Канівський скульптор Володимир Толстопятов створив льодяне царство

Нещодавно в Черкасах відкрився ІУ мистецький фестиваль льодяних скульптур «КриЖталь-2011». Якщо у попередні роки учасниками цього мистецького заходу були кілька скульпторів, то цього року вся відповідальність лягла на одного митця – канівчанина Володимира Толстопятова. Із своїми двома помічниками Олексієм Толстопятовим і Романом Приходьком Володимир виготовив 25 скульптур з льоду

Наразі сквер за Черкаською облдержадміністрацією населяють льодяні герої з відомих мультфільмів. Це Крокодил Гена і Чебурашка, Вінні-Пух і П’ятачок, Шрек, Троє козаків, романтичні Купідони, лебеді і серця, а також льодяні гірки для малечі.

Володимир Толстопятов тішиться, що надворі утримуються холоди, і люди якнайдовше зможуть милуватися витворами митців.

–        Пане Володимире, Ви є учасником усіх чотирьох мистецьких льодяних симпозіумів у Черкасах. Як усе починалося?

–        Як скульптор я співпрацюю з київською фірмою «Айс-шок». Кілька років тому у нас була виставка льодяних скульптур біля Палацу культури «Україна» у Києві. Там і зустрілися з черкаським міським головою Сергієм Одаричем.  Він запропонував організувати щось подібне у Черкасах. Невдовзі так і сталося.

Для нинішньої льодяної виставки пішло 150 льодяних блоків загальною вагою близько 15 тонн. До речі, Черкаси – єдиний в Україні обласний центр, де організовуються подібні мистецькі заходи. Цим пишається мер Черкас Сергій Одарич і з вдячністю розповідає про талановитого канівського скульптора.

Найвагомішими творчими здобутками сорокатрирічного канівського митця Володимира Толстопятова є скульптури з каменю Макарія Канівського і Покрови Пресвятої Богородиці, встановлені поблизу Успенського собору у Каневі. Крім того, в його «арсеналі» багато скульптур, виконаних на замовлення знаменитих і багатих. Він виготовляв, зокрема, «льодяних» Дмитра Коляденка, Ані Лорак, Лілію Подкопаєву,  «шоколадну» Валентину Семенюк-Самсоненко та ін..

Володимир Толстопятов суміщає роботу скульптора у київській фірмі «Айс-шок» і викладача Канівського училища культури і мистецтв.

Першу фігурку з дерева Володимир вирізав ще у дитинстві. Батьки і вчителі одобрили вибір хлопця навчатися на скульптора в Харківському художньому інституті. А через п’ять років навчання Володимир показав свій перший творчий доробок – у рідному селі Степному Богодухівського району Харківської області постав монумент на честь воїнів, які загинули у Вітчизняній війні. Це була дипломна робота випускника. Стоїть цей пам’ятник у селі й досі.

Кар’єру скульптора Володимир Толстопятов розпочинав з різьби по дереву. Улюблена тематика – козаки і коні. Одного разу Володимиру потрапило дерево, котрому не менше тисячі років. Знайшли його під час риття котловану для будівництва Канівської ГЕС. Цей раритетний дерев’яний шматок деревини увіковічнився в образі українського козака на коні.

Нині майстер освоїв найсучасніші техніки. Взимку працює здебільшого з льодом.

      –     Не шкодуєте, що вік ваших льодяних творів недовговічний, мине тиждень-другий, і вони зникнуть? – запитую скульптора.

–        Навіть заради миттєвого задоволення прекрасного варто працювати. Ймовірно, ми розтоплюємо лід у людських душах, коли вони споглядають красу льодових фігур. А це немало.

–        Чи виконуєте приватні замовлення з льоду?

–        Звісно, це задоволення не з дешевих, тому замовлення надходять здебільшого від заможних. Виготовляв також торгові бренди, наприклад, збільшений у десять разів флакон духів. Льодяні фігури можуть простояти 3-4 години, потім їх демонтуємо. Одного разу закоханий чоловік замовив для своєї дівчини два серця з льоду, які пронизала стріла Амура (до речі, із стріли можна було пити шампанське). З нічним підсвічуванням серця виглядали чудово. Думаю, дівчина була підкорена цим джентльменським вчинком. Виготовляю також скульптури, всередині яких заморожені живі квіти або інші предмети. На весілля часом замовляють голубів, купідонів, ангелів. До нас звертаються з багатьох українських міст – Дніпропетровська, Донецька, із Західного регіону, з Півдня України.

–        Мабуть, холодно працювати з льодом?

–        Маю спеціальний одяг і взуття. У майстерні стабільна температура – мінус 5-7 градусів. Через кожні півгодини роблю невелику перерву, гріюся кавою.

Володимир вважає, що натхнення для творчості йому дає дружина Марина. Вона художник, тож може і пораду дати, і бути неупередженим критиком.

– Марина – моя Муза, – каже Володимир. – На щастя, ми знаходимо розуміння між собою як митці. Кажуть, це буває нечасто, а ось у нас є. Під впливом Марини навіть почав малювати живопис.

Володимир вивчає Біблію. Він вірить, що віра, любов і мистецтво врятують світ.

Лариса ЗЕЛЕНЕНКО