно закрита подія, яку організовуємо як місце генерування сценаріїв успішного майбутнього країни, де будуть працювати великі економісти, інвестори, гуманітарії, стратеги. Ця подія максимум на 500 людей. Але ми запрошуємо тисячі, тому що фестиваль буде цікавий усім.