Минуло п'ятнадцять років з часу трагічної загибелі Володимира Затуливітра

Минуло п'ятнадцять років з часу трагічної загибелі на канівській землі талановитого поета, публіциста, перекладача Володимира Івановича Затуливітра (1944-2003), автора поетичних збірок: «Теорія крила» (1973), «Теперішній час» (1977), «Тектонічна зона» (1982), «Пам'ять глини» (1984), «Зоряна речовина» (1985), «Початкова школа» (1988), лауреата премії імені Павла Тичини за збірку вибраних поезій «Полотно»(1986).

Володимир Затуливітер довгий час працював журналістом у редакції газети «Сумщина» (тоді «Ленінська правда»), заступником головного редактора видавництва «Молодь», завідувачем відділу перекладної літератури видавництва «Дніпро», літературним редактором часопису «Сучасність».

З осені 2001 року проживав у с. Бучак на Канівщині, заробляючи на життя редагуванням книг для видавництва «Основи» Соломії Павличко. Написав цикл сонетів, повісті «Діжа», «Пастухи бджіл», збірку поезій «Ненаписані пейзажі».

У січні 2003 року життя Володимира Затуливітра трагічно обірвалося за нез’ясованих обставин. 19 січня 2003 року він був похований на сільському цвинтарі с. Бучак.

Після смерті поета, завдяки старанням його друзів, побачили світ збірки: «Четвертий із триптиха» (2004, 2009), «Чаша жертовна» (2009), «Ненаписані пейзажі» (2009), «Тернова гора» (2012).

8 лютого у н.-д. відділі «Літературна Канівщина» Шевченківського національного заповідника відбулася творча зустріч «Поет живе у пам`яті народній» присвячена Володимиру Івановичу Затуливітру..

На  зустріч завітали учні канівських шкіл, члени клубу «Патріот» Канівського міського центру краєзнавства спорту та екскурсій учнівської молоді, студенти Канівського коледжу культури і мистецтв, громадськість міста.

Учасники заходу оглянули виставку «Моїм словам ще так багато справ…» на якій експонуються прижиттєві та посмертні видання творів Володимира Затуливітра, фотографії, матеріали по вшануванню пам`яті поета. Виставку вдало доповнюють  картини канівської художниці Тетяни Кіценко, яку надихнули бучацькі краєвиди.

Чарівні хвилини спілкування з українською піснею подарувала присутнім  бандуристка Юлїя Горова – студентка Канівського коледжу культури і мистецтв.

Вірші Володимира Затуливітра читали учні 6 класу Канівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №6 з поглибленим вивченням іноземних мов (кл. кер. Людмила Холодова ), члени туристсько-краєзнавчого клубу "Родень", Канівського міського центру туризму (кер. Тетяна Пономаренко), студентка Канівського коледжу культури і мистецтв Олена Гончаренко.

На заході виступив перший заступник генерального директора Шевченківського національного заповідника, український державний та громадський діяч, дипломат, музеєзнавець, краєзнавець, культуролог, історик української культури Ігор Ліховий.

Відповідальний секретар комісії із збереження творчої спадщини Володимира Затуливітра Любов Снісар (м. Київ) передала до фондової колекції н.-д. відділу «Літературна Канівщина» Шевченківського національного заповідника декілька особистих речей поета, оригінали неопублікованих рукописів, книжки, копії чорно-білих бучацьких пейзажів «У глиняному горщику сонця» Заслуженого художника України Генрі Ягодкіна, газети зі статтями про діяльність літературно-мистецького благодійного фонду Володимира Затуливітра та вшанування пам`яті поета, електронну версію фотопортретів та копій прижиттєвих світлин поета, а також книжку-макет «Діжа», виготовлену Павлом Щегельським та проілюстровану Заслуженим художником України Генрі Ягодкіним.

Талановитий поет, лауреат обласної літературної премії ім. Василя Симоненка, член НСПУ, голова літературно-мистецького благодійного фонду Володимира Затуливітра Леонід Даценко розповів про значення творчості Володимира Затуливітра у справі  патріотичного виховання підростаючого покоління.

З захоплення слухали присутні канівську поетесу, заступника голови благодійного фонду Володимира Затуливітра Віру Носенко. Активна громадська діячка, голова Канівської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» та Канівського відділення Товариства зв’язків з українцями за межами України, член благодійного фонду «Тарасова земля», Канівського об`єднання «ГО «Майдан», лауреат Всеукраїнського поетичного конкурсу ім. Максима Рильського, ХVІІ Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання», лауреат літературної премії ім. Олекси Кобця , авторка поетичних збірок «Чи можна прожить без любові», «Моє джерело», «Джерелиця», «Моя земле, моя Україно», «Ще маки на вустах не відцвіли» та пісенної — «Мамин оберіг», вона щороку організовує Затуливітрівські читання, що проходять 28 липня у Бучаку. У 2017 році нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ст.

Місце останнього спочинку талановитого поета Володимира Затуливітра  – мальовничий Бучак, з його природними та археологічними пам`ятками, під загрозою знищення. Про це розповів учасникам заходу Дмитро Іванов – журналіст, виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації Національний екологічний центр України, активіст кампанії проти будівництва Канівської ГАЕС.

Володимиру Затуливітру присвятив свій новий вірш канівський поет Віктор Краєвий.

Цікава і змістовна творча зустріч стала  поштовхом для створення нових ідей та проектів щодо вшанування пам`яті  Володимира Затуливітра на Канівщині.

Ірина Юрченко

Фото Юрія Кардаша

Джерело: Сайт Шевченківського заповідника