Чи вийде Канівська міська рада з історії?

Відповідь на запитання, винесене у заголовок, стане відома 3 травня після чергової сесії міськради. І відповідь буде ствердною, якщо депутатський корпус підтримає винесений на сесію проект рішення «Про недоцільність включення земель до складу НПП «Середньодніпровський». 

Суть документу – у першому його пункті: «Вважати за недоцільне включення 49311 земельних ділянок, які знаходяться в користуванні або власності на території Канівського, Черкаського та Золотоніського районів до складу національного природного парку «Середньодніпровський», який створюється». Тим, хто не зрозумів змісту речення, треба пояснити, що включення до складу НПП майже 50 тис. ділянок, власне, і є головна процедура, шляхом якої буде створено Нацпарк. Тобто, якщо ділянки не включити, то завершальна фраза речення «… який створюється» втрачає логіку. Бо парк через таке рішення вже не створюється.

Таким чином Каніврада власним рішенням і вийде з історії, через майже 3 роки після свого історичного рішення за № 20-25 від 14.05.15, згідно з яким Каніврада підтримала концепцію створення НПП «Середньодніпровський» та звернулася до Мінекології, Черкаської обласної, Золотоніської міської та Черкаської, Золотоніської й Канівської райрад із пропозицією підтримати ініціативу створення даного парку. Екологи та вчені, експерти та громадськість неодноразово наголошували, що ініціатива Канівради створити Нацпарк стала справді непересічним рішення місцевого представницького органу. НПП «Середньодніпровський» - унікальний об’єкт, який має не дати зникнути і зберегти для нащадків дивовижний комплекс природних та історико-культурних об’єктів Середнього Придніпров’я серед яких основними є Канівські гори та заплава Дніпра. Це фактично єдиний природний коридор національної екомережі, який лишився між Правобережною та Лівобережною Україною. В певному сенсі, це останній сполучник, що забезпечує соборність нашої держави у довкільному вимірі – далі по Дніпру з його водосховищами, промисловими агломерціями, АЕСами і т.п. береги з’єднані лише дамбами чи мостами. Для природи це – нездоланний кордон. Про все це докладно було сказано у клопотанні, яке згаданим рішенням і було відправлене у Мінприроди.  За три роки з часу ініціативи Канівради зроблено чимало: міністерство підтримало цю ідею, її внесли до планів розвитку природно-заповідного фонду області (ПЗФ), нині створення НПП передбачене Програмою охорони навколишнього природного середовища на 2016 – 2020 роки, затвердженою Черкаською облрадою 3 червня 2016р. Утворено робочу групу зі створення НПП, розроблено орієнтовну карту НПП і мав, нарешті, розпочатися процес узгодження меж Нацпарку із користувачами чи власниками тих самих ділянок. Тепер цій роботі може бути покладений край.

Важливий і той факт, що створення НПП - не просто ініціатива, а зобов’язання влади: адже відсоток ПЗФ відносно всієї території області нині один з найнижчих в Україні, що не відповідає європейським вимогам, зокрема тим, що взяла на себе Україна, підписавши Асоціацію з ЄС.

Заради справедливості варто вказати на дивну ініціативу обласного управління екології, яке спрямувало до Канівської міськради листа від 24.11.17, «щодо доцільності включення 49311 земельних ділянок, які знаходяться у користуванні або власності, до складу НПП», після якого і з’явився відповідний проект рішення Канівради. Очевидно, що бюрократична машина працює автоматично: на лист йде така ж сама відповідь. При тому, що саме облуправління екології одночасно просить Держгеокадастр погодити включення до складу НПП 5637,6762 га ділянок на території трьох згаданих районів.

Відтак, до депутатів Канівради та самої міськради на чолі з головою І.Ренькасом виникає ряд резонних запитань. Чи вважають себе повноважними шановні депутати та чиновники м.Канева вирішувати питання «доцільності включення 49311 земельних ділянок» на території трьох районів області? Чи проведено для прийняття рішення про «недоцільність» відповідна робота – проаналізована ситуація по кожній зі згаданих «49311 земельних ділянок»? Яким числом та колом експертів ця робота проведена, які висновки отримано, де ці висновки зафіксовано? І чи не буде логічним замість проекту рішення про «недоцільність» відповісти облуправлінню, що Каніврада не може прийняти рішення з такого питання, бо інакше вийде за межі своєї компетенції?

І наостанок, ще кілька важливих зауважень. Вже зрозуміло, що ідея створення НПП «Середньодніпровський» останнім часом перестала користуватися прихильністю обласної влади. Щось там у них з пріоритетами сталося, очевидно, європейські та довкільні цінності змінилися іншими. Що, втім, звичний стан справ. Але чи потрібна канівським депутатам геростратова слава? Хочеться запитати Ігоря Олександровича, який у листопаді 2016 року гордо отримав відзнаку Каневу як переможцю Всеукраїнської акції “7 чудес України: історичні міста та містечка” – чи готовий би він був у тому ж добірному товаристві, яке збиралося тоді у приміщенні Великої лаврської дзвіниці у Києві, зізнатися, що надання земель під Нацпарк недоцільне? Що Нацпарк Каневу непотрібен? Що йти курсом розвитку європейського міста, яке підтримує природоохоронні ініціативи – не шлях Канева?

Втім, навіть розвиток туризму, здається, вже не в пріоритетах міста. Бо як інакше можна трактувати ще одне рішення, винесене на порядок денному сесії Канівради на 3 травня – про ліквідацію КП «Туристичний інформаційний центр»? На початку туристичного сезону раптово без жодних пояснень ліквідують заклад, який хоч як дбав про туристів у Каневі та з Канева. Об’єднання його з іншою, непрофільною установою у загадкову «Агенцію розвитку міста Канева» не має жодної логічної аргументації. Принаймні, канівська громада, про це не чула, та і «Програма розвитку туризму в м.Канів на 2017-2020 роки» цього не передбачає.

Тож і виникає слушне запитання, винесене у заголовок: чи зможе нинішній депутатський корпус міста (яке має в нашій державі унікальний історико-культурний статус) через адекватність власних стратегічних рішень залишити в історії позитивну згадку про себе?